Постанова
Іменем України
27 червня 2023 року
м. Київ
справа № 130/2194/19
провадження № 61-3933св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Жмеринська міська рада Вінницької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Сопруна В. В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішення Жмеринської міської ради Вінницької області та державного акта про право власності на землю.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання недійсним та скасування рішення Жмеринської міської ради Вінницької області та державного акта про право власності на землю.
Позов обґрунтовано тим, що у власності позивача знаходиться будинковолодіння на АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,0729 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку приватизована нею у 1996 році, що підтверджується державним актом про право власності на землю серії ВН, виданим 11 вересня 1996 року на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради від 22 серпня 1996 року № 173. Цей державний акт отримано в період паперової реєстрації без зазначення в Державному земельному кадастрі кадастрового номера та координат розміщення поворотних точок. Позивач виготовила технічну документацію на свою земельну ділянку, яку здала державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації свого права власності на земельну ділянку, однак 19 вересня 2017 року отримала відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з наявністю зауважень щодо валідності електронного документа, наявний перетин ділянок із ділянкою з кадастровим номером 0510300000:00:001:4419, площа накладення становить 0,5903 %. Позивачу повідомили, що на її земельну ділянку накладається земельна ділянка її сусіда ОСОБА_2, що розташована в АДРЕСА_1 . Під час виготовлення технічної документації Жмеринською міською радою було допущено накладення меж земельних ділянок в бік зміщення спільної межі, в результаті чого відбулось фактичне зменшення площі земельної ділянки позивача, чим порушено її право власності на належну їй землю.
Змістивши самоправно межі земельних ділянок, відповідач ОСОБА_2 звернувся з позовом до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про встановлення земельного сервітуту та відповідно до рішення суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 130/3042/16-ц позов задоволено частково та на земельній ділянці ОСОБА_1 встановлено земельний сервітут площею 4 кв. м для надання ОСОБА_2 можливості обслуговувати свій гараж. Згідно із державним актом серії ЯЛ № 713298 від 30 вересня 2011 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0462 га на АДРЕСА_1 . Відповідно до державного акта ВН від 22 грудня 1995 року про право приватної власності ця ж земельна ділянка площею 0,0443 га за вказаною адресою була передана у приватну власність ОСОБА_3 .
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, однак договору про відчуження земельної ділянки між ними укладено не було. Тобто мала місце подвійна приватизація однієї і тієї ж земельної ділянки. Відповідачі у справі спільно провели приватизацію земельної ділянки, яка вже перебувала у приватній власності ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 знав про наявність державного акта на ім`я ОСОБА_3, оскільки при подачі заяви до Жмеринської міської ради на повторну приватизацію земельної ділянки на АДРЕСА_2 вказав її площу у розмірі 0,0443 га, однак при виготовленні технічної документації на ділянку відповідача відбулось зміщення меж земельних ділянок і фактичне захоплення частини земельної ділянки позивача, оскільки площа земельної ділянки відповідача із 0,0443 га збільшилась до 0,0462 га, тобто на 0,0019 га.
Позивач вважає, що при прийнятті рішення Жмеринською міською радою про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки в АДРЕСА_1 грубо порушено законодавство України та її права, оскільки було фактично зменшено площу належної їй земельної ділянки.
Таким чином відбулось фактичне позбавлення ОСОБА_1 на частину належної їй земельної ділянки, яке вона просить відновити.
Позивач просила суд:
- визнати недійсним та скасувати рішення Жмеринської міської ради від 17 липня 2009 року № 669 в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0462 га на АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯЛ № 713298, який виданий 30 вересня 2011 року ОСОБА_2 як власнику земельної ділянки площею 0,0462 га на АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з одночасним виключенням з Державного земельного кадастру відомостей про цей державний акт.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року у складі судді Шепеля К. А. в задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу в сумі 7 200,00 грн.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, за проведення судової земельно-технічної експертизи в сумі 8 400,00 грн відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач з метою захисту своїх прав звернулась до суду із вимогою про визнання недійсним рішення Жмеринської міської ради про затвердження технічної документації та про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 0510300000:00:001:4419 за адресою: АДРЕСА_2, однак належних та допустимих доказів, підстав для визнання недійсним такого рішення суду не надано, не здобуто їх також і в ході судового розгляду. Враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що позивач обрала неправильний спосіб захисту своїх прав і інтересів, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення 23 сесії 5 скликання Жмеринської міської ради від 17 липня 2009 року № 669 в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0462 га на АДРЕСА_2 .
