Постанова
Іменем України
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 212/11904/14-ц
провадження № 61-7188св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Ярослав Олексійович, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 листопада 2021 року в складі судді Борис О. Н. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року в складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати недійсним укладений між сторонами договір про розірвання договору купівлі-продажу від 20 квітня 2012 року.
На обґрунтування позову зазначав, що 23 листопада 2007 року уклав із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, за умовами якого придбав квартиру АДРЕСА_1 .
20 квітня 2012 року між сторонами було укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу від 23 листопада 2007 року. Вказаний договір було вчинено під впливом обману, тому відповідно до частини першої статті 230 ЦК України він підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання оспорюваного договору недійсним не є ефективним засобом відновлення його порушеного права, не призведе до повернення спірного майна та усунення перешкод у користуванні ним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надав належні та допустимі докази вчинення оспорюваного правочину під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2020 року в справі № 921/109/19 та від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Взяті на себе зобов`язання за договором купівлі-продажу квартири від 23 листопада 2007 року позивач та відповідач виконали в повному обсязі - ОСОБА_2 передала йому квартиру, а він прийняв вказану нерухомість та сплатив за неї на користь продавця обумовлену договором ціну, тому відповідно до статті 599 ЦК України ці зобов`язання є припиненими.
Частина друга статті 653 ЦК України передбачає, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Тобто можливість розірвати договір сторони мають лише у випадку, якщо зобов`язання за ним ще не припинено.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
11 жовтня 2022 року справа № 212/11904/14-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 листопада 2007 року ОСОБА_2 як продавець та ОСОБА_1 як покупець уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області .
Згідно пункту 5 вказаного договору сторони домовились, що продаж квартири здійснюється за ціною 203 818,00 грн, що за курсом НБУ станом на 23 листопада 2007 року еквівалентно 40 360,00 доларів США. Грошові кошти в розмірі 8 072,00 доларів США сплачені покупцем в момент підписання цього договору. Залишок вартості квартири покупець зобов`язується сплатити продавцю після отримання кредитних коштів у банківській установі не пізніше 17:00 годин 23 листопада 2007 року. Після повного розрахунку продавець зобовʼязується надати покупцю відповідне письмове підтвердження, підпис на якому має бути засвідчений нотаріусом.
Відповідно до пункту 6 договору право власності зберігається за продавцем до отримання повної оплати за квартиру.
В матеріалах справи відсутнє нотаріально посвідчене письмове підтвердження ОСОБА_2 про повний розрахунок за договором купівлі-продажу від 23 листопада 2007 року.
23 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/1219/36259/74, за умовами якого позивач отримав кредитні кошти у розмірі 32 288,00 доларів США на придбання спірної квартири.
Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором банк уклав з ОСОБА_1 іпотечний договір № 014/08/11- 23/071/07, за умовами якого в іпотеку банку було передано квартиру АДРЕСА_1, яка буде належати іпотекодавцю у майбутньому після укладення іпотечного договору.
20 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацка Я. О., у якій просив розірвати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Зі змістом вказаної заяви ознайомлена та погодилась ОСОБА_2
23 квітня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу квартири, за умовами якого сторони домовились про розірвання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Я. О. 23 листопада 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 12541. Вказаний договір посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 653.