ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 159/3780/20
провадження № 51-975км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030110000809, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ківерці Волинської області та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Любешівського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання, які стосуються: запобіжного заходу; початку строку відбування покарання; відшкодування процесуальних витрат; арешту на майно та речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком районного суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 12 травня 2020 року приблизно о 14:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у будинку АДРЕСА_2, під час конфлікту з ОСОБА_8, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою протиправного позбавлення життя іншої людини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдав останньому один удар ножем у життєво важливий орган - шию, заподіявши тілесні ушкодження у виді колото-різаної рани верхньої третини шиї зліва із пошкодженням загальної сонної артерії й зовнішньої яремної вени, однак ОСОБА_6 не довів прямого умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому була надана своєчасна медична допомога.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 20 грудня 2022 року вирок районного суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Любешівського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року щодо ОСОБА_6, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в діянні засудженого складу кримінального правопорушення.
На переконання сторони захисту, суд першої інстанції не надав оцінки доказам щодо належності, достовірності й допустимості, а його висновки, викладенні у рішенні, не відповідають фактичним обставинам провадження. Зазначає, що суд проігнорував показання ОСОБА_6 та поставився до них упереджено.
Крім того, касатор стверджує про упередженість та необ`єктивність суду, оскільки, на його думку, безпідставно, через рік після події, задоволено клопотання прокурора про проведення слідчого експерименту за участю потерпілого з метою уточнення та перевірки розбіжностей в показаннях останнього та свідка.
Також зауважує, що потерпілий ОСОБА_8 не вказував про наявність у ОСОБА_6 ножа, однак, на переконання захисника, суд у вироку спотворив показання потерпілого й неправильно їх виклав та наголошує на тому, що свідки не стверджували про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.
Зазначає захисник ОСОБА_7 і про те, що сторона захисту під час судового розгляду неодноразово заявляла клопотання про неналежність та недопустимість доказів, проте суди попередніх інстанцій їх не розглянули.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону захисник вважає те, що всупереч статтям 404, 405, 419 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) суд апеляційної інстанції не співставив та не проаналізував доводи апеляційної скарги, не вказав мотиви та підстави відхилення скарги, а обмежився лише перерахунком висновків, які були наведені у вироку.
Стверджує й про порушення права засудженого ОСОБА_6 на захист, у зв`язку з тим, що останній у суді апеляційної інстанції відмовився брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференціїта просив доставити його в судове засідання, проте суд не забезпечив доставку засудженого до зали судового засідання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7, надавши відповідні пояснення, підтримали касаційну скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги, навів аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень, просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі захисника ОСОБА_7, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково.
Як передбачено ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК), суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати
та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За приписами ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_7 доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції права на захист його підзахисного, оскільки суд здійснив розгляд кримінального провадження за відсутності засудженого ОСОБА_6, колегія суддів вважає обґрунтованими, зважаючи на таке.
Право обвинуваченого на захист закріплено в п. 5 ч. 1 ст. 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає мінімальні права кожного, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення. Одним із таких прав, за ст. 6 Конвенції, є право захищати себе особисто.