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЛ № 713298, який виданий 30 вересня 2011 року та згідно з яким ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0462 га на АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510300000:00:001:4419 з одночасним виключенням з Державного земельного кадастру відомостей про цей державний акт.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_1 1 921,00 грн судових витрат по сплаті судового збору, понесених у зв`язку розглядом справи.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Факт правомірності володіння та користування земельною ділянкою позивачем ОСОБА_1 підтверджено наданими доказами у справі, що є достатньою підставою для відповідної особи для звернення за захистом свого порушеного права.
При передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, відбулася подвійна приватизація земельної ділянки за тією ж адресою: АДРЕСА_3, без припинення права власності на дану ділянку за попереднім власником ОСОБА_3, що є порушенням вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
19 травня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що у вказаній справі позивач обрав неналежний спосіб захисту. Висновок Вінницького відділення КНДІСЕ від 05 липня 2018 року № 5440/17-21 не є належним та допустимим доказом у вказаній справі.
Суд апеляційної інстанції не спростував позицію відповідача про необхідність застосування строку позовної давності.
Доводи інших учасників справи
У червні 2022 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_1, яка зареєстрована на АДРЕСА_1, на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради народних депутатів від 22 серпня 1996 року № 173 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0729 га на АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку (т. 1 а. с. 11).
Згідно із державним актом про право приватної власності на землю ОСОБА_3, мешканці АДРЕСА_3, на підставі рішення виконкому Жмеринської міської ради народних депутатів від 21 грудня 1995 року № 260 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0443 га на АДРЕСА_3 для обслуговування житлового будинку (т. 1 а. с. 12).
Відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 713298 ОСОБА_2, який проживає на АДРЕСА_3, на підставі рішення Жмеринської міської ради 23 сесії 5 скликання від 17 липня 2009 року № 669 є власником земельної ділянки площею 0,0462 га, що розташована на АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 13).
Із архівного витягу із рішення № 336 виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 21 грудня 2006 року про вилучення та надання земельних ділянок, їх приватизацію, затвердження документації із землеустрою вбачається, що виконком міської ради вирішив затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_2 площею 0,0443 га на АДРЕСА_3, у тому числі 0,0136 га - під будівлями, 0,307 га - під двором; змінити ОСОБА_2 функціональне використання частини присадибної ділянки на АДРЕСА_3 площею 0,0080 га для комерційних потреб без зміни цільового призначення землі (т. 1 а. с. 14, 15).
ОСОБА_2 15 грудня 2006 року звернувся із заявою до міського голови, у якій просив затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право власності на присадибну ділянку площею 0,0443 га на АДРЕСА_3 та змінити функціональне використання частини присадибної ділянки площею 0,008 га для комерційних потреб (т. 1 а. с. 16).
Відповідно до рішення Жмеринської міської ради 23 сесії 5 скликання від 17 липня 2009 року № 669 про приватизацію земельних ділянок, міська рада вирішила передати земельну ділянку безоплатно у власність, затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю та видати державний акт на право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у користуванні громадян, на АДРЕСА_3 ОСОБА_2 площею 0,0462 га, у тому числі 0,0215 га - під будівлями, 0,0247 га - під двором (т. 1 а. с. 17).
ОСОБА_1 19 вересня 2017 року отримала рішення № РВ-0500389322017 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме наявні зауваження щодо валідності електронного документа, перетин ділянок з ділянкою із кадастровим номером 0510300000:00:001:4419, площа співпадає на 0,5903 % (т. 1 а. с.18-20).
