Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 761/25211/18
провадження № 61-11532св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Бевія", товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Буд",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бевія" на постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року в складі колегії суддів Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бевія" (далі також - ТОВ "Бевія"), товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет-Буд" (далі - ТОВ "Пріоритет-Буд") про відшкодування майнової шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
03 квітня 2018 року близько 12-33 год на даху чотириповерхового будинку АДРЕСА_2 виникла пожежа із розповсюдженням на квартиру позивача.
Актом про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеним головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, встановлено, що зазначеною пожежею знищено "дерев`яні та металеві конструкції на площі 60 м2, особисті речі в квартирі АДРЕСА_3, оргтехніку, побутову техніку в квартирі АДРЕСА_3, а також пошкоджено підлогу в квартирі АДРЕСА_3". Цим актом встановлено, що ймовірною причиною пожежі є "порушення правил пожежної безпеки під час газозварювальних робіт". Технічним висновком № 51, складеним дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві, встановлено, що "найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 03 квітня 2018 року в чотирьохповерховому житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, - є запалювання відкритим полум`ям бітумного матеріалу дерев`яного перекриття на покрівлі даху внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт".
Проведеннягазозварювальнихта вогневихробіт, атакож іншихбудівельних робіт, що встановленіактом пропожежу татехнічним висновком, здійснювалось всусідній квартиріАДРЕСА_4 цього ж будинку, власником якої є ТОВ "Бевія". Виконання робіт з ремонту покрівлі та супутніх будівельних робіт там здійснювалось ТОВ "Пріоритет-Буд" на замовлення ТОВ "Бевія". Пожежею, що виникла внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення ремонтних та будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_5 завдано значної майнової шкоди. Позивач вказувала, що після пожежі вона неодноразово зверталася до представників відповідачів з метою вирішення питання щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, проте, відповідачі своєї провини у виникненні пожежі в квартирі позивача не визнають..
Позивач просила стягнути солідарно з ТОВ "Бевія" та ТОВ "Пріоритет-Буд" в рахунок відшкодування майнової шкоди 243 689,08 грн; упущену вигоду - 5 512 000,00 грн та на відшкодування моральної шкоди - 150 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги суд першої інстанції виходив з підстав їх недоведеності позивачем.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Бевія" на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 243 689,08 грн та на відшкодування моральної шкоди - 20 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог (про стягнення упущеної вигоди) відмовлено. Розподілено судові витрати.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у акті про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеному головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, та технічному висновку № 51, складеному дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві, зазначається лише ймовірна причина виникнення пожежі, відсутні відомості щодо точних причин виникнення пожежи, її заподіювача. Відповідачами під час розгляду справи не заперечувалось та не було спростовано факт проведення ремонтних робіт на даху будинку (над квартирою АДРЕСА_4, належній ТОВ "Бевія"). Здійснення газозварювальних та вогневих робіт, а також інших будівельних робіт також встановлені в технічному висновку № 51, разом з іншими доказами підтверджують факт проведення вогневих робіт на покрівлі будинку працівниками ТОВ "Пріоритет-Буд" на замовлення ТОВ "Бевія". Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Саме відповідач ТОВ "Бевія", як замовник та власник квартири, зобов`язано було вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки проведення робіт, передбачених договором підряду, у тому числі здійснювати контроль за виконаннями підрядником покладених на нього обов`язків своєчасно та належним чином. ТОВ "Бевія" ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій не довело відсутність вини у його діях (бездіяльності) та відсутність причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням ремонтних робіт підрядчиком та виниклою пожежею.
Таким чином, позивачем доведено належними та достовірними доказами наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди підрядником ТОВ "Пріоритет-Буд" на замовлення ТОВ "Бевія" та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в зв`язку з чим наявні підстави для стягнення завданої позивачу майнової шкоди. Суд також зазначив, що забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших спорудах, покладається на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Тому вважав за необхідне стягнути завдану майнову та моральну шкоду на користь позивача з відповідача. Визначаючи розмір такої шкоди в сумі 187 101,67 грн, суд врахував висновок про оцінку вартості збитків, що виникли внаслідок пожежі при проведенні відповідних робіт підрядником (ТОВ "Пріоритет-Буд") на замовлення ТОВ "Бевія", проведеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_2 . Вказаний висновок стороною відповідача належними доказами не спростований.
