Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 450/360/21
провадження № 61-8932св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Обслуговуючий кооператив "Садівничий городній кооператив власників "Здоров`я",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садівничий городній кооператив власників "Здоров`я" (далі - Кооператив) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
Вона є членом Кооперативу, на території якого їй належать земельні ділянки № НОМЕР_1 та № АДРЕСА_2.
23 січня 2021 року без жодних пояснень її земельні ділянки відключено від електропостачання. Рішення про відключення прийнято головою Кооперативу з посиланням на документ від 08 грудня 2020 року про наявність у неї заборгованості на загальну суму 10 853,00 грн, що включає заборгованість зі сплати членських внесків, за споживання електроенергії, монтаж воріт, зовнішнє освітлення, вуличний лічильник обліку та трансформаторний лічильник.
Вважає, що рішення про відключення від електропостачання є незаконним, таким, що не відповідає статуту Кооперативу, а заборгованість за електроенергію та членські внески у неї відсутня.
Вказаними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, оскільки будинок повністю залежить від електропостачання. Їй необхідно було докласти значних зусиль для організації життя членів її сім`ї.
З урахуванням наведеного позивачка просила визнати дії відповідача з припинення електропостачання і відключення від електромережі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які їй належать, неправомірними та зобов`язати відповідача відновити електропостачання до зазначених земельних ділянок, стягнути з відповідача на її користь 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано дії відповідача щодо припинення електропостачання земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, неправомірними.
Зобов`язано Кооператив безоплатно підключити земельні ділянки № НОМЕР_1, АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_1, до електропостачання. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що припинення енергопостачання до земельних ділянок позивачки є таким, що порушує визначений чинним законодавством порядок припинення енергопостачання й обмежує права та інтереси позивачки як споживача електричної енергії.
Тому позов у частині визнання дій відповідача щодо припинення електропостачання на земельні ділянки № НОМЕР_1 та АДРЕСА_2, які належать ОСОБА_1, неправомірними та зобов`язання Кооперативу безоплатно підключити ці земельні ділянки до електропостачання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що факт завдання позивачці моральної шкоди в результаті винних дій або бездіяльності відповідача не знайшов свого підтвердження, а позивачка не надала будь-яких доказів на обґрунтування обставин, викладених у позові.
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відключення земельних ділянок позивачки від електропостачання є правомірним, оскільки вона не сплатила за під`єднання до електричної мережі, яка є власністю Кооперативу, не сплатила членських внесків за вступ до Кооперативу, як і інших членських внесків, що випливає із надісланих їй правлінням Кооперативу повідомлень.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази того, що будинок, у якому проживає позивачка із сім`єю, до відключення був підключений до електропостачання на відповідній правовій підставі. І сторони таких доказів не надали.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16 лютого 2022 року у справі № 914/1946/21 встановлено, що вона є членом Кооперативу.
Кооператив є колективним побутовим споживачем електроенергії - юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показаннями загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність. Тому на Кооператив розповсюджуються права та обов`язки споживача електричної енергії.
Отже, відключення її земельних ділянок від електричних мереж може здійснити лише Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" (далі - ПАТ "Львівобленерго"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" (далі - ТОВ "Львівенергозбут") як постачальники або Кооператив на вимогу постачальників електричної енергії у порядку, встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312.
Належних та допустимих доказів того, що постачальник електричної енергії звертався до Кооперативу з вимогою відключення ОСОБА_1 від електричних мереж, не надано.
Також відповідач не надав суду доказів того, що Загальні збори делегували Кооперативу повноваження щодо вирішення питань зі встановлення розміру цільових внесків та відключення від електричних мереж членів Кооперативу.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові керувався нормами права, які вже втратили чинність на момент відключення електропостачання, а саме Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.
Згідно з квитанціями, які знаходяться в матеріалах справи, у ОСОБА_1 відсутня заборгованість за спожиту електроенергію та розподіл електроенергії.
Вимога голови правління Кооперативу про сплату членських внесків не підтверджена жодним доказом, відповідач, відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не довів правомірність такої вимоги.
Предметом спору у цій справі є правомірність відключення земельних ділянок від електропостачання, яке відбулося нібито через заборгованість зі сплати за спожиту електроенергію, проте суд апеляційної інстанції досліджував питання законності підключення до електропостачання її земельних ділянок, яке було проведено ще попереднім власником.
Суд апеляційної інстанції не дослідив законності вимоги Кооперативу про сплату членських внесків.
