ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року
м. Київ
справа №803/555/17
адміністративне провадження № К/9901/35370/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляк В.В.., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017
(суддя Мачульський В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 (головуючий суддя Улицький В.З., судді: Довга О.І., Кузьмич С.М.) у справі № 803/555/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" до Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" (далі - позивач, ТОВ "Волиньтехпром") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0002791402 в частині нарахування пені в розмірі 79 505,55 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 19 квітня 2017 року № 0002791402 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 58 947,93 грн. (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок сім гривень дев`яносто три копійки). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що момент здійснення імпорту товару може визначатися не тільки моментом перетину товаром митного кордону України, але й моментом переходу права власності на нього від продавця до покупця. Днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків. Нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснення за кожний день прострочення, включаючи день здійснення імпортного товару з увезенням його на територію України. Моментом вчинення імпортної операції є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, що в даному випадку є 17.09.2014, 03.05.2015, що підтверджується відповідними відмітками "Під митним контролем".
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалися.
Справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 вересня 2012 року у Каучанг, Хенан, Китай між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньтехпром" (покупець) та Компанією Ксучанг Фухуа Глас, ЛТД (продавець) укладено контракт № 0003, за умовами якого, продавець погодився продати, а покупець купити автоскло у відповідності до додатку до цього контракту, який є його невід`ємною складовою частиною. Товари поставляються на умовах поставки СІF м. Ілічівськ або СІF м. Одеса або СІF м. Гдиня (Польща) в редакції Іncoterms 2000 рік.
02 травня 2014 року вказаний контракт був доповнений пунктом 3.7, згідно з яким, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повного відвантаження товару продавцем товару на поручні судна перевізника в порті Цін дао, Китай.
Товар був переміщений через митний кордон України 17 вересня 2014 року та 03 травня 2015 року, що також не заперечується сторонами та підтверджується відповідними відмітками на коносаментах. Одночасно, на коносаментах зазначено, що товар був завантажений на судна 06 серпня 2014 року та 24 березня 2015 року відповідно.
З 22 по 28 березня 2017 року працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Волиньтехпром" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно повідомлень філії Волинського обласного управління ПАТ "Креді Агріколь Банк" від 06 січня 2015 року № 12311/5 та від 08 квітня 2015 року № 12311/1133 по контракту № 0003 від 22 вересня 2012 року, за результатом якої складений акт від 04 квітня 2017 року № 797/14-02/35281349.
Разом з тим, податковий орган вважав датою імпорту дату перетину митного кордону товаром, а не датою завантаження товару через поручні судна в порту завантаження.
Так, загальний розмір нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД становить 100 274,02 грн.
19.04.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002791402, яким до позивача за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД застосовано пеню у розмірі 100 274,02 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки ТОВ "Волиньтехпром" узгодило з продавцем поставки саме на умовах Інкотермс-2000 СІР, тому, з урахуванням положень абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", моментом імпорту товару є момент переходу його через поручні судна в порту завантаження (Китай), а не момент перетину митного кордону України (м. Одеса), як помилково визначив податковий орган.
Згідно ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.