Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 523/14360/20
провадження № 61-6492св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Коломієць Г. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Громадська організація "Автостоянка "Волна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бежан Андрій В`ячеславович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Громадської організації "Автостоянка "Волна" на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року у складі судді Малиновського О. М. та постанову Одеського апеляційного суду
від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М.,
Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року Громадська організація "Автостоянка "Волна" (далі -
ГО "Автостоянка "Волна") звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бежан А. В., про визнання договорів купівлі-продажу земельної ділянки недійсними.
Позовні вимоги ГО "Автостоянка "Волна" мотивувала тим, що вона, як юридична особа, зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 січня 2007 року, та здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 0,5 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1,
на якій фактично з 1988 року розміщувалась автостоянка. Зазначена земельна ділянка знаходиться у зоні індивідуальної житлової забудови на місці відкритої автостоянки " Волна" у межах
АДРЕСА_2 .
Однак, частина земельної ділянки, на якій розташована автостоянка, була передана у приватну власність певним особам, які не є членами
ГО "Автостоянка "Волна". Рішенням Одеської міської ради № 3714-ІУ
від 28 січня 2005 року був затверджений проект відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_3 . Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі
№ 522/18528/13-а рішення Одеської міської ради № 3714-ІУ від 28 січня
2005 року визнано протиправним та скасовано, з огляду на те, що набуття права власності на земельну ділянку та подальше її відчуження є неправомірним.
У подальшому ОСОБА_3 відчужила зазначену спірну земельну ділянку ОСОБА_2, а останній за договором купівлі-продажу відчужив її ОСОБА_1
ГО "Автостоянка "Волна" від земельної ділянки добровільно не відмовлялась, земельна ділянка органом місцевого самоврядування не вилучалась. 18 червня 2020 року від ОСОБА_1 надійшов лист-вимога про звільнення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110137600:20:044:0011, з посиланням на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки на підставі посвідченого
05 червня 2020 року договору купівлі-продажу.
Посилаючись на вказані обставини, порушення права користування земельною ділянкою, ГО "Автостоянка "Волна" просила суд:
визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110137600:20:044:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1657736951101, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений 05 червня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бежан А. В., недійсним;
визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5110137600:20:044:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1657736951101, укладений між невстановленою особою та
ОСОБА_2, посвідчений 09 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р. Ю., недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року у задоволенні позову ГО "Автостоянка "Волна" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що первинною підставою набуття ОСОБА_3 права приватної власності на земельну ділянку було рішення міської ради, надалі скасоване, а тому вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 05 червня 2020 року недійсним не є належним способом захисту порушених прав ГО "Автостоянка "Волна". При цьому належним способом захисту порушеного права є пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача спірного майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, проте такі позовні вимоги позивачем не заявлялись.
Щодо позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 жовтня 2020 року, укладеного між ОСОБА_2 та невідомою особою, недійсним, то такі також не підлягають задоволенню, так як з боку позивача суду не доведено, що такий договір взагалі укладався. Такі вимоги заявлені на припущеннях, жодним чином не мотивовані та не доведені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ГО "Автостоянка "Волна" задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року змінено з урахуванням мотивів, наведеними у цій постанові.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції в тій частині, що право ГО "Автостоянка "Волна" на користування земельною ділянкою підлягає захисту на підставі статей 387, 388 ЦК України, помилковий, оскільки позивач не є власником земельної ділянки.
