ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023року
м. Київ
справа № 541/2309/20
провадження № 51-1255 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170260000482, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у с. Зелений Гай Стародубського району Брянської області Російської Федерації, проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15 п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років; за ч. 1 ст. 263 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Прийнято рішення щодо речових доказів, процесуальних витрат та цивільних позовів.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, діючи умисно, придбав у невстановленої особи, за невстановлених обставин, без передбаченого законом дозволу ручну осколкову гранату РГО, яка є вибуховим пристроєм, і яку зберігав за місцем свого постійного проживання, у буд. АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 18 червня 2020 року приблизно о 13:00, перебуваючи на АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті родині ОСОБА_8 на ґрунті сталих неприязних стосунків між ОСОБА_6 і членами його сім`ї з одного боку та ОСОБА_9 й членами його сім`ї з іншого, взявши наявну у нього гранату РГО, а також скляну банку об`ємом 3 літри, наблизився до паркану, який відділяє його домоволодіння від домоволодіння родини ОСОБА_8, щоб привернути увагу сусідів, ОСОБА_6 кинув скляну банку на їх подвір`я, від чого на звук розбитого скла з приміщення літньої кухні на подвір`я вийшли ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а ОСОБА_6, висмикнув запобіжну чеку з кільцем, привівши таким чином вибуховий пристрій у бойовий стан та кинув його на сусідське подвір`я у напрямку вказаних осіб на якому в той момент перебували потерпілі.
Внаслідок вибуху гранати всі потерпілі отримали тілесні ушкодження, зокрема, ОСОБА_10 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад їх здоров`я.
Таким чином, ОСОБА_6 повністю виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину щодо позбавлення життя потерпілих до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілим вчасно було надано невідкладну медичну допомогу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальне провадження відносно нього закрити. Вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів та вичерпані можливості їх отримати. При цьому надані стороною обвинувачення докази беззаперечно не спростовують версію подій сторони захисту. Крім того, зазначає про наявність двох суперечливих висновків експертиз, які є протилежними, однак покладені судом в основу обвинувального вироку. Вказане, на думку захисника, не отримало належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всіх доводів сторони захисту не перевірив, обґрунтованих відповідей на них не дав та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_6 підтримали доводи касаційної скарги захисника та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника та просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тому суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим судом.
Разом із тим, відповідно до приписів ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, серед іншого, вказує, що ухвала апеляційного суду відносно ОСОБА_6 підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке, на її думку, потягло безпідставне залишення без змін обвинувального вироку, оскільки апеляційний суд не надав відповідей на жоден із доводів апеляційної скарги сторони захисту.
Під час вирішення питання про наявність порушень вимог КПК суд має керуватися ст. 412 КПК, ч. 1 якої передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.