Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 758/9993/13-ц
провадження № 61-10302св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра",
боржник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року у складі судді Якимець О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", товариство) звернулося до суду із заявою, просило замінити сторону стягувача/кредитора його правонаступником у цивільній справі № 758/9993/13-ц з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") на ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
На обґрунтування заяви посилалося на те, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі № 758/9993/13-ц стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість у розмірі 654 845,70 грн. Зазначене рішення на цей час не виконано.
12 червня 2020 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ПАТ "КБ "Надра" укладений договір про відступлення права вимоги, у тому числі і за кредитним договором, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Надра".
Оскільки ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржника, то товариство звернулося до суду із цією заявою.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" задоволено.
Замінено первісного стягувача ПАТ "КБ "Надра" з примусового виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі №758/9993/13-ц за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, яким стягнено з останньої заборгованість за кредитним договором у розмірі 654 845,70 грн, на його правонаступника - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва відповідно до статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", тому такому правонаступнику можливо надати статус сторони виконавчого провадження - стягувача, у зв`язку із припиненням такого статусу у ПАТ "КБ "Надра". Отже, заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2022 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення про задоволення заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони стягувача його правонаступником.
Замінено стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" про стягнення заборгованості.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1, звертаючись у листопаді 2020 року з апеляційною скаргою на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року зазначала, що у середині жовтня 2020 року з її карткового зарплатного рахунку було списано кошти. Після спілкування з представником банку вона дізналася, що підставою для списання коштів стало рішення суду.
Отже, у 2020 році рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року перебувало на примусовому виконанні у виконавчій службі. ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" із заявою про заміну сторони стягувача звернулося у жовтні 2021 року. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, а тому є підстави для задоволення заяви товариства про заміну стягувача ПАТ"КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Оскільки суд першої інстанції розглянув заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" без належного повідомлення учасників справи, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заяви.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи немає відомостей з державної виконавчої служби щодо відкриття чи закриття виконавчого провадження з виконання рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року.
Задовольняючи заяву, суд апеляційної інстанції послався на інформацію, яка містилася в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, та не підтверджена жодними доказами. Тому висновки суду апеляційної інстанції щодо відкритого виконавчого провадження ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором у розмірі 654 845,70 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.
12 червня 2020 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ПАТ "КБ "Надра" укладений договір № GL6N718144 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Надра".
Звертаючись із заявою, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просило замінити сторону стягувача/кредитора його правонаступником у цивільній справі № 758/9993/13-ц з ПАТ КБ "Надра" на ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Здійснення процесуального правонаступництва визначається особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.