Правові підстави для визнання недійсними зазначених у позові договорів купівлі-продажу за позовом ГО "Автостоянка "Волна" відсутні, оскільки позовні вимоги не містять посилань на норму матеріального права
Глави 16 ЦК України, на підставі якої договори купівлі-продажу як правочини підлягають визнанню недійсними.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ГО "Автостоянка "Волна" не є стороною ні договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого
09 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Шепелюк Р. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 353, ні договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 05 червня 2020 року приватним нотаріусом Бежаном А. В., зареєстрованого у реєстрі за № 1276. Отже, ГО "Автостоянка "Волна", не будучи стороною договорів, не вправі заперечувати їх дійсність, тобто оспорювати такі договори як правочини. ГО "Автостоянка "Волна" також не є заінтересованою особою, яка у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України вправі заперечувати дійсність договорів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У липні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ГО "Автостоянка "Волна" подала касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 16 червня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц, від 18 липня 2018 року у справі
№ 750/2728/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 462/4611/13-ц,
від 09 жовтня 2019 року у справі № 522/25025/14-а, та не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що ГО "Автостоянка "Волна" вважає, що незважаючи на певну невизначеність прав ГО "Автостоянка "Волна" відносно спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600;20;044;0011, оскаржувані договори купівлі-продажу зачіпають законні інтереси ГО "Автостоянка "Волна" як її фактичного користувача. Таким чином ГО "Автостоянка "Волна" має заінтересованість у вирішенні спору і має право на звернення до суду з позовом з метою захисту свого права на спірну земельну ділянку стосовно її користування. Посилається на те, що єдиним належним способом захисту для позивача є саме визнання недійсним правочину (договору купівлі-продажу земельної ділянки 05 червня 2020 року), так як ГО "Автостоянка "Волна" є користувачем спірної земельної ділянки і як наслідок належним позивачем у справі.
Вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутністю учасників справи, при цьому в своєму рішенні не зазначив, чи були усі учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року справу № 523/14360/20 призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ГО "Автостоянка "Волна" (ідентифікаційний код юридичної особи 26209921) зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 22 січня
2007 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 556 120 0000 025178, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01, № 168989 (а. с. 18).
Згідно із статутом ГО "Автостоянка "Волна", затвердженим протоколом
№ 2-1/16 загальних зборів членів ГО "Автостоянка "Волна" від 30 листопада 2016 року, ГО "Автостоянка "Волна" є громадською неприбутковою організацією, утвореною на основі Конституції України, Закону України "Про громадські об`єднання", а також інших законодавчих актів України; місцезнаходження організації: Україна, м. Одеса, вул. Кишинівська,
будинок 2А (а. с. 31-36).
ГО "Автостоянка "Волна" як юридична особа не є суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку.
Рішенням Одеської міської ради № 3714-ІУ від 28 січня 2005 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель" затверджено проект відведення земельної ділянки; передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою:
АДРЕСА_3, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, із земель міста, раніше не наданих у користування; зобов`язано ОСОБА_3 замовити оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства (а. с. 10).
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі № 522/18528/13-а визнано протиправним та скасовано, зокрема, рішення Одеської міської ради № 3714-ІУ від 28 січня 2005 року
(а. с. 7-9).
Згідно із укладеним між ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) договору
купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 09 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Шепелюк Р. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 353, ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, склад угідь: відведено під будівництво (будівництво не
розпочато) - 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер 5110137600:20:044:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1657736951101. Земельна ділянка належала продавцю на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р. Ю. 03 лютого 2010 року за реєстровим № 144 та державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 295342, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010550502814, в якому є відповідна відмітка про перехід права власності та відомості про реєстрацію права власності у поземельній книзі від 24 лютого 2010 року за
№ 505200440011001. Право власності за продавцем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 вересня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1657736951101, номер запису про право власності: 28189401, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим ДП "Центр обслуговування громадян" від 02 жовтня
2018 року, індексний номер витягу: 139874481 (а. с. 68-100, 85).
Згідно із укладеним між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) договору
купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 05 червня 2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Бежаном А. В., зареєстрованого у реєстрі за № 1276, ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1000 га, склад угідь: відведено під будівництво (будівництво не
розпочато) - 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер 5110137600:20:044:0011, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1657736951101. Земельна ділянка належала продавцю на підставі дублікату договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Шепелюк Р. Ю.
09 жовтня 2018 року за реєстровим № 1235 (дублікат видано приватним нотаріусом Шепелюк О.Ю. 2 квітня 2019 року за реєстровим № 353), право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09 жовтня 2018 року відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності
№ 161895493, номер запису про право власності 28310095 (а. с. 68-100,
69-70).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ГО "Автостоянка "Волна" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ГО "Автостоянка "Волна" просить визнати недійсними правочини, за якими право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5110137600:20:044:0011 набули ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого 09 жовтня 2018 року договору купівлі-продажу, а після нього
ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого 05 червня 2020 року договору купівлі-продажу.
Підставою позовних вимог є те, що земельна ділянка, яка є предметом спірних договорів купівлі-продажу, надана ГО "Автостоянка "Волна" у