Постанова
Іменем України
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 207/2478/18
провадження № 61-12677св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Сустав Наталія Валеріївна, на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року в складі судді Погребняк Т. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебувала
у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 24 вересня 2005 року,
який розірваний рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року, від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час шлюбу сторони у справі набули у спільну сумісну власність
нерухоме майно, яке було зареєстроване на відповідача за первісним позовом, а саме: житловий будинок
АДРЕСА_1, загальною площею 76,5 кв. м житловою площею 54,6 кв. м (за договором купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року); автомобілі Land Rover Range Rover Evoque (право власності зареєстровано 03 жовтня 2015 року), Ореl Vектrа (право власності зареєстровано 29 квітня 2009 року); частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Нікхім" (далі -
ТОВ "Нікхім") у розмірі 65 000 грн.
ОСОБА_1 вказувала, що ОСОБА_2 без її згоди відчужив належні їм на праві спільної сумісної власності автомобілі, а кошти від продажу використав у власних інтересах (не в інтересах сім`ї), тому вона має право на компенсацію 1/2 частини вартості цього майна. Сторони не дійшли згоди щодо поділу спільного сумісного майна подружжя.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила: визнати за сторонами у справі право спільної часткової власності на житловий будинок
АДРЕСА_1 та на частку в статутному капіталі ТОВ "Нікхім" у розмірі 65 000 грн у рівних частках (по 1/2 частині за кожним); стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію частки у праві власності на автомобілі: Land Rover Range Rover Evoque та Ореl Vектrа у розмірі 387 919,18 грн.
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, стягнення грошової суми.
Зустрічний позов ОСОБА_2 мотивованим тим, що за час шлюбу сторін у справі ним придбано житловий будинок АДРЕСА_1, автомобілі Land Rover Range Rover Evoque та Ореl Vектrа. Вказував, що автомобіль Rover Range Rover Evoque був придбаний за отримані у борг від ОСОБА_4 кошти у розмірі 36 000 дол. США. Водночас автомобіль Land Rover Range Rover Evoque продано під час перебування сторін у шлюбі, кошти від продажу використано в інтересах сім`ї. ОСОБА_1 має право на компенсацію вартості лише 1/2 частини автомобіля Ореl Vектrа у розмірі 16 420 грн.
Крім того, позивач за зустрічним позовом в інтересах сім`ї уклав
з ОСОБА_4 договори позики на суму 30 000 дол. США, кошти витратив на ремонт та реконструкцію спірного будинку. ОСОБА_2 у позасудовому порядку повернув ОСОБА_4 частково грошові кошти відповідно до розписок на загальну суму 10 000 дол. США.
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року у справі
№ 207/2931/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі
1 549 548 грн.
У подальшому ОСОБА_2 за рахунок власних коштів погасив заборгованість перед ОСОБА_4 у повному обсязі, тому
ОСОБА_1 зобов`язана повернути половину цих коштів -
774 774 грн. Вказані обставини мають істотне значення для вирішення спору про поділ майна подружжя.
Оскільки саме ОСОБА_2 користується спірним будинком, вартість якого складає 515 834 грн, то за ним необхідно визнати право власності на це майно, а ОСОБА_1 компенсувати половину вартості зазначеного будинку.
Вартість 1/2 частини будинку
АДРЕСА_1 складає 257 917 грн (515 834 грн ? 2). Отже, враховуючи використання позичених коштів
в інтересах сім`ї, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення борг у розмірі 516 857,00 грн (774 774 грн - 257 917 грн).
На підставі викладеного ОСОБА_2 просив: визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 516 857,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року, з урахуванням ухвали цього суду від 15 липня 2022 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано житловий будинок
АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 600 кв. м, вартістю 136 350 грн, спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Виділено частки у праві спільної сумісної власності подружжя на будинок
АДРЕСА_1 загальною площею 76,5 кв. м, житловою площею 54,6 кв. м,
1/2 частину - ОСОБА_1, 1/2 частину - ОСОБА_2 .
Визнано автомобіль Land Rover Range Rover Evoque, середня ринкова вартість якого згідно з висновком від 24 січня 2019 року судового
експерта-автотоварознавця по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ станом на 10 квітня 2018 року складала 629 332,09 грн, спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля Land Rover Range Rover Evoque у розмірі 314 666,05 грн.
Визнано автомобіль Opel Vektra, середня ринкова вартість якого згідно
з висновком від 24 січня 2019 року судового експерта-автотоварознавця по визначенню середньої ринкової вартості КТЗ станом на 20 вересня
2018 року становить 146 506,27 грн, спільною сумісною власністю подружжя: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля Opel Vektra у розмірі
73 253,13 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи вартості майна у розмірі 3 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати
у розмірі 5 891,20 грн у рахунок оплати судового збору.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірний будинок придбаний в інтересах сім`ї та під час перебування сторін у справі у шлюбі, тому це майно є спільною сумісною власністю подружжя. Згоди щодо варіанту поділу майна сторони під час судового розгляду не дійшли.
