ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18618/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.,
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом - Шкелебей О. В. (адвокат), Суденко Р. В. (адвокат),
відповідача за первісним позовом - Малярчук Ю. Б. (адвокат), Собко О. В. (адвокат),
третьої особи-1 на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи-2 на стороні позивача - не з`явився,
третьої особи на стороні відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 (судді: Корсак В. А. - головуючий, Владимиренко С. В., Євсіков О. О.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк")
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
2. Національний банк України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 215 750 530,55 грн,
та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк")
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
2. Національний банк України
про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 24.10.2017 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - ПАТ "Дельта Банк"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - ПАТ "Укргазвидобування", Відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 та додатковими договорами до нього на загальну суму 215 750 530,55 грн, яка складається з: суми трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту у період з 08.06.2015 по 03.08.2017 в розмірі 9 702 739,73 грн; суми заборгованості за простроченими відсотками у період з 08.06.2015 по 03.08.2017 в розмірі 77 647 468,01 грн; суми пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом у період з 11.08.2016 по 18.10.2017 в розмірі 3 443 600,13 грн; суми трьох відсотків річних від суми прострочених відсотків за кредитом у період з 11.08.2016 по 18.10.2017 в розмірі 3 167 407,60 грн; суми штрафу у період з 11.11.2016 по 11.10.2017 в розмірі 18 000 000,00 грн; суми інфляційних витрат за простроченим основним боргом у період з 01.01.2015 по 31.07.2017 в розмірі 86 100 000,00 грн; суми інфляційних витрат за простроченими відсотками у період з 01.02.2015 по 30.09.2017 в розмірі 17 689 315,08 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" зазначило, що в порушення статей 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статті 3 договору кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013 Відповідач належним чином не виконав договірні зобов`язання з повернення Позивачу кредитних коштів зі сплатою відсотків та комісій у терміни, встановлені договором.
1.3. Також, для спільного розгляду з первісним позовом був прийнятий зустрічний позов ПАТ "Укргазвидобування" до ПАТ "Дельта Банк" про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн.
1.4. Вимоги зустрічного позову обґрунтовано тим, що ПАТ "Дельта Банк" було укладено низку договорів поруки із фізичними особами на забезпечення зобов`язання Відповідача за договором кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, і в подальшому з банківських рахунків поручителів було списано суму заборгованості ПАТ "Укргазвидобування" за вказаним договором (із відповідними нарахуваннями), про що повідомлено Відповідача листом від 24.02.2015 з посиланням на те, що усі права кредитора за вказаним договором перейшли до фізичних осіб - поручителів. Факт списання грошових коштів з банківських рахунків поручителів встановлений рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 у справі № 910/18618/17. Отримавши лист ПАТ "Дельта Банк" від 24.02.2015, Відповідач вважав, що його зобов`язання за договором кредитної лінії є припиненим і у Позивача відсутні будь-які правові підстави для стягнення будь-якої заборгованості за кредитним договором; саме з цієї причини ПАТ "Укргазвидобування" не сплачував суми кредиту та відсотків. Після встановлення факту нікчемності договорів поруки зазначеним вище рішенням господарського суду суми заборгованості, відсотків та інших нарахувань за договором кредитної лінії було стягнуто з Відповідача, чим спричинено матеріальні збитки у вказаній сумі. Вина ПАТ "Дельта Банк" у спричиненні ПАТ "Укргазвидобування" збитків полягає в укладенні нікчемних договорів поруки та їх виконанні, внаслідок чого тривалий період часу Відповідач вважав, що його зобов`язання за договором кредитної лінії припинені.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/18618/17 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено у повному обсязі.
2.2. Щодо первісного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.12.2015 у справі № 826/18862/15 визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., яке оформлено протоколом № 1 комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями від 29.04.2015, про визнання нікчемними договорів поруки, а тому зобов`язання Відповідача перед Позивачем припинені внаслідок їх належного та повного виконання поручителями за договорами поруки, які у встановленому законом порядку не визнані недійсними і рішення про визнання яких нікчемними було скасовано в судовому порядку.
Щодо зустрічного позову суд першої дійшов висновку про недоведеність факту порушення Позивачем зобов`язання за укладеним між сторонами у справі договором кредитної лінії, а також не наданням доказів спричинення збитків у заявленому розмірі та не доведенням вини банку у їх спричиненні.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі № 910/18618/17 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" та прийнято нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Позивача задоволено. Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ПАТ "Дельта Банк" 9 702 739,73 грн 3% річних від суми простроченого кредиту, 77 647 468,01 грн заборгованості за простроченими процентами, 3 443 600,13 грн пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, 3 167 407,60 грн 3% річних від суми прострочених процентів, 18 000 000,00 грн штрафу, 86100000,00 грн інфляційних витрат за простроченим основним боргом, 17 689 315,08 грн інфляційних витрат за простроченими процентами, 240 000,00 грн. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 залишено без змін.