Виходячи із змісту позовних вимог, суд не зобов`язаний досліджувати порядок підключення до електропостачання, а повинен перевірити, чи були підстави для відключення від нього.
Також у період дії карантину відповідач не мав права відключати її земельні ділянки від електропостачання навіть за наявності будь-якої заборгованості.
Апеляційна скарга на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2021 року підписана особою, яка не мала права її підписувати, проте суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні її клопотання про закриття апеляційного провадження у цій справі.
Судове рішення оскаржується з підстав неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 369/7120/16-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 314/2084/17, в ухвалі Верховного Суду України від 21 жовтня 2016 року у справі № 359/8101/15, встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0398 га, кадастровий номер 4623685500:03:001:2843, призначеної для ведення садівництва, розташованої на території Кооперативу у с. Липники Львівського району (Пустомитівського району) Львівської області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14 грудня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ганич Н. І., зареєстрованим у реєстрі за № 315 (а. с. 12-13).
Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0680 га, кадастровий номер 4623685500:03:001:0386, призначеної для ведення колективного садівництва, розташованої на території Кооперативу у с. Липники Львівського району (Пустомитівського району) Львівської області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13 травня 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Костишин Б. Т., зареєстрованим у реєстрі за № 478 (а. с. 15).
Вказані земельні ділянки розташовані на території Кооперативу під № НОМЕР_1 та № АДРЕСА_2.
08 грудня 2020 року голова Кооперативу пред`явив ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості, яка рахується за земельною ділянкою № НОМЕР_1, а саме: членських та вступних внесків: 2 000,00 грн, 536,00 грн; за споживання електроенергії (підключення) - 4 600,00 грн; за монтаж воріт та зовнішнього освітлення (роботи) - 400,00 грн; вартості вуличного лічильника обліку - 250,00 грн, вартості трансформаторного лічильника - 70,00 грн. Зазначено, що ОСОБА_1 зобов`язана погасити вказану заборгованість до 29 грудня 2020 року, а у разі несплати боргу Кооператив припинить надавати їй послуги, зокрема, відключить від електропостачання (а. с. 21).
08 грудня 2020 року голова Кооперативу пред`явив ОСОБА_1 вимогу про сплату заборгованості, яка рахується за земельною ділянкою № АДРЕСА_2 та яка складається з: членських внесків та (вступні) - 2 000,00 грн, 572,00 грн; вартості монтажу воріт та зовнішнього освітлення (роботи) - 200,00 грн + 25,00 грн. Зазначено, що ОСОБА_1 зобов`язана погасити вказану заборгованість до 29 грудня 2020 року, а у разі несплати боргу Кооператив припинить надавати їй послуги, зокрема, відключить від електропостачання (а. с. 22).
Рішенням засідання правління Кооперативу від 29 листопада 2020 року № 3, крім іншого, члени правління вирішили встановити термін погашення заборгованості членами кооперативу до 29 грудня 2020 року, а у разі несплати заборгованості у встановленні терміни від`єднати боржників від електромережі Кооперативу та встановити оплату за поновлення підключення (а. с. 108-109).
Суди встановили, що до земельних ділянок ОСОБА_1 під № НОМЕР_1 та № АДРЕСА_2, які знаходяться на території Кооперативу, припинено подачу електропостачання.
Між ПАТ "Львівобленерго", ТОВ "Львівенергозбут" та Кооперативом існують договірні відносини щодо розподілу та постачання електричної енергії.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України "Про кооперацію".
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").
Основними принципами кооперації згідно зі статтею 4 Закону України "Про кооперацію" є, зокрема, безпосередня участь членів кооперативної організації у її діяльності, рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос), соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій.
За приписами статті 12 Закону України "Про кооперацію" основним обов`язком члена кооперативу, зокрема є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 77 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Колективний побутовий споживач - це юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність (пункт 1.1.2 ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 10.2.2 ПРРЕЕ точка розподілу електричної енергії колективному побутовому споживачу встановлюється на межі балансової належності електроустановок цього колективного побутового споживача.
Відповідно до 10.2.3 ПРРЕЕ для забезпечення розподілу електричної енергії до межі балансової належності електроустановок колективного побутового споживача між колективним побутовим споживачем та оператором системи у передбаченому цими Правилами порядку укладається договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який розробляється оператором системи на підставі додатка 3 до цих Правил.
Згідно з пунктом 10.2.4 ПРРЕЕ колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.