ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 року
м. Київ
справа №420/16401/22
провадження № К/990/3704/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року (суддя Радчук А.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року (головуючий суддя Кравченко К.В., судді Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) з питань вжиття заходів забезпечення позову
у справі №420/16401/22
за позовом Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ"
до Міністерства інфраструктури України
про визнання протиправним та скасування наказу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2022 року Приватне підприємство "АЄС СТАНДАРТ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства інфраструктури України (перейменовано на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України), у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства інфраструктури України від 13 жовтня 2022 року №780 "Про анулювання призначення Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання" в повному обсязі;
- зобов`язати Міністерство інфраструктури України поновити призначення Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання та зазначити відповідну інформацію на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України в розділі "Перелік призначених органів із сертифікації колісних транспортних засобів".
2. Також до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про забезпечення цього позову, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- зупинити дію наказу Міністерства інфраструктури України від 13 жовтня 2022 року №780 "Про анулювання призначення Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання" до набрання законної сили рішенцям суду у справі за позовом Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" до Міністерства інфраструктури України;
- зобов`язати Міністерство інфраструктури України негайно розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України в розділі "Перелік призначених органів із сертифікації колісних транспортних засобів" інформацію про зупинення дії наказу Міністерства інфраструктури України від 13 жовтня 2022 року №780 "Про анулювання призначення Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання" до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" до Міністерства інфраструктури України.
3. В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що основна діяльність підприємства пов`язана безпосередньо із сертифікацією продуктів, у т. ч., товарів народного споживання, двигунів, повітряних транспортних засобів, контейнерів під тиском, атомних електростанцій, інша професійна, наукова та технічна діяльність, діяльність з оцінювання. Дія наказу призведе до порушення права позивача на здійснення господарської (підприємницької) діяльності, а також позбавить його працівників роботи, що вкрай негативно вплине на їх фінансовий стан та на можливість цих людей утримувати та забезпечувати свої сім`ї. Позивач вважає, що оскаржуваний наказ має очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року, яка була залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, вказану заяву задоволено.
5. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
6. Від Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін судові рішення.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, керувався тим, що реалізація вказаного наказу до вирішення питання щодо його правомірності, призведе до порушення прав підприємства, а саме: припинення господарської (підприємницької) діяльності, тобто, виконання професійних обов`язків його працівниками, наслідком вказаного стане позбавлення останніх права на працю та отримання доходу від професійної діяльності, що в умовах дії на території України воєнного стану може стати для працівників особливо вразливим.
8. Суд апеляційної інстанції додатково наголосив, що неможливість здійснення позивачем свого основного виду господарської діяльності матиме негативний вплив не тільки безпосередньо на позивача, як суб`єкта господарювання, а також і на третіх осіб, якими є наймані працівники Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" та їх родини у вигляді неотримання регулярної заробітної плати, та відповідні бюджети, до яких позивач, як суб`єкт господарювання не зможе відраховувати відповідні податки та обов`язкові платежі. В умовах військового стану, який наразі діє в Україні, ризики від припинення господарської діяльності позивача внаслідок застосування спірного наказу, безумовно набувають ще більш вагомого значення з огляду на ризик зменшення або припинення матеріального забезпечення працівників позивача.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
9. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено вимоги КАС України стосовно забезпечення позову, зокрема, вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі не узгоджувалося з практикою Верховного Суду, сформованою у постановах від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18, від 11 грудня 2019 року у справі №826/16216/18, від 11 квітня 2018 року у справі №766/8195/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
10. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України вважає, що судами попередніх інстанцій при задоволені заявлених позивачем вимог не з`ясовано:
- чи мав можливість позивач у період судового розгляду справи по суті здійснювати іншу господарську (підприємницьку) діяльність, не пов`язану з діяльністю органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, та отримувати прибуток (на відміну від господарської діяльності Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" державний нагляд (контроль) за безпекою на автомобільному транспорті загального користування покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог такого законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров`ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати заявником його господарської діяльності);
- кількість працівників, яких залучено до проведення процедури сертифікації колісних транспортних засобів (висновки суду першої інстанції щодо ймовірного та нічим не підтвердженого позбавлення 65 осіб права на працю та отримання доходу від професійної діяльності у разі реалізації спірного наказу не відповідають обставинам справи).
11. Також скаржник посилається на те, що у рішеннях судів попередніх інстанцій не наведено жодної ознаки, яка б свідчила про очевидну протиправність спірного наказу, що вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів частини п`ятої статті 151 КАС України.
12. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій надано повну і об`єктивну оцінку дійсним обставинам та зроблено відповідні висновки щодо ризиків неможливості здійснення господарської діяльності Приватного підприємства "АЄС СТАНДАРТ" за основним видом його діяльності КВЕД 71.20 (технічні випробування та дослідження). Посилання відповідача у касаційній скарзі на можливість здійснення позивачем інших видів господарської діяльності ( не основних) є лише припущеннями, які жодним чином не усувають наведених у рішеннях судів попередніх інстанцій ризиків для позивача та третіх осіб від застосування спірного наказу.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
14. До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову.
15. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
16. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
17. Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
18. За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;