2.4. Постановою Верховного Суду від 13.05.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі №910/18618/17 в частині задоволення первісних позовних вимог. У цій частині справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 залишено без змін.
У подальшому розгляд спору здійснювався саме в цій частині.
2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 у справі №910/18618/17 замінено позивача за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор") в частині стягнення заборгованості за первісним позовом в сумі 215 750 530,55 грн.
2.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/18618/17 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" та прийнято нове рішення в цій частині.
Задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор". Присуджено до стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор":
- 9 702 739,73 грн 3% річних від суми простроченого кредиту;
- 77 647 468,01 грн заборгованості за простроченими процентами;
- 3 443 600,13 грн пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;
- 3 167 407,60 грн 3% річних від суми прострочених процентів;
- 18 000 000,00 грн штрафу;
- 86 100 000,00 грн інфляційних витрат за простроченим основним боргом;
- 17 689 315,08 грн інфляційних витрат за простроченими процентами.
У іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/18618/17 залишено без змін.
2.7. Постановою Верховного Суду від 02.07.2020 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №910/18618/17, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
2.8. Верховний Суд, приймаючи постанову у даній справі від 02.07.2020 про направлення справи № 910/18618/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зокрема, зауважив про те, що судом не встановлена наявність умов кредитного договору, які б передбачали наслідки протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання, а відтак до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення статті 625 Цивільного кодексу України. Тому, Верховний Суд вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" в частині стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" на свою користь 77 647 468,01 грн заборгованості за простроченими процентами, 3 443 600,13 грн пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, 3 167 407,60 грн 3 % річних від суми прострочених процентів, 18 000 000,00 грн штрафу, 17 689 315,08 грн інфляційних витрат за простроченими процентами.
При цьому Верховний Суд фактично погодився з правомірністю нарахування 9702739,73 грн трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту у період з 08.06.2015 по 03.08.2017 та 86 100 000,00 грн інфляційних витрат за простроченим основним боргом у період з 01.01.2015 по 31.07.2017.
2.9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі №910/18618/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" та прийнято нове рішення в цій частині. Задоволено позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія Фінгруп Фактор". Стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" 9 702 739,73 грн 3 % річних від суми простроченого кредиту, 77 647 468,01 грн заборгованості за простроченими процентами, 3 443 600,13 грн пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, 3 167 407,60 грн 3 % річних від суми прострочених процентів, 18 000 000,00 грн штрафу, 86 100 000,00 грн інфляційних витрат за простроченим основним боргом, 17 689 315,08 грн інфляційних витрат за простроченими процентами. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у справі № 910/18618/17 залишено без змін.
2.10. Відповідаючи на питання за вказівками Верховного Суду щодо можливості нарахування процентів за користування кредитом після 31.12.2014 по день фактичного погашення заборгованості, виходячи із процентної ставки, визначеної в укладеному між сторонами кредитному договорі, суд апеляційної інстанції (з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17) дійшов висновку, що умови п. 2.7. статті 2 вказаного договору у редакції додаткової угоди № 5 від 01.12.2014 фактично свідчать про погодження сторонами порядку та дати сплати процентів по день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, тобто після грудня 2014 року. Дія пункту вчинена на майбутнє виконання договору, оскільки іншого у договорі чи додатковій угоді не зазначено, а кінець періоду нарахування визначений подією яка настане у майбутньому - по день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. При цьому апеляційний суд зазначив, що проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором умовах, і ця плата, враховуючи умови даного кредитного договору, повинна бути сплачена за весь час користування кредитним ресурсом.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що спірне питання (встановлення правової природи процентів за користування кредитними коштами, нарахованих після настання строку погашення кредиту) в межах спірних правовідносин за укладеним між сторонами кредитним договором вже вирішено судами в межах іншого спору за цими же правовідносинами між тими ж сторонами (зокрема, у справі № 910/14423/15), і в силу дотримання такого елементу верховенства права, як правової визначеності, не підлягає перегляду.
Отже, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не позбавляє банк права на нарахування процентів (в порядку, передбаченому статтею 1048 Цивільного кодексу України), а також інших сум за кредитним договором, суд апеляційної інстанції, керуючись принципом правової визначеності, визнав обґрунтованим нарахування Позивачем процентів, пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, штрафу за неналежне виконання умов договору, 3% річних за прострочення сплати кредиту, 3% річних за прострочення сплати процентів за кредитом, інфляційних втрат за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати процентів за кредитом.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову.
