ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 552/5408/22
провадження № 51-1585км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року,
встановив:
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора Полтавської області ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170020001086 від 03 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2022 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із рішеннями судів, ОСОБА_6 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвали районного і апеляційного судів. На її думку, оскаржені судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК України. Так, без належної уваги суду залишено те, що органом досудового розслідування не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин та особу причетну до нанесення їй тілесного ушкодження, не проведено необхідні слідчі дії, не виконано прийнятих процесуальних рішень та вказівок. Стверджує, що суд апеляційної інстанції не зважив належним чином на доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема на твердження про відсутність підстав для закриття судом кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу не подавались.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Санкція ч. 2 ст. 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, таким чином, відповідно до положень ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є проступком.
Як слідує з приписів п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, складає 3 роки.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.