Судово-технічна експертиза будинку з метою поділу його в натурі не проводилась і відповідні клопотання не заявлялись, вимог про поділ будинку в натурі не заявлено, тому суд першої інстанції вважав доцільним
та таким, що відповідатиме інтересам обох сторін, визнати за
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на вказаний житловий будинок в рівних частках - по 1/2 частині за кожним. Автомобілі Land Rover Range Rover Evoque та Opel Vektra були придбані під час перебування сторін в шлюбі, проте ОСОБА_2 відчужив їх після припинення шлюбних відносин, кошти використав
у власних інтересах, тому наявні підстави для стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини вартості цих автомобілів. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне майно (житловий будинок) - це майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям, оскільки інше не доведено тим
з подружжя, хто спростовував цю презумпцію. Безпідставним є посилання
ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року
у справі № 207/2931/18 як на підтвердження обставин щодо наявності боргових зобов`язань подружжя перед ОСОБА_4, оскільки вказане судове рішення скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду
від 06 жовтня 2020 року. При цьому у зазначеній постанові судом апеляційної інстанції не встановлена обставина щодо наявності солідарної відповідальності подружжя. ОСОБА_2 не подав до суду належних та допустимих доказів, що саме особисті кошти у розмірі 56 000 дол. США
(які нібито були використані для придбання автомобіля та поліпшення будинку) передано кредитору ( ОСОБА_4 ) у рахунок погашення заборгованості чи докази джерела походження цих коштів. Суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини спірних автомобілів, оскільки вони є спільним сумісним майном подружжя і були відчужені ОСОБА_2 без згоди іншого співвласника вже після припинення шлюбних відносин між сторонами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат
Сустав Н. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Баглійського районного суду
міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня
2022 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
12 грудня 2022 року ОСОБА_2 через представника Сустав Н. В. надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Сустав Н. В., на рішення Баглійського районного суду
міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого
2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня
2022 року.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року зупинено виконання рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скарга
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивач посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вважає, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15. Зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги встановлені обставини про стягнення боргу за договором позики солідарно з подружжя у справі № 207/2931/18. Позивач за зустріним позовом довів належними та допустимими доказами (технічним паспортом та оцінкою майна тощо) факт ремонту, переобладнання та реконструкції спірного будинку, внаслідок чого збільшилася його вартість, за кошти, які він отримав у борг та повністю повернув кредиту. Проте суди ці докази залишили поза увагою. Суд першої інстанції неправильно відобразив у судовому рішенні допит свідків. Суд першої інстанції неправильно та неповно встановив фактичні обставини справи.
Під час розгляду справи про стягнення боргу за договором позики встановлено, що позичені кошти були використані в інтересах подружжя. ОСОБА_1 не зверталася до суду з позовом про визнання договору позики недійсним, вона знала про наявність боргу, проте не бажає повертати кошти. Суди залишили поза увагою, що саме позивач за зустрічним позовом утримує будинок та проживає у ньому.
Позиції інших учасників
ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими. Вказувала, що ОСОБА_2 не укладав з ОСОБА_4 договір позики на суму
56 000 дол. США (або будь-яку інші суму), в останнього (який на той час закінчив університет, не мав власного житла та виплачував кредит у розмірі 9 000 дол. США) не було коштів для надання їх у позику.
Зазначала, що спірний будинок ремонтувався за рахунок спільних коштів подружжя протягом тривалого часу (9 років). Автомобілі також були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, зокрема за рахунок депозитних вкладів, проте ОСОБА_2 відчужив це майно без згоди ОСОБА_1, кошти використав на власний розсуд, не в інтересах сім`ї. ОСОБА_2 вчиняв всі можливі дії з метою позбавлення ОСОБА_1 права на спільне сумісне майно подружжя, уклав фіктивний договір позики, ініціював безпідставний судовий спір за цим правочином тощо.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 24 вересня 2005 року перебувала
у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірваний рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року, від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2007 року сторони
у справі придбали житловий будинок
АДРЕСА_1 загальною площею
76,5 кв. м, житловою площею 54,6 кв. м, право власності на який зареєстровано на ОСОБА_2 . Свідоцтво про право власності, технічний паспорт на будинок оформлено на відповідача за первісним позовом.
Відповідно до звіту про оцінку майна товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецекспертиза" ринкова вартість вказаного житлового будинку станом на 11 березня 2019 року складає 515 834 грн.
Суди також встановили, що за час спільного проживання сторони у справі за договорами купівлі-продажу придбали автомобілі Ореl Vектrа та Land Rover Range Rover Evoque, які були зареєстровані на ОСОБА_2
29 квітня 2009 року та 03 жовтня 2015 року, відповідно, та які є спільною сумісною власністю подружжя.
ОСОБА_2 10 квітня 2018 року здійснив перереєстрацію (продаж) автомобіля Land Rover Range Rover Evoqueна користь ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 10 квітня 2018 року.
ОСОБА_2 20 вересня 2018 року здійснив перереєстрацію (продаж) автомобіля Ореl Vектrа на користь ОСОБА_7 на підставі договору
купівлі-продажу від 20 вересня 2018 року.
ОСОБА_1 не надавала згоди ОСОБА_2 на відчуження автомобілів та здійснення їх перереєстрації, кошти від продажу не отримувала.
Середня ринкова вартість цих автомобілів згідно з висновком судового експерта становить 775 838,36 грн, 1/2 частина складає 387 919,18 грн.
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2018 року у справі 207/2931/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 1 549 548 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 жовтня 2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області
від 16 листопада 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція),
а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені
в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні касаційної скарги, та застосовані норми права