3.2. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, викладених в постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, від 21.12.2018 у справі №903/914/17, від 07.08.2018 у справі № 924/16/17, від 14.08.2018 у справі №913/377/17, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, від 31.08.2022 у справі №910/15404/19, у аналогічних правовідносинах.
3.3. Крім того, заявник (в межах строку на касаційне оскарження) подав також доповнення до касаційної скарги, в яких зазначив про неврахування господарським судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у цій справі, яким керувався суд касаційної інстанції, двічі направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суду.
3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
3.5. Від ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" також надійшли додаткові пояснення, в яких товариство зазначає, зокрема, про суперечливу поведінку Відповідача.
3.6. 02.11.2022 від ПАТ "Укргазвидобування" надійшла заява про поворот виконання постанов Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та від 26.09.2022 у справі № 910/18618/17.
3.7. Також 02.11.2022 від Відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/4518/16.
3.8. 23.11.2022 від ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" надійшли додаткові пояснення, в яких товариство зазначає, зокрема, прообсяг свого правонаступництва, а також про безпідставне затягування Відповідачем процесуальних строків розгляду справи № 910/18618/17.
3.9. 25.11.2022 ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" подало заперечення проти зупинення провадження у цій справі.
3.10. 29.11.2022 від ПАТ "Укргазвидобування" надійшли письмові пояснення, в яких Відповідач, у тому числі, підтримав своє клопотання про зупинення провадження у цій справі.
3.11. 01.06.2023 Відповідач подав письмові пояснення, зокрема щодо релевантності висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, та можливості їх застосування під час розгляду цієї справи.
3.12. Також, 01.06.2023 від ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" надійшли пояснення щодо узагальнення позиції товариства з урахуванням наслідків розгляду справи № 910/4518/16.
3.13. 06.06.2023 ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" подало відповідь на доповнення до касаційної скарги.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/18618/17 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.11.2022.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду вказаної касаційної скарги та визначено дату судового засідання - 30.11.2022.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 910/18618/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №910/4518/16.
4.4. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 поновлено касаційне провадження у справі № 910/18618/17 та визначено дату судового засідання з розгляду касаційної скарги АТ "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі № 910/18618/17 - 07.06.2023.
4.5. Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду зазначеної касаційної скарги та визначено дату наступного судового засідання - 21.06.2023.
4.6. Ураховуючи наведене, у тому числі зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16, справа розглядається у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, а також прийняття Судом законного та обґрунтованого рішення.
5. Обставини, встановлені судами
5.1. Господарськими судами встановлено, що 30.09.2013 ПАТ "Дельта Банк" (кредитор) та ПАТ "Укргазвидобування" (позичальник) уклали договір кредитної лінії № ВКЛ-2022390/1 (далі - кредитний договір), на умовах якого кредитор зобов`язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
У кредитний договір вносились зміни додатковими договорами №1 від 17.10.2013, №2 від 31.10.2014, №3 від 20.11.2014, №4 від 28.11.2014, №5 від 01.12.2014.
Сторони кредитного договору погодили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (траншами) на умовах, визначених кредитним договором, в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 150 000 000,00 грн, зі сплатою плати за користування кредитом 24% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 31.12.2014 включно. Повернення кредиту здійснюється не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом (не пізніше 31.12.2014) з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 2 від 31.10.2014, № 3 від 20.11.2014, № 4 від 28.11.2014.
За умовами п.п. 1.2., 2.1. - 2.3. кредитного договору кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів, рефінансування поточної заборгованості. Видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. кредитного договору, здійснюється згідно з письмовими заявами позичальника. Моментом (днем) надання кредиту (траншу) вважається день надання кредиту (траншу) з позичкового рахунку позичальника в повній або частковій (транш) сумі кредиту. Моментом (днем) повернення кредиту (траншу) вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту (траншу), процентів, комісії та можливих штрафних санкцій, визначених кредитним договором, якщо інше не випливає з умов кредитного договору.
У п. 2.6. кредитного договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді (28 - 29 - 30 - 31/365). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (траншу).
Згідно із п. 2.7. кредитного договору в редакції додаткового договору № 5 від 01.12.2014 сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) щомісячно, не пізніше 16 числа в грудні 2014 року, в інші місяці - не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок кредитора.
Відповідно до пп. 3.3.4., 3.3.5. п. 3.3. кредитного договору позичальник зобов`язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за його використання, комісії в порядку, визначеному кредитним договором; повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені кредитним договором.
