Постанова
Іменем України
07 червня 2023 року
м. Київ
справа № 511/1700/13-ц
провадження № 61-10422св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус",
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Вдовиченко Вікторія Олександрівна, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року у складі колегії суддів Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Хаус" (далі - ТОВ "ФК "Інвест Хаус") звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у цій справі, видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.
Заява мотивована тим, що 20 серпня 2013 року Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалив рішення у цій справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840 з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ "КБ "Надра".
05 березня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладений договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840, перейшло до ТОВ "ФК "Інвест Хаус" (новий кредитор).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року заяву задовольнив.
Замінив стягувача ПАТ "КБ "Надра", на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у справі № 511/1700/13-ц.
Видав дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 511/1700/13-ц, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2, та поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 05 березня 2020 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення прав вимоги № GL2N79735, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 07 грудня 2007 року № 423/П/14/2007-840, перейшло до ТОВ "ФК "Інвест Хаус".
Крім того, відповідно до офіційної інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП), станом на день розгляду даної заяви, оригінали виконавчих листів щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 на примусовому виконанні не перебувають.
Згідно з актом приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів передані банком до ТОВ "ФК "Інвест Хаус" не були, що підтверджується відсутністю відповідного запису у зазначеному акті.
Таким чином, оригінали виконавчих листів щодо ОСОБА_3, ОСОБА_2 у заявника та первісного стягувача відсутні.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 січня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу Кубрака О. О., представника ОСОБА_1, на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року у справі за заявою ТОВ "ФК "Інвест Хаус" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - залишив без руху.
Надав Кубраку О. О., представнику ОСОБА_1, у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 була обізнана про судове провадження за позовом ПАТ "КБ "Надра" до неї та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки отримувала копію ухвали про відкриття провадження, а також подавала заяву до суду про визнання позовних вимог, отже апелянт була обізнана про слухання справи у суді, однак не вживала заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження та отримувати копії судових рішень по справі.
Оскільки, апелянт звернулася до суду з апеляційною скаргою, з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали, апеляційна скарга підлягала залишенню без руху, з наданням апелянту строку у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кубрака О. О., представника ОСОБА_1, на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року відмовив.
Апеляційний суд виходив з того, що 06 квітня 2022 року копія ухвали Одеського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 18 лютого 2022 року була надіслана адвокату Кубраку О. О., представнику ОСОБА_1 на його електронну адресу, яка зазначена апелянтом в апеляційній скарзі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Однак, у встановлений строк, недоліків апеляційної скарги апелянт не усунув, не подав заяву про поновлення строку, з зазначенням поважних причин пропуску строку, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Вдовиченко В. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що копію ухвали суду від 28 жовтня 2020 року вона не отримувала та не була повідомлена органами державної виконавчої служби про відкрите виконавче провадження.
Про наявність ухвал суду від 28 жовтня 2020 року та від 03 червня 2021 року ОСОБА_1 дізналася в грудні 2021 року після звернення до Адвокатського об`єднання "Алтекса" з питання блокування її особового рахунку. У зв`язку з цим, представником заявника подано заяву про видачу копії оскаржуваної ухвали, проте така копія не надійшла.
Крім того, заявник була обізнана, що відносно неї наявний судовий процес, проте вона не була обізнана стосовно змісту судових рішень, оскільки не отримала від суду копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Отже, ОСОБА_1 цікавилася провадженням у справі та добросовісно користувалася належними їй процесуальними правами.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував цивільну справу із Роздільнянського районного суду Одеської області.
Цивільна справа № 511/1700/13-ц надійшла до Верховного Суду 05 травня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2023 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
У жовтні 2020 року ТОВ "ФК "Інвест Хаус" звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Роздільнянський районний суд Одеської області ухвалою від 28 жовтня 2020 року заяву задовольнив. Замінив стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвест Хаус" у справі № 511/1700/13-ц. Видав дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 511/1700/13-ц щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та поновив пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Ухвала суду постановлена без участі сторін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 січня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу Кубрака О. О., представника ОСОБА_1, на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року у справі за заявою ТОВ "ФК "Інвест Хаус" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - залишив без руху.
Надав Кубраку О. О., представнику ОСОБА_1, у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кубрака О. О., представника ОСОБА_1, на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року відмовив з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.