ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 317/1780/18
провадження № 51-3299 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080230000469, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Вирішено питання речових доказів у провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 8 квітня 2018 року, близько 15:00 год в АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час сварки з ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, діючи умисно, наніс не менше 3 ударів ногами в область тулуба, спричинивши таким чином потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Наголошує на порушенні права на захист під час апеляційного розгляду, оскільки апеляційний суд проігнорував клопотання захисника ОСОБА_11 про відкладення апеляційного розгляду через неможливість його явки в судове засідання в зв`язку зі службою в ЗСУ. Також стверджує, що засудженого ОСОБА_7 взагалі не було повідомлено про дату та час апеляційного розгляду. Наводить інші доводи про порушення права на захист під час затримання, під час вручення повідомлення про підозру, а також обґрунтовує неповноту судового розгляду та недопустимість, на його думку, деяких доказів у провадженні.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що потерпілу не було належним чином повідомлено про день та час апеляційного розгляду, а тому посилання в ухвалі апеляційного суду про протилежне не відповідають дійсності. Крім того, обґрунтовує невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України в зв`язку з відсутністю належних та обґрунтованих відповідей на доводи апеляційної скарги потерпілої, в тому числі щодо недопустимості, на її думку, деяких доказів у справі.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду частково підтримала касаційні скарги та просила скасувати ухвалу апеляційного суду в зв`язку з порушенням права на захист під час апеляційного розгляду.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
Забезпечення обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства в Україні (п. 5 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
З огляду на положення ст. 7 КПК України кримінальне провадження за формою і змістом повинно відповідати його загальним засадам, в тому числі такому як забезпечення права на захист, що належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого, як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції, має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
Відповідно до приписів частин 1-3 ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає зокрема, у наданні йому можливості користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. А суд зобов`язаний забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Незабезпечення обвинуваченому можливості особисто відстоювати свої інтереси у кримінальному провадженні всіма допустимими засобами і способами або обмеження його можливості скористатися правовою допомогою захисника є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що спричиняє безумовне скасування вироку чи ухвали.