ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання Денисевича А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 (Мандриченко О.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (Мальченко А.О., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) у справі №910/5635/22
за позовом Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" до Міністерства юстиції України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" про визнання протиправним та скасування наказу
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Відповідач), третя особа Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (далі - Третя особа) про визнання протиправним та скасування наказу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ, яким скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу №30433046 від 13.07.2016 про реєстрацію права власності за Позивачем на об`єкт нерухомого майна, порушує права Позивача, як законного володільця об`єкта нерухомості.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, мотивовано тим, що Позивачем не доведено допущення Відповідачем під час розгляду скарги Третьої особи від 02.02.2022 порушень статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також "Порядку розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність, державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Позивача
5. Позивач подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Судами попередніх інстанцій прийнято рішення та постанову без урахування висновку щодо застосування частини третьої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справах №143/324/20, №340/1019/19. Зокрема, судами не з`ясовано, коли Третя особа могла довідатися про порушення реєстратором його прав, тоді, як матеріали справи містять докази, що Третя особа знала та об`єктивно могла знати про прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на користь Позивача ще у 2016 році.
7. Судом апеляційної інстанції під час дослідження доказів не встановлено всіх обставин справи, наслідком чого є помилковий висновок щодо правової оцінки доказів.
Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін з тих підстав, що:
8.1. доводи Позивача про те, що Відповідачем порушено порядок розгляду скарги Відповідача є необґрунтованими, оскільки Третя особа звернулася зі скаргою 02.02.2022 після отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто, в день, коли дізналася про порушення її прав проведенням державної реєстрації;
8.2. подані для державної реєстрації документи не підтверджують набуття Позивачем права власності на об`єкт нерухомості, а тому приватним нотаріусом прийнято рішення про реєстрацію за відсутності документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, а тому доводи Позивача про незаконність оспореного наказу ґрунтуються на припущеннях.
9. Третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін. Також, у відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву, яке мотивовано тим, що представник Третьої особи ознайомився із касаційною скаргою в приміщенні Суду 30.05.2023. З огляду на те, що в матеріалах справи станом на 14.06.2023 відсутні докази вручення Третій особі ухвали Суду від 15.05.2023, якою встановлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу до 02.06.2023, але не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали, тому, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази ознайомлення 30.05.2023 представника Третьої особи із матеріалами справи, дату подання відзиву - 06.06.2023, колегія суддів залучає відзив до матеріалів справи.
9.1. В обґрунтування відзиву Третя особа зазначає, що судом апеляційної інстанції досліджено та надано оцінку доказам, на підставі яких встановлено, що Третя особа звернулася зі скаргою до Відповідача в межах строку, визначеного частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження".
Інші документи
10. Від Позивача 08.06.2023 та 13.06.2023 надійшли додаткові пояснення, в яких наведено доводи щодо наявності підстав для задоволення касаційної скарги.
10.1. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України). Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 ГПК України).
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (частини перша та друга статті 118 ГПК України).
10.2. Позивач не просив дозволу подати додаткові пояснення, в яких ним наведено доводи щодо наявності підстав для задоволення касаційної скарги, а суд за межами строку, визначеного статтею 298 ГПК України для подання доповнень до касаційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), не визнавав їх подання необхідним, а тому ці пояснення Верховний Суд залишає без розгляду. Дані додаткові пояснення приєднуються до матеріалів справи, але до уваги Судом не беруться.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
11. Як встановили суди попередніх інстанцій, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернишом Ю.В. 13.07.2016 прийнято рішення №30433046 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу №970189480000) та здійснено державну реєстрацію об`єкта нерухомості, а саме нежитлового приміщення, закладу громадського харчування - кафе, загальною площею 359,7 м2, за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 6, корп.9, прим.1; та зареєстровано право власності за Позивачем з внесенням запису про право власності за №15367684 на підставі таких документів:
- додаткова угода від 11.03.2009 до договору інвестування будівництва житлового будинку №ВПП-100 від 22.10.2005; акт приймання-передачі вбудованого нежитлового приміщення дольщику від 18.01.2010; рішення постійно діючого третейського суду від 17.03.2009 у справі №38-18ц/2009; реєстраційне посвідчення КП "Київське бюро міське технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 18.01.2010; довідка про виконання умов договору від 24.02.2011; акт приймання-передачі нерухомого майна, акт прийому-передачі вбудованого нежитлового приміщення дольщику від 01.03.2011; додаткова угода від 17.03.2010 до договору інвестування будівництва житлового будинку №ВПП-100 від 22.10.2005; розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 17.03.2011; сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та його готовність до експлуатації від 17.02.2011; акт готовності об`єкта до експлуатації від 10.09.2010; пакет документів від забудовника від 07.07.2016; технічний паспорт КП "Київське бюро міське технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 20.01.2010; договір інвестування будівництва житлового будинку від 22.10.2005; перелік інвесторів (дольщиків) нежитлових приміщень від 07.07.2016, побудованих Третьою особою по проспекту Героїв Сталінграда, 6, корпус 9.
Рішення приватного нотаріуса скасовано наказом Відповідача №1623/5 від 25.04.2022 з підстав подання для державної реєстрації документів, які не підтверджують набуття Позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, а тому рішення, прийняте приватним нотаріусом, є таким, що прийняте за відсутності документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
11.1. Судами попередніх інстанцій також зазначено, що зі скаргою до Відповідача Третя особа звернулася в день отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 02.02.2022 і суди встановили, що 02.02.2022 є днем, коли Третя особа дізналася про порушення її прав проведенням державної реєстрації.
12. Приймаючи рішення у справі, попередні судові інстанції виходили з того, що Відповідачем досліджено відомості Державного реєстру речових прав та встановлено, що договір інвестування та акт прийому-передачі укладено на вбудоване нежитлове приміщення площею 288 м2, розташоване за адресою: м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, буд. 6, корп. 9, а сертифікат відповідності виданий на нежитлове приміщення - кафе площею 359,7 м2, крім того технічний паспорт виготовлений на двоповерхове приміщення 1 з літерою "А".
12.1. Суди відхилили посилання Позивача на те, що Відповідачем розглянуто скаргу Третьої особи після строку, встановленого для оскарження рішення про державну реєстрацію, з огляду на те, що скарга Третьою особою була подана в день, коли їй стало відомо про порушення своїх прав внаслідок отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за Позивачем, що відповідає строкам, встановленим частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
12.2. Судами було встановлено, що Відповідачем дотримано процедуру здійснення розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, врегульовану "Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015, зокрема, розміщено оголошення на сайті про розгляд скарги, повідомлено зацікавлених осіб у додатковий спосіб (направлено листи на електронні пошти Позивача та Третьої особи, телефонограми, складено акт про неможливість виклик приватного нотаріуса та Третьої особи). З огляду на встановлене, судами відхилено посилання Позивача про неналежне його повідомлення про розгляд Відповідачем скарги Третьої особи.
12.3. При цьому, апеляційний господарський суд додатково встановив порушення приватним нотаріусом під час здійснення державної реєстрації частини першої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) було прийнято пізніше (13.07.2016), ніж здійснена державна реєстрація права власності (07.07.2016), що є порушенням, оскільки державна реєстрація речових прав проводиться саме на підставі рішення, тобто рішення має передувати державній реєстрації.
13. Колегія суддів Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними у зв`язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд з огляду на таке.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14.1. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Частиною другою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, на час оскарження рішення реєстратора) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.