УХВАЛА
19 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 990/171/22
Провадження № 11-71заі23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Катеринчук Л. Й., Кишакевича Л. Ю, Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
розглянула у порядку письмового провадження заяви Кравця Ростислава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2, про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Власова Юрія Леонідовича, Григор`євої Ірини Вікторівни, Гудими Дмитра Анатолійовича, Єленіної Жанни Миколаївни, Желєзного Ігоря Вікторовича, Золотнікова Олександра Сергійовича, Катеринчук Лілії Йосипівни, Кишакевича Лева Юрійовича, ОСОБА_3, Крет Галини Романівни, Лобойка Леоніда Миколайовича, Мартєва Сергія Юрійовича, Пількова Костянтина Миколайовича, Прокопенка Олександра Борисовича, Ткача Ігоря Васильовича, Ткачука Олега Степановича, Уркевича Віталія Юрійовича, Чумаченко Тетяни Анатоліївни від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до Верховної Ради України, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради України в частині і
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати Постанову Верховної Ради України від 01 грудня 2022 року № 2794-ІХ в частині пункту 2 в редакції "Взяти до відома, що ОСОБА_2 звільнено з посади члена Ради Національного банку України з 07 липня 2021 року відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2019 року № 270-ІХ".
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 27 березня
2023 року в задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_2 не погодився з таким судовим рішенням і через свого представника - адвоката Кравця Р. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 травня 2023 року відкрила апеляційне провадження в цій справі за скаргою позивача.
19 травня 2023 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Кравця Р. Ю. до Великої Палати Верховного Суду надійшли заяви про відвід 18 суддів Великої Палати Верховного Суду від розгляду цієї справи.
З посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) автор заяв про відвід суддів вважає, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності тих суддів, яким він заявив відвід.
Мотивуючи відводи, адвокат Кравець Р. Ю., з-поміж іншого, використав зазначені в пункті 93 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Мікаллеф проти Мальти" критерії визначення наявності неупередженості судді в конкретній справі: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення того, чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення у конкретній справі, та об`єктивний, за яким встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.
Виокремив, що за інформацією, яка з`явилась у засобах масової інформації,
16 травня 2023 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури особисто повідомив про підозру Голові Верховного Суду ОСОБА_3, якого затримали при отриманні неправомірної вигоди в розмірі 2,7 мільйона доларів США. За відомостями Національного антикорупційного бюро України, ці кошти ОСОБА_3 отримував від осіб, які виступали за рішення суду на користь олігарха ОСОБА_5 у справі № 910/15551/20 (провадження № 12-41гс22), що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду.
За інформацією джерел, на тлі затримання ОСОБА_3 обшуки проходять ще у
18 суддів Верховного Суду, які слухали згадану справу.
Заявник припускає, що оскільки в засобах масової інформації з`явилась інформація про ймовірне отримання неправомірної вигоди Головою Верховного Суду для вирішення Великою Палатою справи № 910/15551/20 на користь однієї зі сторін, то, з його погляду, при вирішенні іншої справи № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) за участі того самого учасника справи - ОСОБА_5 могла існувати аналогічна ситуація.
На думку заявника, поіменовані у його заявах судді Великої Палати Верховного Суду не можуть відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм, бо їхня поведінка свідчить про можливість вирішення ними справ на користь конкретних осіб без дотримання закону.
На два дні раніше, 17 травня 2023 року, від того самого представника ОСОБА_2 - адвоката Кравця Р. Ю. до Великої Палати Верховного Суду надійшла окрема заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кишакевича Л. Ю. від участі в розгляді цієї справи.
З посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України автор заяви про відвід судді вважає, що є обставини, які викликають сумнів у його неупередженості та об`єктивності.
Як і в заявах про відвід вісімнадцятьом суддям Великої Палати Верховного Суду, адвокат Кравець Р. Ю., коли мотивував відвід судді Кишакевича Л. Ю., використав зазначені в пункті 93 рішення ЄСПЛ у справі "Мікаллеф проти Мальти" критерії визначення наявності неупередженості судді в конкретній справі: суб`єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення, чи існувало неупереджене або суб`єктивне ставлення у конкретній справі, та об`єктивний, за яким встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно його неупередженості.
Підставами для відводу саме цього судді називає те, що в розумінні пункту 24 статті 91 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), за яким члени Етичної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах і на час роботи в Етичній раді звільняються від виконання службових обов`язків за основним місцем роботи зі збереженням середньої заробітної плати, цей суддя мав подати заяву про звільнення від своїх службових повноважень та не здійснювати правосуддя, натомість він обраний до складу Великої Палати Верховного Суду. З огляду на це заявник вважає, що існують усі підстави побоюватись, що розгляд справ у складі Великої Палати Верховного Суду "буде проводитись справедливим, незалежним і безстороннім судом в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо до складу Великої Палати Верховного Суду входитиме суддя Лев Кишакевич".
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи адвоката Кравця Р. Ю., які він висловив на обґрунтування заяв про відвід поіменованих суддів та окремо судді Кишакевича Л. Ю., і вважає, що нема підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Не без того, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу судді представник позивача посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді".
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).