Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 759/3651/22
провадження № 61-5911св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у складі судді
П`ятничук І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про визнання незаконним і скасування наказу, відновлення попереднього становища, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 22 липня 1994 року вона працює у відокремленому підрозділі відповідача "Рівненська АЕС" на посаді машиніста насосних установок 5-го розряду.
Наказом генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" Павлишина П. від 09 грудня 2021 року № 5044-к її відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати з 10 грудня 2021 року.
Вважала вищевказаний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що він не встановлює та не передбачає, що діяльність перелічених в ньому працівників може призвести до зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, тому підстави для відсторонення відсутні. У статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", календарі профілактичних щеплень не передбачено обов`язковості щеплення від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.
У порушення статті 7 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" не було надано єдиним компетентним органом для встановлення факту ухилення посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідного подання про усунення особи від роботи.
Стверджувала, що цей наказ прийнятий за відсутності визначеного законом порядку відсторонення, оскільки ані стаття 46 КЗпП України, ані стаття 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" не містить порядку для відсторонення працівників, які не щеплені проти С0VID-19. Норма пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України № 1236, що містить вимогу про "взяття до відома", не містить імперативних приписів про порядок здійснення відсторонення працівників, а лише вказує на рекомендації до усвідомлення інформації, висловленої Кабінетом Міністрів України.
У зв`язку з наведеним просила:
визнати незаконним і скасувати наказ генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" від 09 грудня
2021 року № 5044-к "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1";
відновити її попереднє становище, допустивши її до виконання своїх трудових обов`язків на посаді машиніста насосних установок 5-го розряду на ДП "НАЕК "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС";
стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 10 грудня 2021 року до часу відновлення попереднього становища, виконання трудових обов`язків.
Короткий зміст рішення і постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 09 грудня 2021 року № 5044-к генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" про відсторонення від роботи ОСОБА_1 на час відсутності щеплення проти Covid-19 без збереження заробітної плати.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 10 грудня 2021 року до 14 січня 2022 року та з 02 лютого 2022 року до 01 березня 2022 року в розмірі 22 424,64 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, зазначив, що позивачка працює у ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" на посаді машиніста насосних установок 5-го розряду, вона є одинокою матір`ю та на її вихованні та утриманні перебуває неповнолітній син, який має статус особи з інвалідністю з дитинства, а тому застосування до позивачки передбачених Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, з огляду на те, що вона працює з насосними установками АЕС, а тому в цьому конкретному випадку відсутні будь-які обставини, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивачки від роботи. Відповідач не довів, що ОСОБА_1 могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників ВП "Рівненська АЕС". Позивачку відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що вона працює в ДП "НАЕК "Енергоатом", всі працівники якого підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19, тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки. Перед видачею оскарженого наказу не зафіксовано факту відмови позивачки від щеплення.
Аргументи учасників
У квітні 2023 року до Верховного Суду від ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Рівненська АЕС" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у частині визнання незаконним наказу про відсторонення і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі представник ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП "Рівненська АЕС" зазначає, що ОСОБА_1 підлягала обов`язковому профілактичному щепленню, була попереджена наказом генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" від 19 листопада 2021 року № 4722-к "Про інформування щодо профілактичного щеплення проти СОVID-19" про відсторонення від роботи працівників, які відмовлятимуться або будуть ухилятися від вакцинації проти СОVID-19 з 09 грудня 2021 року. 08 грудня 2021 року позивачці вручено персональне попередження про те, що у разі ненадання до 09 грудня 2021 року документу, що підтверджує наявність профілактичного щеплення або наявність протипоказань до вакцинації форми № 028-1/о, вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" до усунення причин, що зумовили відсторонення. Суди не врахували роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 08 грудня 2021 року № 26-04/36495/2-21, в якому вказано, що нормативно-правовими актами не передбачено можливості допуску до роботи працівників, які включені до переліку, без проходження вакцинації від СОVID-19. Позивачка не надала будь-яких документів, що свідчать про проходження вакцинації або наявність протипоказань до вакцинації форми № 028-1/О, тому у відповідача були достатні підстави для прийняття оскарженого наказу. Суди не врахували, що з 17 січня 2022 року до 01 лютого 2022 року позивачка перебувала в оплачуваній відпустці. На період відсторонення працівника від роботи не передбачено збереження заробітної плати у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19. Відповідно до колективного договору позивачці нараховується та виплачується матеріальна допомога як працівнику компанії, що має дитину з інвалідністю, яка навчається на денному відділенні навчального закладу до досягнення нею 23 років. Відсторонення від роботи позивачки із втратою заробітної плати стало наслідком її свідомої відмови від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачка не контактує з іншими працівниками з огляду на те, що вона працює з насосними установками АЕС, оскільки вона здійснює контакт з іншими працівниками структурних підрозділів під час доставки на роботу та з роботи в транспорті відповідача, під час проходження контрольно-пропускного пункту на роботу, особисто контактує з іншими працівниками підприємства під час виконання трудових/посадових обов`язків. Посадові обов`язки позивачки пов`язані з необхідністю фізичного перебування працівника на робочому місці, на території підприємства загалом, тому відповідач не мав можливості переведення позивача на дистанційну форму роботи.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються у частині задоволених позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.
У червні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив, у якому вона вказує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про незаконність її відсторонення, оскільки в неї не було обов`язку проходити щеплення проти СОVID-19.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 22 липня 1994 року ОСОБА_1 працює на ДП "НАЕК "Енергоатом" відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" на посаді машиніста насосних установок 5-го розряду(а. с. 17-19).
19 листопада 2021 року генеральний директор ДП "НАЕК "Енергоатом" Павлишин П. видав наказ № 4722-к "Про інформування щодо профілактичного щеплення проти COVID-19".
З цим наказом позивачка була ознайомлена 26 листопада 2021 року.
Не погоджуючись з наказом № 4722-к від 19.11.2021 року позивачем було подано заперечення на вказаний наказ.
Наказом генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" Павлишина П. від 09 грудня 2021 року № 5044-к ОСОБА_1 відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати з 10 грудня 2021 року (а.с. 23).
Наказом генерального директора ДП "НАЕК "Енергоатом" Павлишина П. від 01 березня 2022 року № 1096-к "Про зупинення дії наказів про відсторонення від роботи" зупинено з 01 березня 2022 року дію наказів ВП "Рівненська АЕС" згідно із додатком № 1 до наказу, ОСОБА_1 було допущено до роботи та встановлено пільги і компенсації за умов праці з 01 березня 2022 року працівникам відповідно до додатків 2-27 до наказу.
Згідно з довідкою від 21 грудня 2021 року № 4253 (а. с. 21) середньомісячна заробітна плата виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (жовтень та листопад 2021 року) перед відсторонення позивачки від роботи становить 22 424,90 грн, тобто середньоденна заробітна плата становить 533,92 грн.
Відповідно до наданої представником відповідача довідки ОСОБА_1 у період із 17 січня 2022 року до 01 лютого 2022 року перебувала в оплачуваній відпустці згідно зі статтею 19 Закону України "Про відпустки" (а. с. 81).
Позиція Верховного Суду
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 21 КЗпП України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 51 КЗпП України).
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).