У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
У випадку порушення позичальником вимог пп. 3.3.1. - 3.3.5., 3.3.8. п. 3.3. договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п. 1.1. договору (150 000 000,00 грн), за кожний випадок порушення (п. п. 4.1., 4.2. кредитного договору).
Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визначених п. 3.3. договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється. Виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог до позичальника.
Згідно із п. 8.3. кредитного договору він набирає чинності з дати укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором.
5.2. Як встановлено господарськими судами, 30.09.2013 на виконання умов кредитного договору ПАТ "Дельта Банк" надав позичальнику кредитні кошти на суму 150 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку товариства.
5.3. У зв`язку із порушенням ПАТ "Укргазвидобування" виконання зобов`язань за кредитним договором у 2015 році ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з позичальника заборгованості в сумі 209 608 865,49 грн.
5.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/14423/15, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2017 (перегляд рішення за нововиявленими обставинами), позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено та стягнуто з ПАТ "Укргазвидобування" заборгованість, існуючу станом на 08.06.2015, а саме: 150 000 000,00 грн - прострочений борг за кредитом; 31 405 479,45 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 06.01.2015 по 08.06.2015); 15 583 561,65 грн - прострочені проценти за кредитом (за період з 06.01.2015 по 08.06.2015); 1641997,22 грн - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих процентів (за період з 12.03.2014 по 08.06.2015); 13 500 000,00 грн - штраф за неналежне виконання зобов`язання (пп. 3.3.4. - несплата процентів за користування кредитними коштами за період з січня по червень 2015 року (шість порушень); пп. 3.3.8. - невиконання обов`язку з подання документів (два порушення); пп. 3.3.5 - не повернуто кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора (одне порушення); 1 886 301,37 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (за період з 06.01.2015 по 08.06.2015); 91 555,79 грн - 3% річних від суми простроченої заборгованості за процентами (за період з 12.03.2014 по 08.06.2015).
5.5. 07.08.2017 ПАТ "Укргазвидобування" погасило кредитну заборгованість згідно із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 №910/14423/15, що підтверджується банківською випискою з рахунку позичальника, меморіальними ордерами від 07.08.2017 та платіжним дорученням № 4964 від 07.08.2017 на суму 214 181 975,48 грн.
5.6. У зв`язку із тривалим невиконанням ПАТ "Укргазвидобування" своїх зобов`язань за кредитним договором та рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі № 910/14423/15, ПАТ "Дельта Банк" у 2017 році звернулося до суду першої інстанції з цим позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором в сумі 215 750 530,55 грн, що існує станом на 19.10.2017.
5.7. У свою чергу, ПАТ "Укргазвидобування" із зустрічним позовом до ПАТ "Дельта Банк" про стягнення збитків у розмірі 49 366 956,50 грн, обґрунтовані тим, що останнім було укладено низку договорів поруки із фізичними особами на забезпечення зобов`язання Відповідача за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390/1 від 30.09.2013, і в подальшому з банківських рахунків поручителів було списано суму заборгованості ПАТ "Укргазвидобування" за вказаним договором Таким чином, Відповідач вважав, що його зобов`язання за договором кредитної лінії є припиненим і у Позивача відсутні будь-які правові підстави для стягнення будь-якої заборгованості за ним. Саме з цієї причини ПАТ "Укргазвидобування" не сплачував суми кредиту та відсотків. Однак, після встановлення факту нікчемності договорів поруки рішенням господарського суду суми заборгованості, відсотків та інших нарахувань за договором кредитної лінії було стягнуто з Відповідача, чим спричинено йому матеріальні збитки.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи наведені у касаційній скарзі, відзиві на неї та письмових поясненнях, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6.2. Перевіряючи висновки господарських судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає, що провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4518/16, а тому колегія суддів відповідно до частини четвертої статті 300 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
6.3. Водночас, колегія суддів враховує, що постановою Верховного Суду від 02.07.2020 направлено цю справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з тим, що апеляційний господарський суд, який задовольнив первісний позов, не встановив наявності умов кредитного договору, що передбачали б наслідки протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання, а відтак до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене Верховний Суд визнав передчасним висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" в частині стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" на свою користь 77 647 468,01 грн заборгованості за простроченими процентами, 3 443 600,13 грн пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, 3 167 407,60 грн 3 % річних від суми прострочених процентів, 18 000 000,00 грн штрафу, 17 689 315,08 грн інфляційних витрат за простроченими процентами.
6.4. Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
6.5. Згідно із частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
6.6. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
6.7. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.8. Відповідно до частин першої, другої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
6.9. У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
6.10. Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.