ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року
м. Київ
справа № 805/1315/16
адміністративне провадження № К/9901/41314/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник Головне управління Державної податкової служби у Харківській області)
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (Суддя: Кірієнко В.О.),
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (Судді: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.),
у справі №805/1315/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька"
до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Шахта ім. О.Ф.Засядька" (далі - позивач, ПАТ "Шахта ім. О.Ф.Засядька) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Слобожанська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.02.2016 року №0000261503, №0000271503, №0000281503, №0000291503 (т. 1 а.с. 4-12).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено (т. 1 а.с. 190-193, т. 2 48-50).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, з огляду на порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами, передбачених вимогами п. 257.4 статті 257 ПК України за І і ІІ квартал 2015 року, що зафіксовано актом перевірки № 19/20-11-1503-35/00174846 від 14.01.2016 року, а також посилався на те, що податкові зобов`язання є узгодженими і додатково вказував про те, що позивач, вважаючи що форма декларації не містить графи для визначення авансових внесків, передбачених п. 46.4 статті 46 ПК України доповнень до контролюючого органу не подавав. Отже, відповідачем в автоматичному режимі визначалися суми щомісячних авансових внесків із суми узгодженого податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний квартал. Більш детальніше в доводах касаційної скарги відповідач посилався на те, що позивач сплачував своєчасно авансові внески (по 1/3), але не в повному обсязі, що спричинило виникнення податкового боргу, на який в подальшому нараховані штрафні санкції. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову (т. 2 .а.с. 63-64).
Позивачем надіслало на адресу Вищого адміністративного суду заперечення проти доводів касаційної скарги, з врахуванням яких просило суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, прийнято її до провадження, закінчено підготовку справи до касаційного розгляду, а також призначено порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної контролюючим органом 14.01.2016 року камеральної перевірки податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І-ІІ квартали 2015 року, складено акт перевірки № 19/20-11-1503-35/00174846 від 14.01.2016 року із висновками про порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (газового конденсату та природного газу), визначених п. 257.4 статті 257 Податкового кодексу України, що є підставою для притягнення до відповідальності на підставі ст.126 Податкового кодексу України (т.1 а. с. 14-18).
05.02.2016 року враховуючи висновки акта перевірки, контролюючим органом на підставі статті 126 ПК України були прийняті податкові повідомлення - рішення:
- № 0000261503, яким застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 793458,86 грн. за затримку від 50 до 57 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (в сумі 3 967 294,31 грн);
- № 0000271503, яким застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 965493,64 грн. за затримку від 5 до 28 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (в сумі 9654936,18 грн);
- № 0000281503, яким застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 44 678,39 грн. за затримку від 24 до 28 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату (в сумі 446783,87 грн);
- № 0000291503 у розмірі 20% в сумі 70 319,24 грн. за затримку від 50 до 79 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату (в сумі 351596,19 грн) (т.1 а.с. 63, 65, 68, 70).
За наслідками адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення, рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 24.03.2016 року та Державної фіскальної служби України від 27.04.2016 року залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (т.1 а. с. 72-76, 78-82, 84-88, 90-94, 96-100, 101-106, 109-110, 183-186).
Задовольняючи адміністративний позов, та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за відсутності узгодженого податкового зобов`язання зі сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за перший та другий квартали 2015 року, податковий орган протиправно застосував до позивача штраф за затримку сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування: природного газу та газового конденсату у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа), оскільки додаток 2 до Розрахунку податкового зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин передбачав тільки суму щоквартального зобов`язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин). При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили посилання контролюючого органу на необхідність подання позивачем на виконання п.46.4 ст.46 ПК України доповнень до податкової декларації, оскільки такі дії є правом платника податків, а не обов`язком. Крім цього, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції за результатами апеляційного перегляду справи також встановив, що як на дату складання податковим органом акту перевірки від 14.01.2016, так і на дату прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 05.02.2016, норма п.257.4 ст.257 ПК України, яка передбачала сплату авансових внесків з рентної плати у податковому (звітному) періоді, втратила чинність. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу на підставі ст.126 ПК України за порушення терміну сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно п.257.4 ст.257 ПК України як за відсутності порушень з боку позивача на дату сплати податкових зобов`язань за перший та другий квартали 2015 року з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, так і через відсутність правової норми на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, яка встановлювала термін сплати авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до пунктів 257.1, 257.2 статті 257 Податкового кодексу України (далі - ПК України) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.
У відповідності до пункту 257.3 статті 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: 257.3.1. з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.