1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 755/17915/15-к

Провадження № 51 - 1238 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100040008388 від 04 липня 2014 року, щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Баришівка, Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст. 296 ч. 4 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 296 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ст. 296 ч. 4 КК України, судові рішення щодо якої в касаційному порядку не оскаржені.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків від злочину залишено без розгляду.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

03 липня 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 приблизно о 14-00 год. прийшли до житлового будинку АДРЕСА_3, де сіли на лавку, розташовану напроти входу до під`їзду житлового буднику, та в період часу з 14-00 до 22-50 год. вживали спиртні напої і, перебуваючи в громадському місці, умисно, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, голосно висловлювались в брутальній формі та вчиняли дії, поєднані з демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, таким чином заважаючи спокійному відпочинку мешканців будинку.

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи умисно порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, а також загальноприйнятих правил поведінки, в цей же день, приблизно о 22-50 год., перебуваючи біля під`їзду будинку, почали справляти природні потреби. В цей час із вказаного під`їзду будинку вийшов раніше незнайомий їм ОСОБА_9, який працював консьєржем та з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які тривали протягом декількох годин, зробив останнім зауваження. ОСОБА_6, не реагуючи на прохання ОСОБА_9 припинити хуліганські дії та не заважати спокійному відпочинку мешканців будинку, з мотивів явної неповаги до загальноприйнятих правил моральності та добропристойності в суспільстві, відразу підійшов до ОСОБА_9 та, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, почав висловлюватись в адресу останнього нецензурною лайкою. ОСОБА_9 з метою попередження агресивної поведінки раніше незнайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і здійснення особистого захисту повернувся до кімнати-консьержа, розташованої у вказаному будинку, де взяв дерев`яну палицю.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, знаходячись біля під`їзду будинку АДРЕСА_3, дочекавшись ОСОБА_9 на вулиці, тобто в громадському місці, діючи особливо зухвало, групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, висловлюючись нецензурною лайкою, підійшли до останнього. В подальшому ОСОБА_6, діючи за спільним злочинним умислом із ОСОБА_8, спрямованим на вчинення хуліганських дій, умисно грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, а також загальноприйнятих правил поведінки в суспільстві, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась у насильстві над потерпілим, наніс почергово руками два удари ОСОБА_9 в голову. ОСОБА_8, діючи узгоджено із ОСОБА_6, утримуючи в руці невстановлений предмет, який має колюче-ріжучі властивості, обійшла потерпілого зі спини та різко нанесла останньому близько 17 ударів в область лівого надпліччя та задньої поверхні тулуба.

ОСОБА_9, намагаючись чинити опір злочинним діям ОСОБА_8 та ОСОБА_6, наніс останньому один удар дерев`яною палицею по спині. Після чого ОСОБА_6, маючи з ОСОБА_8 єдиний злочинний намір, спрямований па порушення громадського порядку, із хуліганських мотивів схопив останнього за руку та, вириваючи у останнього дерев`яну палицю, за допомогою ОСОБА_8 повалив потерпілого на землю.

Подолавши таким чином опір ОСОБА_9, ОСОБА_8 продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, діючи із особливою зухвалістю, нанесла ОСОБА_9 приблизно 5-6 ударів невстановленим предметом, який має колюче-ріжучі властивості, в область життєво-важливих органів людини, а саме: грудної клітини і живота потерпілого, після чого схопила обома руками мотузку із металевим ключем, що знаходилась на шиї потерпілого та почала останньою здавлювати шию ОСОБА_9, при цьому передбачала отримання потерпілим тілесних ушкоджень, свідомо допускала і бажала цього. Крім того, ОСОБА_8, продовжуючи здавлювати вказаною мотузкою шию ОСОБА_9, почала із силою, протискувати до рота потерпілого металевий ключ, який знаходився на мотузці, чим спричинила останньому фізичний біль та завдала тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої хуліганські дії, знущаючись над потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_8, діючи узгоджено із ОСОБА_6, нанесла правою взутою ногою, близько 16 ударів в область обличчя, шиї та в область житєво-важливих органів людини, а саме: в область голови потерпілого. Одночасно, ОСОБА_6, діючи сумісно та злагоджено із ОСОБА_8, наніс потерпілому один потужній удар дерев`яною палицею в область життєво-важливого органу людини, а саме в область голови останнього, від якого ОСОБА_9 втратив свідомість.

В подальшому, ОСОБА_8, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій щодо потерпілого ОСОБА_9 і бажаючи заподіяти тілесні ушкодження останньому, діючи умисно групою осіб разом з ОСОБА_6, з хуліганських мотивів, нанесла невстановленим предметом, який має колюче-ріжучі властивості, потерпілому ще декілька ударів по різним частинам тіла. В цей час ОСОБА_6 знаходився поруч із ОСОБА_8 та спостерігав за навколишнім середовищем з метою попередити останню про появу сторонніх осіб, чим сприяв реалізації їх сумісного злочинного наміру, спрямованого на порушення громадського порядку та вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_9 .

Після чого ОСОБА_6, переконавшись, що потерпілий ОСОБА_9 втратив свідомість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинений ним та ОСОБА_8 злочин, відтягнув останню від потерпілого та залишивши потерпілого в безпорадному стані, з місця вчинення злочину разом із ОСОБА_8 намагався зникнути, однак невдовзі були затримані мешканцями вказаного будинку.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичної експертизи № 1515/Е від 27.10.2014 року та висновку комісійної судово-медичної експертизи 178-2014/о від 10.04.2015 року були спричинені легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року апеляційні скарги прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10, обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_11 залишено без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить змінити ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та звільнити його від покарання на підставі ст. 49 ч. 1 КК України. Обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 296 ч. 3 КК України, 03 липня 2014 року і це кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а тому із врахуванням положень ст. 49 ч. 1 п. 3 КК України останнім днем п`ятирічного строку, передбаченого вказаним положеннями закону, було 03 липня 2019 року. Вважає, що за таких обставин і того, що ОСОБА_6 не ухилявся від досудового розслідування та суду, не вчинив новий злочин, суд апеляційної інстанції мав застосувати до нього положення ст. 49, ст. 74 ч. 5 КК України та звільнити ОСОБА_6 від покарання. Проте, в порушення вимог ст. 404 ч. 2, ст. 419 КПК України суд апеляційної інстанції не застосував положення ст. 49, ст. 74 ч. 5 КК України відносно ОСОБА_6, чим не застосував закон який підлягав застосуванню, що відповідно до ст. 438 ч. 1 п. 2 КПК України є підставою для зміни ухвали апеляційного суду.

Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.

Засуджений в судовому засіданні вважав касаційну скаргу частково обґрунтованою та зазначив, що судами першої і апеляційної інстанцій йому не роз`яснювалися обставини щодо строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності та вимоги ст. 285 КПК України і просив суд касаційної інстанції звільнити його від кримінальної відповідальності.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.


................
Перейти до повного тексту