ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
Справа № 454/335/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/811/431/22
Провадження № 51 - 2204 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140000000855 від
25 листопада 2017 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Поздимир Радехівського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 12 квітня 2022 року
ОСОБА_6 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 13 914 гривень процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 листопада
2017 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "Peugeot Expert" державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі сполученням м. Червоноград - м. Радехів Львівської області в напрямку м. Червонограда, на ділянці дороги перед перехрестям з другорядною дорогою, яка веде ліворуч напрямку його руху до
с. Волсвин Червоноградського району, в порушення вимог пунктів 1.5, 1.10, 2.3.б), 2.3.д), 2.9.а), 12.1, 31.4.5 Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, в якого були пошкоджені шини коліс внаслідок надмірної і тривалої експлуатації, що призвело до втрати контролю автомобіля та перетину осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху і виїзду на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням
ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 січня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6, його захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 та в його інтересах захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просять скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначають про неналежну правову оцінку порушень правил дорожнього руху, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не розмежовано які саме порушення правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а які лише сприяли цьому. Указують на те, що в оскаржуваних судових рішеннях зазначено неправильну причину дорожньо-транспортної пригоди, яка на їх думку полягає у недотриманні бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді транспортних засобів, що підтверджується висновком експерта, і таке порушення ОСОБА_6 взагалі не інкримінувалося. Засуджений також вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не через порушення ним правил дорожнього руху, оскільки на смугу зустрічного руху він не виїжджав, а через порушення, що були допущені водієм ОСОБА_8 . Касатори вважать неправильним висновок суду про виїзд
ОСОБА_6 частково на смугу зустрічного руху через некерованість автомобіля у зв`язку з його експлуатацію із залишковою висотою малюнка протектора на шині менше допустимої. Указують на суперечність висновків суду щодо наслідків дорожньо-транспортної пригоди, оскільки за встановленими судом фактичними обставинами, викладеними у вироку, водій ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, проте далі у своїх висновках суд заначив, що в першу чергу смерть ОСОБА_8 наступила внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Зазначають про порушення права ОСОБА_6 на захист, оскільки розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції було завершено без участі всіх захисників, зокрема захисники ОСОБА_11 і ОСОБА_9 не брали участь у судових дебатах і не повідомлялися про день судового засідання, хоча від їх послуг ОСОБА_6 не відмовлявся. Указують на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено та враховано висновок судово-медичної експертизи від 10 січня 2018 року № 010/2018 про відсутність об`єктивних даних перебування ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння в момент дорожньо-транспортної пригоди, а суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у витребуванні та дослідженні оригіналу зазначеного висновку. Засуджений також вважає, що при призначенні йому покарання належно не було враховано повне відшкодування потерпілій ОСОБА_12 заподіяної шкоди, яка не заперечувала проти застосування до нього положень ст. 75 КК України, а також те, що він завжди каявся у вчиненому та сприяв розкриттю кримінального правопорушення, яке вчинив вперше, є інвалідом 3-ї групи внаслідок професійного захворювання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батьків інвалідів. У касаційних скаргах також заначено, що суд апеляційної інстанції жодним чином не спростував доводів апеляційних скарг захисту про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та ухвалення вироку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заперечень на касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги, а також вважав обґрунтованою касаційну скаргу засудженого і просив їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 необґрунтованими і просив залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційних скаргах, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався, у тому числі:
- на показання самого ОСОБА_6, який визнав свою вину частково, не заперечував факт дорожньо-транспортної пригоди 24 листопада 2017 року за участю автомобіля марки "Peugeot Expert" державний номерний знак НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8, в результаті якої останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження;
- на показання потерпілої ОСОБА_12, яка підтвердила, що 24 листопада