Апеляційний суд вважав обґрунтованими позовні вимоги в частині відшкодування вартості знищеного пожежею особистого одягу позивача в сумі 49 567,41 грн та витрат з хімічної чистки пошкоджених речей, виконаної в ТОВ "Будинок побуту "Столичний", в сумі 4 020,00 грн, оскільки такі вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами (актом про пожежу, фототаблицями з місця пожежі, квитанціями). Отже, загальна сума майнової шкоди становить 240 689,08 грн. Також підлягала стягненню з відповідача ТОВ "Бевія" 3 000,00 грн, як сума, сплачена за надання послуг з визначення розміру збитку, спричиненого пожежею, що підтверджується квитанцією № 4611 від 20 квітня 2018 року.
Апеляційним судом встановлено, що внаслідок пожежі було пошкоджено майно позивача, в зв`язку з чим вона зазнала переживань та моральних страждань, витратила багато часу на поїздки до ремонтно-будівельних організацій, житлово-будівельних організацій, правозахисників, експертної установи з метою визначення вартості відновлювального ремонту, отримання необхідних документів для підтвердження шкоди. При визначенні суми заподіяної позивачу моральної шкоди, апеляційний суд врахував конкретні обставини справи, обсяг, тривалість завданих позивачу моральних страждань, їх характер, та з урахуванням засад розумності та справедливості, вважав за необхідне відшкодувати на користь позивача моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.
Однак, апеляційний суд не вбачав підстав для задоволення позову в частині стягнення упущеної вигоди у зв`язку із недоведеністю та необґрунтованістю цих вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року представник ТОВ "Бевія" - адвокат Шалденко Є. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року.
У касаційній скарзі він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бевія" на постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, та витребував справу з суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року відповідач вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Разом з тим зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а також встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Зокрема, у справі відсутні належні, достовірні та достатні докази завдання позивачу саме зі сторони ТОВ "Бевія" майнової та моральної шкоди у розмірі, стягнутої судом.
Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира належить останній на підставі свідоцтва про право власності від 24 жовтня 2007 року, виданого за наказом головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09 жовтня 2007 року №1798-С/КІ.
ТОВ "Бевія" є власником квартири АДРЕСА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2017 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
03 квітня 2018 року приблизно о 12-33 год на даху чотирьохповерхового будинку АДРЕСА_2 виникла пожежа із розповсюдженням на квартиру, власником якої є позивач.
Актом про пожежу від 03 квітня 2018 року, складеним головним інспектором ВЗНС Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, встановлено, що виниклою пожежею знищено "дерев`яні та металеві конструкції на площі 60 м2, особисті речі в квартирі АДРЕСА_3, оргтехніку, побутову техніку в квартирі АДРЕСА_3, а також пошкоджено підлогу в квартирі АДРЕСА_3". Даним актом встановлено, що ймовірною причиною пожежі є "порушення правил пожежної безпеки під час газозварювальних робіт".
Відповідно до технічного висновку № 51 від 05 квітня 2018 року, складеного дослідно-випробувальною лабораторією аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві, "найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 03 квітня 2018 року в чотирьохповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, - є запалювання відкритим полум`ям бітумного матеріалу дерев`яного перекриття на покрівлі даху внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт".
У розділі 8 технічного висновку № 51 від 05 квітня 2018 року, щодо опису ознак, що вказують на осередок загорання та опис розташування устаткування, меблів, предметів у приміщенні, де виникла пожежа, зазначено, що в ході огляду місця події, з урахуванням шляхів розповсюдження полум`я, складу та кількості пожежного навантаження було встановлено, що осередок пожежі знаходився на даху житлового будинку. На даний перебіг подій вказують наступні опосередковані ознаки: найбільше вигорання спалимих матеріалів дерев`яного перекриття; сліди проведення вогневих робіт; вигорання кіптяви з утворення білих плям.
