Ухвала
27 червня 2023 року
м. Київ
провадження № 13-47зво23
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірила заяву ОСОБА_2 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року за виключними обставинами, і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2004 року ОСОБА_2 засуджено за пунктами "а", "з" "і" ст. 93, ст. 94, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року), ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено йому остаточне покарання на підставі статей 70, 71 КК у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ст. 96 КК ОСОБА_2 призначено примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 лютого 2006 року вирок змінено та ухвалено вважати ОСОБА_2 засудженим за пунктами "а", "з", "і" ст. 93, ст. 94, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145 КК 1960 року, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 396 КК та призначено йому остаточне покарання на підставі статей 42, 43 КК 1960 року у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю. Виключено з вироку рішення суду про застосування до ОСОБА_2 на підставі ст. 96 КК примусового лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_2 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд зазначених судових рішень за виключними обставинами. На обґрунтування своєї позиції вказує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) 21 січня 2011 року направив на його адресу лист, у додатку до якого констатовано порушення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_2 .
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), вважаю, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Частиною 5 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, здійснюється Великою Палатою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК виключною обставиною для перегляду судових рішень, які набрали законної сили, є установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 461 КПК із цієї підстави заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.