Постанова
Іменем України
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 399/666/20
провадження № 61-15958св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарський кооператив "Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Валентина Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу "Україна" на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2021 року, додаткове рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2021 року у складі судді Лях М. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Мурашка С. І., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року Сільськогосподарський кооператив "Україна" (далі - СК "Україна") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка В. М. (далі - приватний нотаріус), про визнання договору емфітевзису недійсним.
Позов обґрунтований тим, що 15 листопада 2007 року між СК "Україна" та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у Онуфріївському районному відділенні Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (далі - Онуфріївський РВ КРФ ДП "ЦДЗК"), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2010 року № 041038100800.
Відповідно до пункту 1 договору оренди ОСОБА_3 передала СК "Україна" в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 5,56 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, яка належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, серія РІ, № 347640, від 27 серпня 2002 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до СК "Україна" та повідомив, що він успадкував після ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, що знаходиться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, надав позивачу копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане державним нотаріусом 03 липня 2014 року та зареєстроване за № 1250.
Згідно з пунктом 8 договору оренди цей договір укладено на 10 років з моменту державної реєстрації, тому він набув чинності 10 березня 2010 року й мав припинити свою дію через 10 років - 10 березня 2020 року. Проте 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір емфітевзису № 350.
15 червня 2020 року позивачу стало відомо, що приватний нотаріус зареєстрував за ОСОБА_2 право користування вказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Такі дії відповідачів порушують його законне право оренди земельної ділянки, тому просив суд:
- визнати договір № 350 про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладений 21 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо користування земельною ділянкою, загальною площею 5,5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, що знаходиться на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, посвідчений приватним нотаріусом, про що зроблено запис в реєстрі № 350, недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину;
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію іншого речового права, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) зроблений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51267600 державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса на земельну ділянку з реєстраційним номером 398433935246, що розташована на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, за користувачем ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2021 року та додатковим рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2021 року, залишеними без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, у позові СК "Україна" відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не довів належними та достатніми доказами, що спірна земельна ділянка після закінчення строку, на який було укладено договір оренди (10 березня 2020 року), фактично знаходилась в його користуванні та, що оспорюваний договір емфітевзису, укладений між відповідачами, порушив право СК "Україна" на користування земельною ділянкою. Враховуючи, що в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору про право користування (емфітевзису) відмовлено, відсутні підстави для скасування запису про його державну реєстрацію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року СК "Україна" поштовим зв`язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2021 року, додаткове рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували частину першу статті 410 ЦК України про те, що землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору. Тому, укладаючи 21 лютого 2020 року договір емфітевзису під час дії попереднього договору оренди землі, укладеного з СК "Україна", відповідачі порушили право позивача щодо володіння та користування вказаною земельною ділянкою. На підтвердження використання земельної ділянки за цільовим призначенням та належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань позивач надав до суду докази сплати орендної плати за 2018-2020 роки.
Одночасне існування державної реєстрації кількох прав користування (оренди) на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та призводить до позбавлення позивача як орендаря права самостійно господарювати на землі, що вказує на порушення статті 95 ЗК України та частини першої статті 25 Закону України 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-XIV).
Суд першої інстанції не звернув уваги на додаток до відзиву на позовну заяву від представника ОСОБА_2 - копію відповіді від ОСОБА_1 саме на лист-пропозицію СК "Україна" про поновлення договору оренди землі. Отже, суди неправильно застосували до спірних правовідносин статтю 33 Закону № 161-XIV.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає: суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2664/19, від 24 червня 2020 року у справі № 229/4059/19, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17; суди не дослідили докази у справі.
Аргументи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року поновлено СК "Україна" процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2021 року, додаткового рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2021 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 належала земельна ділянка, площею 5,5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164 (а. с. 17-19).
15 листопада 2007 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та СК "Україна" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер, 3524684700:02:000:1164, який зареєстрований у Онуфріївському РВ КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2010 року за № 041038100800.
У пункті 7 договору оренди земельної ділянки сторони узгодили, що договір укладено строком на 10 років з моменту реєстрації договору. Після закінчення строку договору оренди, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен у термін не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до пункту 40 договору оренди земельної ділянки, у разі закінчення дії договору до закінчення польових робіт договір оренди продовжує свою дію до повного завершення польових робіт (а. с. 13-15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
03 липня 2014 року ОСОБА_1, як спадкоємцю померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із земельної ділянки, площею 5,5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, яка розташована на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (а. с. 19-23).
21 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису).
Предметом оспорюваного правочину є земельна ділянка, загальною площею 5, 5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, розташована на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області (а. с. 9-12).
Згідно з довідкою про посіви від 30 липня 2020 року вих. № 757 СК "Україна" на земельній ділянці площею 5, 5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, яка належить ОСОБА_1, посіяно соняшник (а. с. 25-28).
Відповідно до звіту СК "Україна" про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року посівна площа сільськогосподарської культури соняшника становить 529 га (а. с. 29-30).
11 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслав на адресу СК "Україна" лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (а. с. 62). Вказаний лист-заперечення СК "Україна" отримало 21 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ДП "Укрпошта" (а. с. 63).
12 березня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір № 5 про надання агротехнічних послуг, згідно з яким виконавець ОСОБА_4 зобов`язується за завданням замовника надати замовнику агротехнічні послуги на земельній ділянці площею 5, 5586 га, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164, яка розташована на території Млинківської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області з використанням сільськогосподарської техніки (а. с. 60).
Відповідно до завдання замовника за договором № 5 про надання агротехнічних послуг від 12 березня 2020 року замовник ОСОБА_2 (замовник) просить ОСОБА_4 (виконавця) надати наступні агротехнічні послуги: передпосівна підготовка ґрунту на земельній ділянці, кадастровий номер 3524684700:02:000:1164; посів на земельній ділянці сільсогосподарської культури - соняшника; збирання урожаю (сільськогосподарської продукції) (а. с. 61).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно дочастини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першої статті 638 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Такі відносини регулюються, зокрема Земельним кодексом (далі - ЗК) України, Законом № 161-XIV.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина друга статті 124 ЗК України у редакції, чинній на час підписання ОСОБА_3 із позивачем договору оренди землі).
Відповідно до частини першої статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.