У розділі 9 цього висновку щодо розгляду можливих причин виникнення пожежі й ймовірних джерел запалювання встановлено, що на даху будівлі та в елементах покрівлі електромереж не було прокладено будь-яких електричних приладів та проводів з ознаками аварійного режиму роботи в осередковій зоні пожежі теж не виявлено, тому версія про можливість виникнення пожежі внаслідок аварійного режиму роботи електромережі відхиляється. Вказане також узгоджується з фотографіями, доданими до технічного висновку № 52 від 05 квітня 2018 року, які зроблені на місці подій одразу після гасіння пожежі.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_3 (начальника дослідно-випробувальної лабораторії аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у м. Києві) дерев`яні конструкції не могли загорітись в інший спосіб, ніж від контакту з відкритим полум`ям газової горілки, яку використовували робочі під час проведення вогневих робіт на даху будівлі.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (чоловік та дружина) показали, що вони робили ремонт в квартирі АДРЕСА_4, яка належить ТОВ "Бевія". Окрім них, в цій квартирі також знаходились й інші працівники, які займались ремонтними роботами на даху будинку саме над цією квартирою. Вказані чоловіки принесли в квартиру газовий балон, розташували його на балконі, з`єднали з газовою горілкою, яку підняли на дах будинку і там робили ремонтні роботи. Свідки показали, що 03 квітня 2018 року, коли вони робили ремонт в зазначеній квартирі, то бачили, як хлопці, які робили ремонт на даху будинку, почали бігати в квартиру за водою, яку виносили з собою в пластикових пляшках, а потім один і з них перекрив вентиль на газовому балоні і після цього вони зовсім зникли з квартири АДРЕСА_4 . При цьому свідки також показали, що особисто бачили, як працівники, які робили ремонтні роботи на даху будинку, намагались підняти на дах газовий балон. Також в розмові працівники ТОВ "Пріоритет-Буд" повідомили свідків, що роблять ремонтні роботи на даху будинку над квартирою АДРЕСА_4 .
У справі міститься фототаблиця з місця пожежі, вказані фотографії були зроблені одразу після пожежі. На фото № 1, № 2 в різних місцях на даху будинку знаходиться бітумний рулонний матеріал фірми "Техніколь", який призначений для використання як гідроізоляція будівельних конструкцій. Цей матеріал виготовлений для його направленняназалізобетонне покриття даху будинку. На фото № 3 цей бітумний матеріал частково оплавився від пожежі. На фото № 4 газовий балон, який знаходиться на балконі в квартирі АДРЕСА_4 . На фото № 5 газовий шланг з`єднує газовий балон, розміщений на балконі квартири АДРЕСА_4, та газову горілку, що знаходиться на даху будинку. На фото № 6 - газова горілка для розпалювання відкритого полум`я для плавлення рулонного бітумного матеріалу фірми "Техніколь". На фото № 6 зафіксовані пошкоджені речі та стан квартири АДРЕСА_3 після пожежі.
Проведення газозварювальних, вогневих робіт, та інших будівельних робіт, встановлених актом про пожежу та технічним висновком, здійснювалось в квартирі АДРЕСА_5, власником якої є ТОВ "Бевія".
Виконання робіт з ремонту покрівлі та супутніх будівельних робіт на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 22, здійснювалось працівниками ТОВ "Пріоритет-Буд" на замовлення ТОВ "Бевія" за договором № ПБ-02 будівельного підряду від 26 лютого 2018 року, укладеним між ТОВ "Бевія" та ТОВ "Пріоритет-Буд".
26 лютого 2018 року між ТОВ "Пріоритет-Буд" як підрядником та ТОВ "Бевія" як замовником був укладений договір будівельного підряду № ПБ-02 (далі також - договір підряду), за умовам якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до умов договору та проектної документації на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Петлюри, 22 виконати будівельні роботи по ремонту покрівлі та здати їх замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи відповідно до умов договору.
У пункті 4.1. договору підряду вказано, що підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені календарним планом, і здати замовнику в стані, що відповідає вимогам замовника, проектній документації і діючим ДБН України; поставляти на місце виконання робіт необхідні матеріали, конструкції, устаткування, комплектуючі; інформувати замовника про укладення договорів субпідряду зі спеціалізованими організаціями, що залучаються для виконання робіт за цим договором, і забезпечувати контроль за ходом робіт, що виконується ним, забезпечувати на місці виконання робіт вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці і охороні праці на будівельному майданчику.
Цей договір підряду діє з моменту його підписання сторонами та до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором (пункт 9.2. договору).
Договір підряду не містить умови про відповідальність сторін договору перед третіми особами: за завдану шкоду/збитки при виконанні ними цього договору; за невиконання (неналежне виконання) ними умов цього догвору.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, постанова апеляційного суду, визначена у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, оскаржується на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").