ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 372/2781/21
провадження № 51-1768км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представника потерпілої ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000410, за обвинуваченням
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Обухівський районний суд Київської області вирокомвід 17 грудня 2021 року визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнув з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 200 000 грн моральної шкоди, 6 177 грн відшкодування витрат на проведення експертизи та 2596,5 грн у відшкодування витрат на правову допомогу. Вирішив питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_6 02 червня 2021 року, близько 20.10 год., керуючи автомобілем "Chevrolet Aveo", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі О-101606 "Мала Вільшанка - Сущани", зі сторони с. Степок в напрямку с. Германівка, що на території Обухівського району Київської області, в порушення вимог пунктів 2.3 б), д) Правил дорожнього руху, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, наближаючись до перехрестя з автодорогою О-101605 "Н-01-Деремезна", ігноруючи вимоги дорожніх знаків 2.4 "кінець головної дороги" та 2.1 "дати дорогу", які встановлені завчасно перед перехрестям та які об`єктивно можливо виявити з місця водія, в порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху, виїжджаючи на перехрестя з автодорогою О-101605 "Н-01-Деремезна", не надав перевагу в русі водію автомобіля марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_11, який рухався по головній дорозі зі сторони с. Деремезна в напрямку автодороги Н-01 "Київ-Знам`янка" з правої сторони відносно напрямку його руху, в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки "Volkswagen Passat" ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди, а пасажир автомобіля марки "Volkswagen Passat" ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3 б), д), 16.11 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_11 й отриманням потерпілим ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень.
Київський апеляційний суд ухвалою від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 залишив без задоволення, а вирок Обухівського районного суду Київської області від 17 грудня 2021 року - без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах, які здебільшого є аналогічними за змістом, засуджений та захисник, посилаючись на істотні порушення вимог КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просять змінити оскаржувані судові рішення і звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
На обґрунтування своїх вимог зазначають, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували належним чином дані про особу засудженого, зокрема те, що він позитивно характеризується, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання і роботи, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, вчинив необережний злочин.
Також вважають, що суд апеляційної інстанції належним чином не врахував позицію потерпілих щодо призначення покарання та можливості звільнення від його відбування.
Крім цього, посилаються на те, що усупереч вимогам ст. 314-1 КПК України суд першої інстанції не ухвалив рішення про складання досудової доповіді.
Також зазначають, що вже після проголошення рішення судом апеляційної інстанції ОСОБА_6 відшкодував потерпілому ОСОБА_9 матеріальну та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн (всього 45 000 грн), а потерпілій ОСОБА_8 - 100 000 грн (всього 210 000 грн), а 09 березня 2022 року між засудженим та ОСОБА_8 було укладено угоду про сплату потерпілій 400 000 грн до 01 травня 2026 року.
З урахуванням наведеного, засуджений та захисник вважають, що суди дійшли необґрунтованого висновку про неможливість звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 75 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений, захисник, потерпілі та представник підтримали подані касаційні скарги і просили їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.