ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/3024/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Черей О.В. (в судових засіданнях 13.06.2023 та 20.06.2023)
арбітражний керуючий Шишлов О.М. (в судових засіданнях 13.06.2023 та 20.06.2023)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 05.04.2023
та на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.01.2023 щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття провадження
у справі № 922/3024/21
за заявою ОСОБА_1
про визнання неплатоспроможним,
ВСТАНОВИВ:
1. Постановою Господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/3024/21, зокрема, припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1, визнано фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом та введено процедуру погашення боргів боржника.
2. 21.11.2022 до Господарського суду Харківської області від АТ "Укрексімбанк" надійшла заява про закриття провадження у справі з посиланням на положення пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 відмовлено АТ "Укрексімбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
4. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, АТ "Укрексімбанк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
6. 21.04.2023 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 19.04.2023 ВИХ. 0000606/12707-23 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.01.2023 щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття провадження у справі №922/3024/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 922/3024/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному склад суду від 25.04.2023.
8. Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3024/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття провадження у справі; призначено розгляд касаційної скарги на 13.06.2023 о 10:15 год.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 922/3024/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 щодо розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття провадження у справі до 14 год. 10 хв. 20.06.2023.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
10. Не погоджуючись з ухваленою постановою, АТ "Укрексімбанк" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду клопотання про закриття провадження у справі.
11. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
11.1 Судами попередніх інстанцій не враховано, що подання неправдивих відомостей свідчить про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами та є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
11.2 Оскаржувані судові рішення не узгоджуються з приписами статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки вказана норма не визначає імперативно стадії процедури на якій можливе закриття провадження у справі через неповноту даних в декларації боржника. При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.
11.3 Судом першої інстанції двічі, ухвалами від 18.10.2022 та від 17.01.2023, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Укрексімбанк" про витребування доказів, при цьому, подане до суду апеляційної інстанції клопотання про витребування доказів в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України також не було вирішено.
11.4 Судами попередніх інстанцій не враховано, що представнику АТ "Укрексімбанк" на момент прийняття зборами кредиторів рішення про схвалення звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника, не були відомі обставини у зв`язку з якими подано клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство. При цьому, на зборах кредиторів представник АТ "Укрексімбанк" не голосував з схвалення вказаного звіту.
12. Представник скаржника в судових засіданнях 13.06.2023 та 20.06.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Арбітражним керуючим Шишловим О.М. подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
14. Арбітражний керуючий Шишлов О.М. в судових засіданнях 13.06.2023 та 20.06.2023 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
16. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
18. Аргументи скаржника (пункти 11.1, 11.2, 11.3, 11.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
18.1 Верховний Суд зауважує, що із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
18.2 З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
18.3 Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
18.4 За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
18.5 Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.
18.6 З наведеного суд підсумовує, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
18.7 Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.
18.8 Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
18.9 Як вбачається із приписів пункту 11 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається, у тому числі, декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
18.10 Згідно частини п`ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, за який подається декларація.
18.11 Згідно з положеннями частини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
18.12 Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
18.13 Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
18.14 Кодексом України з процедур банкрутства, наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 № 593/5 "Про порядок подання арбітражними керуючими обов`язкових відомостей (інформації)" не передбачено імперативних норм щодо встановленої форми подання керуючим реструктуризацією звіту за результатами перевірки декларації боржника у справі про неплатоспроможність.
18.15 Отже, звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника за своєю суттю відображає зміст встановлених при відповідній перевірці обставин. При цьому, допустивши виявлення нових відомостей щодо майнового стану боржника, які останнім не були зазначені, або їх неточності, керуючий реструктуризацією, в силу вимог Кодексу України з процедур банкрутства, повідомляє боржника за результатами проведеної перевірки вказаних обставин. Керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.
18.16 Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим наступають наслідки визначені пунктом 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
18.17 Закон не передбачає перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
18.18 Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, яка має назву "Збори кредиторів" передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
18.19 За змістом частини другої наведеної статті основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
18.20 Отже, Кодексом України з процедур банкрутства за результатами встановленого факту невідповідності інформації або її неточності у декларації про майновий стан боржника у випадку їх неусунення впродовж встановленого законодавством строку на стадії реструктуризації боргів боржника передбачено наявність підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
18.21 При цьому, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.
18.22 За змістом пункту 1 частини сьомої наведеної вище статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції чинній станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень, у разі встановлення обставин зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї ці недоліки можуть бути усунуті упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації шляхом надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
18.23 Аналіз наведеної правової норми свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
18.24 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
18.25 Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
18.26 Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.
18.27 Задля ефективної реалізації боржником цього права Кодекс України з процедур банкрутства передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
18.28 Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого, закріпленим у статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.