Постанова
Іменем України
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 2-436/23/12
провадження № 61-4537св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра", Самарський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1, подані представницею Кононенко Олександрою Русланівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішень судів попередніх інстанцій
У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 856035/ФЛ.
В обґрунтування заяви зазначало, що заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року позов ПАТ КБ "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість у розмірі 2 438 769,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На виконання цього рішення видано виконавчі листи № 2/436/23/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно договору № GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., зареєстрованого за № 509, право вимоги за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 856035/ФЛ перейшло від первісного кредитора ПАТ КБ "Надра" до правонаступника -ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
Вказувало, що жодного виконавчого провадження з виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року у справі № 2-436/23/12 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості не відкрито. На час звернення до суду із заявою виконавчий документ №2-436/23/12 на виконанні не перебуває, а тому вважало, що він втрачений при пересилці.
Враховуючи викладене, просило суд: замінити у виконавчому листі сторону стягувача ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп"; видати дублікат виконавчого листа у справі №2-436/23/12 про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором із зазначенням нового стягувача та поновити строк для його пред`явлення до примусового виконання.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Відмовляючи ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред`явлення, місцевий суд виходив із відсутності підстав для її задоволення, оскільки заявником не надано належних доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а видача його дубліката може призвести до подвійного стягнення; не надано доказів щодо стану виконавчого провадження з виконання заочного Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року та доказів того, чи є зазначене заочне рішення суду на час звернення із заявою до суду не виконаним. Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання місцевим судом зазначено, що заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" задоволено. Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп". Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-436/23/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Поновлено строк для пред`явлення до примусового виконання дублікату виконавчого листа у справі за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Замінено стягувача у виконавчому листі Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 2-436/23/12 за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ КБ "Надра" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
Апеляційний суд, задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", виходив з наявності доказів, які свідчать про втрату оригіналів виконавчих листів, а тому, враховуючи факт невиконання судового рішення з 2012 року до часу звернення із заявою до суду, з причин, які не залежали від волі стягувача, видача дублікатів виконавчих листів є виправданим та законним заходом спрямованим на належне виконання рішення суду. Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав як для видачі дублікату виконавчого документа, так і для поновлення строку на його пред`явлення до виконання, оскільки судове рішення, що набрало законної сили є обов`язковим до виконання. Щодо заміни стягувача у виконавчому листі апеляційним судом зазначено, що оскільки договір про відступлення права вимоги недійсним не визнавався та відбулася заміна кредитора за кредитним договором від 18 липня 2008 року№ 856035/ФЛ на ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", тому вимога заявника про заміну стягувача у виконавчому листі є законною та обґрунтованою.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
27 березня 2023 року ОСОБА_2 через свою представницю - адвокатку Кононенко О. Р. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року.
12 квітня 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю - адвокатку Кононенко О. Р. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представницею - адвокаткою Кононенко О. Р., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за заявою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України (постанова апеляційного суду в частині вирішення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає касаційному оскарженню). Поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в частині вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представницею адвокаткою Кононенко О. Р., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в частині вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа. Витребувано матеріали справи із Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представницею адвокаткою Кононенко О. Р., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за заявою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України (постанова апеляційного суду в частині вирішення заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не підлягає касаційному оскарженню). Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в частині вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представницею адвокаткою Кононенко О. Р., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року в частині вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа.
У травні 2023 року справа № 2-436/23/12 надійшла до Верховного Суду.
У касаційних скаргах заявники, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просять скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року та залишити в силі ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2020 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначають, що апеляційним судом, у порушення положень статті 367 ЦПК України прийнято нові докази у справі, а саме: довідки з Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) від 15 грудня 2020 року. Крім того, зазначають, що апеляційний суд вирішив справу за їх відсутності, належним чином не повідомив про дату, час та місце судового засідання.
У квітні 2023 року від ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представницею - адвокаткою Кононенко О. Р., у якому заявник просить відхилити касаційну скаргу та залишити постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують законності оскаржуваного судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм процесуального права.
Обставини, встановлені судами
Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 лютого 2012 року позов ПАТ КБ "Надра" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 856035/ФЛ у розмірі 2 438 769,96 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На виконання цього рішення видано виконавчі листи № 2/436/23/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2
19 квітня 2012 року ПАТ КБ "Надра" отримано копію рішення та виконавчі листи у справі № 2-436/23/12 (том 1 а. с.186).
Згідно договору № GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., зареєстрованого за № 509, право вимоги за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 856035/ФЛ перейшло від первісного кредитора ПАТ КБ "Надра" до правонаступника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп".
Відповідно до довідок з АСВП від 15 грудня 2020 року до Самарського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Самарський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області) 04 липня 2012 року надійшли виконавчі листи від 29 лютого 2012 року № 2-436/23, видані Самарським районним судом м. Дніпропетровська, щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягувач - ПАТ КБ "Надра".
За змістом цих довідок 29 жовтня 2014 року виконавче провадження за виконавчими листами у справі № 2-436/23/12 закінчено та направлено виконавчий лист щодо ОСОБА_2 за належністю до іншого відділу ДВС та 25 червня 2015 року повернуто стягувачеві виконавчий лист щодо ОСОБА_1, оскільки встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
Апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що оригінал виконавчого листа, який повернуто Самарським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, отримано ПАТ КБ "Надра". Доказів того, що первісний стягувач повідомлявся про закінчення виконавчого провадження також відсутні.
Нормативно-правове обґрунтування
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
За змістом частини першої статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").