ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 946/5793/21
провадження № 51- 1597 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізмаїла Одеської області, зареєстрованого в тому АДРЕСА_1 жителя того АДРЕСА_2, раніше судимого, останній раз - за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року, зміненого ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статті 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК, та призначено йому покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
На підставі статей 71, 72 КК ОСОБА_7 з частково невідбутого ним покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року, зміненого ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року, частково приєднано до покарання, призначеного за цим вироком, 4 роки та 10 місяців позбавлення волі, переведено покарання у виді арешту, призначеного за цим вироком, у більш суворий вид покарання у виді позбавлення волі, виходячи із співвідношення, встановленого підпунктом "а" пункту 1 частини 1 статті 72 КК, відповідно до якого 1 дню позбавлення волі відповідає 1 день арешту, та остаточно ОСОБА_7 визначено до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та 2 місяці.
Згідно з вироком 12 квітня 2021 року приблизно о 13 год, точного часу не встановлено, ОСОБА_7, знаходячись на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон марки "MEIZU M5 NOTE" моделі М621Н в корпусі сірого кольору IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, вартістю 1 049,66 грн, який належить ОСОБА_8, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на вказану суму.
За ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзізахисник засудженого просить скасувати вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Так, захисник у касаційній скарзі посилається на пункт 5 частини 2 статті 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відповідно до якого судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Зазначає, що у цьому кримінальному провадженні потерпілою особою є ОСОБА_8, який не повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, а не його мати - ОСОБА_9, яка зазначена в обвинувальному акті як потерпіла. Адже саме ОСОБА_8 подав заяву про скоєння відносно нього злочину, а ОСОБА_9 ні фізичної, ні майнової, ні моральної шкоди завдано не було. Визначення неналежного потерпілого у цьому провадженні, на думку сторони захисту, вплинуло на права ОСОБА_7 .
Крім того, захисник зазначає, що суд першої інстанції після допиту ОСОБА_8 та з`ясування того, що саме він є потерпілим повинен був прийняти заходи для виправлення помилки органів досудового розслідування та визнати останнього потерпілим у цьому провадженні.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити його касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні просила залишити без змін вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2022 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 19 квітня 2021 року до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_8 про те, що 12 квітня 2021 року невстановлена особа знаходячись в будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку мобільного телефону марки "MEIZU", чим спричинила останньому матеріальний збиток на суму 1500 грн. Наступного дня, тобто 20 квітня 2021 року, відомості про дане кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021166150000127 (т. 1, а. п. 103).
25 червня 2021 року дізнавачем СД Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 винесено постанову про залучення в якості потерпілої матері ОСОБА_8 - ОСОБА_9 та проведено допит останньої. 28 червня 2021 року потерпілій вручені копії матеріалів дізнання, що підтверджується її розпискою (т. 1, а. п. 12).
У подальшому, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20 квітня 2021 року за № 12021166150000127 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 КК, у якому потерпілою особою зазначена ОСОБА_9 .
Матеріали кримінального провадження містять заяву потерпілої ОСОБА_9 про проведення судового розгляду без її участі (т. 1, а. п. 25). Проте, на всі судові засідання ОСОБА_9 викликалась, суд, заслуховуючи думки учасників судового провадження, вирішував питання про проведення судових засідань без участі потерпілої.
Таким чином, колегія суддів не встановила порушень прав потерпілої ОСОБА_9 під час судового провадження.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (частина 2 вказаної статті КПК).