ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27 червня 2023 року
справа №200/7617/21
адміністративне провадження № К/990/18506/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року (судді: Сіваченко І. В., Компанієць І. Д., Блохін А. А.)
у справі № 200/7617/21
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі Електромережі"
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2020 року № 00002155009, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1 746 758,20 грн у відповідності до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач за результатами камеральної перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 05 листопада 2020 року № 9288281722, поданого АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 1746758,20 грн. Вважав, що жодного заниження податкових зобов`язань минулих податкових періодів, як кваліфікуюча ознака для сплати штрафу у розмірі 3%, з боку платника податків не вбачається. В той же час, зауважив, що відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону № 591-ІХ від 13 травня 2020 року) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Крім того, на думку позивача, відповідальність, передбачена пунктом 120.2 статті 120 ПК України, не є відповідальністю за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, адже відповідальність за порушення декларування та сплати податку на додану вартість передбачена іншими нормами ПК України, а саме статтями 120.1 та 126 цього кодексу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року (суддя - Ушенко С. В.) в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що підставою для подання позивачем до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2019 року від 05 листопада 2020 року за № 9288281722 стало самостійне виявлення факту заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2019 року. При цьому позивач не виконав вимоги абзацу 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України щодо сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, що є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п`яти відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати) згідно з пунктом 120.2 статті 120 ПК України.
Щодо посилань позивача на звільнення від відповідальності за порушення абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 ПК України на підставі пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ цього кодексу, суд першої інстанції зазначив, що таке звільнення не поширюється на випадки порушення платниками податків, зокрема, нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, чому відповідають спірні правовідносини.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09 грудня 2020 року № 00002155009, стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу судовий збір в сумі 56 750 гривень.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що відповідач не довів, що уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2019 року був розрахований та наданий у зв`язку з помилкою, зробленою платником податку у податковій декларації у минулих періодах. Суд зазначив, що позивач подав 05 листопада 2020 року уточнюючий розрахунок до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року (який був предметом спірної камеральної перевірки) та повторно відобразив зменшення податкового кредиту в розмірі 34 935 163,84 грн, внаслідок обставин, які здійснені на виконання постанови Верховного Суду від 10 вересня 2019 року по справі № 910/13267/18 за позовом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" до ДП "Енергоринок" про визнання правочину недійсним та рішення Північного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року по справі № 910/1065/20 за позовом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" до ДП "Енергоринок" про зобов`язання вчинити певні дії.
З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач, надаючи уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2019 року не самостійно виправляв допущену ним особисто помилку, а приводив у відповідність дані своєї податкової звітності, які змінились, тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 50.1 статті 50 та пункту 120.2 статті 120 ПК України.
Аналіз пункту 50.1 статті 50, пункту 120.2 статті 120 ПК України вказує на те, що ключовим аспектом для застосування штрафних санкцій є обставини заниження платником податкових зобов`язань. У цих правовідносинах факт недоплати позивачем податкового зобов`язання відсутній, тому, самостійно приведення у відповідність даних податкової звітності, не є недоплатою податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що свідчить про помилковість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки.
22 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 200/7617/21, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року, справу витребувано з суду першої інстанції.
12 червня 2023 року справа № 200/7617/21 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми пункту 50.1 статті 50 ПК України.
Контролюючий орган в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції допущено неправильне тлумачення норм пункту 50.1 статті 50 ПК України (щодо підміни поняття "самостійного виправлення допущеної платником податку помилки при поданні уточнюючого розрахунку" на "самостійне приведення у відповідність даних податкової звітності"), що призвело до не застосування норм пункту 120.2 ст.120 ПК України (щодо застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п`яти відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати).
Аналізуючи положення пункту 50.1 статті 50 ПК України, скаржник наголошує на тому, що податкове законодавство чітко визначає дії платника при виявленні ним факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів:
- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
- або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.
Відповідач зазначає, що пунктом 50.1 статті 50 ПК України не передбачено будь-яких винятків, які б звільняли платника від ненарахування та несплати штрафних санкцій при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, та не містять такого визначення як самостійне приведення у відповідність даних податкової звітності.
У зв`язку з цим відповідач вважає, що норми пункту 50.1 статті 50 ПК України щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності:
- слід тлумачити, як "норми, які не передбачають право на звільнення платника від ненарахування та несплати штрафних санкцій при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів на підставі самостійного приведення у відповідність даних податкової звітності";
- слід застосовувати "відповідно до спірних правовідносин, при виправленні платником податків у раніше поданій ним звітності суми заниженого податкового зобов`язання, яка не була сплачена у встановлені цим Кодексом строки, без самостійної сплати грошового зобов`язання штрафу, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 ПК України, а відповідно до пункту 120.2 статті 120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 ПК України, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов`язання (недоплати)".
Відповідач просить касаційну скаргу задовольнити, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року по справі №200/7617/21 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
16 червня 2023 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому Товариство просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 21 жовтня 2019 року позивач подав до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, в якій ним, на підставі постанови Верховного Суду від 10 вересня 2019 року по справі № 910/13267/18 за позовом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" до ДП "Енергоринок" про визнання правочину недійсним, зменшено суму податкового кредиту на 34 935 163,84 грн, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 43 351 529,00 грн.
В подальшому, на виконання рішення Північного апеляційного господарського суду від 30 вересня 2020 року по справі № 910/1065/20 за позовом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" до ДП "Енергоринок" про зобов`язання вчинити певні дії, останнім були сформовані і направлені на адресу позивача розрахунки коригування до податкових накладних, якими зменшені податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 34 935 163,84 грн.
У зв`язку з отриманням позивачем зазначених розрахунків, ним 16 жовтня 2020 року подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 34 935 163,84 грн, що призвело до зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2019 року до 8 416 346 грн.
20 жовтня 2020 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2020 року, якою зменшено суму податкового кредиту на 34 935 163, 84 грн (р. 3-6 таблиці 2 Коригування податкового кредиту Додатка 1 до Декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року).
Після цього, позивач, як платник податку, у зв`язку із самостійним виявленням помилки у раніше поданій ним декларації з податку на додану вартість, а саме факту заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2019 року, 05 листопада 2020 року за № 9288281722 подав до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2019 року, яким зменшено суму податкового кредиту на 34 935 163, 84 грн, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість до 43 351 529 грн.
Офісом великих платників податків ДПС на підставі підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 200.10 статті 200 ПК України, у порядку, передбаченому підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пунктом 76.3 статті 76 цього кодексу, проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість від 05 листопада 2020 року № 9288281722 за вересень 2019 року, поданого АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", за результатами якої складено акт №290/28-10-50-09/00131268 від 11 листопада 2020 року, яким встановлено порушення Товариством вимог абзацу 4 пункту 50.1 статті 50 ПК України.
Як вбачається з акта перевірки, відповідач вважає, що позивач при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, не нарахував та не сплатив суму штрафу (3%) у зв`язку з виправленням помилки в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість від 05 листопада 2020 року № 9288281722 за вересень 2019 року.
На підставі акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення-рішення №00002155009 від 09 грудня 2020 року про застосування до позивача штрафу на суму 1 746 758,20 грн у відповідності до пункту 120.2 статті 120 ПК України.
Правове регулювання
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).