2017 року її чоловік ОСОБА_8, повертаючись з роботи на автомобілі марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку на дані, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 листопада 2017 року зі схемою та фототаблицею до нього, в ході якого проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, здійснено необхідні виміри та фотографування; - на висновок судово-медичної експертизи від 22 грудня 2017 року № 168/2017 про виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження, їх локалізацію, механізм утворення та тяжкість; - на висновки судово-медичної токсилогічної експертизи від 01 грудня 2017 року № 4248/2017-т про наявність в крові ОСОБА_8 етилового спирту в кількості 1,64 проміле; - на висновок судово-медичної імунологічної експертизи від 28 листопада 2017 року № 1599/2017; - на висновок судово-медичної експертизи від 14 грудня 2017 року № 2913/17; - на висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 27 грудня 2017 року № 1/1722 про технічний стан автомобіля марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2 після дорожньо-транспортної пригоди; - на висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 27 грудня 2017 року № 1/1723 про технічний стан автомобіля марки "Peugeot Expert" державний номерний знак НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди; - на висновок судової трасологічної та автотехнічної експертизи від 25 січня 2018 року № 7147/7148, відповідно до якого пошкодження шини переднього лівого колеса автомобіля марки "Peugeot Expert" державний номерний знак НОМЕР_1 у вигляді підвищеного зносу по колу та по ширині бігової доріжки, відсутності малюнка протектора в межах зовнішньої плечової зони шини, оголення ниток металевого корду в межах внутрішньої плечової зони утворені до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок надмірної, тривалої експлуатації колеса; - на висновок судової трасологічної та автотехнічної експертизи від 25 січня 2018 року № 7149/7150, відповідно до якого наскрізні пошкодження шини переднього лівого колеса автомобіля марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2 утворені внаслідок аварійних навантажень в момент дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції належно перевірив посилання ОСОБА_6 на те, що ОСОБА_8 сам міг виїхати на смугу зустрічного руху і, як наслідок, бути винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовано не погодився з такими припущеннями, спростувавши їх сукупністю досліджених доказів.
Так, згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 04 січня
2018 року № 1/1724, який суд безпосередньо дослідив та надав йому належну оцінку, мало місце зустрічне перехресне зіткнення транспортних засобів, повздовжні осі автомобілів марки "Peugeot Expert" державний номерний знак
НОМЕР_1 та марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2 в початковий момент зіткнення знаходились під кутом 170 градусів (з похибкою 5 градусів) на смузі руху в напрямку м. Радехів.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 24 січня 2018 року
№ 1/69, якому судом першої інстанції також надано належну оцінку і на який суд обґрунтовано послався у вироку, у даній дорожній ситуації з технічної точки зору причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стали невідповідні вимогам пунктів 12.1, 13.1 та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху дії водія автомобіля марки "Peugeot Expert" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6, які виразились в тому, що він у забороненому місці виїхав на смугу руху автомобіля марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2, позбавивши водія ОСОБА_8 своїми односторонніми діями можливості уникнути зіткнення шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Зазначені висновки судової інженерно-транспортної експертизи від 04 січня
2018 року № 1/1724 та судової автотехнічної експертизи від 24 січня 2018 року
№ 1/69 у судовому засіданні від 25 лютого 2021 року підтвердив експерт
ОСОБА_13, на показання якого суд першої інстанції обґрунтовано послався у вироку. При цьому експерт суду показав, що місце зіткнення автомобілів встановлено зі слідової інформації, а саме осипу скла автомобілів, всі уламки скла та деталей автомобілів розташовані на смузі руху автомобіля марки "ВАЗ-2109" державний номерний знак НОМЕР_2, підстави припускати, що зіткнення відбулось в іншому місці, відсутні.
Що стосується доводів касаційних скарг про неналежну правову оцінку порушень правил дорожнього руху та встановлення неправильної причини дорожньо-транспортної пригоди, а також про суперечність висновків суду щодо наслідків дорожньо-транспортної пригоди, то вони є безпідставними і не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Із журналу судового засідання від 25 лютого 2021 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді першої інстанції, вбачається, що прокурор заявив клопотання про зміну обвинувачення та долучив новий обвинувальний акт від 24 лютого
2021 року, для ознайомлення з яким суд надав час стороні захисту, оголосивши перерву в судовому засіданні до 29 квітня 2021 року.
За змістом зазначеного обвинувального акта від 24 лютого 2021 року зміна обвинувачення обумовлена тим, що було встановлено відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_6 та наслідками у вигляді смерті ОСОБА_8, яка настала через неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків.
Відповідна ухвала Сокальського районного суду Львівської області від 09 липня 2019 року за наслідками розгляду кримінального провадження по обвинуваченню лікаря за ч. 1 ст. 140 КК України була предметом дослідження судом першої інстанції.
Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, яке наведено у вироку, наслідком порушення ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху є саме спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_6 суд першої інстанції кваліфікував за ст. 286 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Отже, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, узгоджується з висновками суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_6 .