У справі 130/3042/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні майном та встановлення земельного сервітуту Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 18 жовтня 2018 року винесено рішення про часткове задоволення позову та встановлення на належну на праві приватної власності ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану на АДРЕСА_1, постійний безоплатний земельний сервітут площею 4 кв. м для проходу з метою обслуговування гаража, розташованого на АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 . В решті позовних вимог відмовлено (т. 1 а. с. 21-25).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 05 липня 2018 року № 5440/17-21, межі земельної ділянки загальною площею 0,0729 га, що розташована на АДРЕСА_1, яка перебуває у фактичному користуванні власника ОСОБА_1, відповідають межам земельної ділянки, визначеним в технічній документації 2017 року та в правовстановлюючих документах. Межі земельної ділянки загальною площею 0,0462 га, що розташована на АДРЕСА_1, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2, не відповідають межам земельної ділянки, визначеним в технічній документації 2007 року та правовстановлюючих документах. Земельна ділянка ОСОБА_1 відповідно до меж, визначених технічною документацією 2017 року, правовстановлюючими документами та відповідно до фактичних меж перетинається (накладається) із земельною ділянкою ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 26-70).
Згідно із рішенням Третейського суду для вирішення конкретного спору від 13 листопада 2006 року, за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку розміром 0,0443 га на АДРЕСА_3, яка, згідно з державним актом на право приватної власності на землю, рахується за ОСОБА_3 . Визнано таким, що втратив чинність державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 . Жмеринською міською радою відповідно до рішення від 21 грудня 1995 року № 260, зареєстрований в книзі державних актів на право колективної власності на землю за № 2284 щодо земельної ділянки площею 0,0443 га, згідно із кадастровим планом. Визнано за ОСОБА_2 право на отримання державного акта на земельну ділянку розміром 0,0443 га на АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 87, 88).
Земельно-кадастровим бюро 07 лютого 2007 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на АДРЕСА_3, розміром 0,0462 га (т. 1 а. с. 89-111, 129-156, 185-216).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 березня 2017 року у справі № 130/3042/16-ц зобов`язано Управління Держгеокадастру надати суду оригінали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 та ОСОБА_1 на АДРЕСА_1, а також надати інформацію стосовно внесення до бази даних Держгеокадастру координат земельної ділянки ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 112).
На виконання ухвали від 10 березня 2017 року відділ у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру надало належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 . Технічна документація із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 до відділу не надходила, інформація стосовно внесення до бази даних Держгеокадастру координат земельної ділянки ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 у відділі відсутня (т. 1 а. с. 113).
ОСОБА_2 02 жовтня 2014 року подавав до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом демонтажу самовільно збудованого паркану (т. 1 а. с. 114).
Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області 23 грудня 2019 року на запит адвоката Молявчика О. В. повідомило, що відповідно до інформації відділу у Жмеринському районі ГУ Держгеокадастру, згідно із книгою реєстрації державних актів про право приватної власності на землю на території Жмеринської міської ради під № 2284 зареєстрований державний акт ВН від 22 грудня 1995 року на земельну ділянку на АДРЕСА_3, загальною площею 0,0443 га на ім`я ОСОБА_3 . Інформація про скасування вказаного державного акту в управлінні відсутня. Інформації про надходження до Головного управління рішення Третейського суду від 13 листопада 2006 року у справі 4-06, не виявлено (т. 1 а. с. 218).
На підставі договору від 20 липня 2017 року № 300 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,0729 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 220-239).
Відповідно до висновку експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи № ОС-385, складеного 11 червня 2021 року, за відсутності інформації про документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0729 га, розташованої на АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1 та інформації в електронному вигляді про розмір, межі та конфігурацію даної земельної ділянки, встановити її місце розташування не вбачається можливим. Встановити, чи накладається дана земельна ділянка із земельною ділянкою площею 0,0462 га кадастровий номер 050300000:00:001:4419, що розташована на АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та зареєстрована в базі Державного земельного кадастру, відповідно до меж визначених правовстановлюючими документами, не вбачається можливим (т. 2 а. с. 17-46).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.