ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2023 року
м. Київ
справа №440/7433/21
адміністративне провадження № К/990/6950/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №440/7433/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (постановлену у складі головуючого судді Русанової В.Б., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С.),
У С Т А Н О В И В :
1. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та незаконними дій щодо відмови у нарахуванні пенсії з 9 червня 2021 року за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90 відсотків від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 7 червня 2021 року №21-445вих21 без обмеження максимального розміру; зобов`язання нарахувати та виплачувати з 9 червня 2021 року пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням 90% від розміру заробітної плати з урахуванням довідки про заробітну плату Полтавської обласної прокуратури від 7 червня 2021 року №21-445вих21 без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.
2. Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 4 листопада 2022 року подала апеляційну скаргу, у якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки суб`єкт владних повноважень звернувся з апеляційною скаргою після спливу одного року після складення повного тексту судового рішення, про розгляд справи відповідачу було відомо, копія судового рішення ним отримана в день прийняття судового рішення, то незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, необхідно відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням статей 169, 298 КАС України, у зв`язку із чим судом протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження та не прийнято до уваги обставини, що стали підставою для пропуску строку. Крім того, скаржник вказує, що ухвала про закриття апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не надходила на адресу суб`єкта владних повноважень засобами поштового зв`язку. Натомість на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області остання була доставлена 1 листопада 2022 року.
7. З огляду на вищевказане, скаржник наголошує, що судом апеляційної інстанції, внаслідок недотримання положень статей 169, 298 КАС України не постановлено ухвали про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги, що спричинило відсутність можливості у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скористатися своїми правами та захистити свої інтереси.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшла до Суду 27 лютого 2023 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №440/7433/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
10. Суддя-доповідач ухвалою від 22 червня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 червня 2023 року.
Позиція інших учасників справи
11. 11 травня 2023 року до суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте при дотриманні норм процесуального права, тому просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
12. Позивач указує, що оскільки апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення суду першої інстанції була подана більше аніж один рік після виготовлення повного тексту судового рішення, то винятки, за яких пропущений строк може бути поновлений, на відповідача не поширюються. Таким чином, з огляду на положення частини другої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
13. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
14. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на таке.
17. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
18. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 та частина перша статті 13 КАС України).
19. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
20. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
21. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21.
22. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21.
24. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;