Постанова
іменем України
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 221/4554/19
провадження № 51-4021 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 8 грудня 2022 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Волноваської окружної прокуратури Донецької області про відновлення матеріалів втрачених кримінальних проваджень № 12019050630000693 від 24 квітня 2019 року, № 120190506300001000 від 13 червня 2019 року, № 12019050630001876 від 20 листопада 2019 року, № 12019050630001920 від 30 листопада 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК.
Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 8 грудня 2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, прокурор посилаючись на практику Верховного Суду викладену у постановах від 31 січня 2019 року (справа № 183/6229/18, провадження № 51-8447 км 18), від 15 травня 2019 року (справа № 760/25546/18, провадження № 51-10332 км 18), від 5 липня 2022 року (справа № 757/27041-21-к, провадження № 51-3781 км 21), а також на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № № 237/1459/17 та 243/6674/17-к, вказує, що суд апеляційної інстанції повинен був відкрити апеляційне провадження та переглянути оскаржуване рішення, проте відмовивши у відкритті провадження, порушив вимоги ч. 6 ст. 9, п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження.
Крім того, прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що вказане питання стосується рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви прокурора про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, яке діючим КПК не передбачено, тому є таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Зазначає, що ухвалене судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження безпідставно позбавляє прокурора можливості реалізації права на підтримання державного обвинувачення в суді, оскільки вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не набув чинності.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 531 КПК за недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз`яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.