ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/135/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
представники сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фермерського господарства "САМ"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Фермерського господарства "САМ"
до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області
про визнання недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи, установлених судами
1.1. Фермерське господарство "САМ" (далі - ФГ "САМ") звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (далі - Березнянська селищна рада) про визнання недійсним та скасування рішення Березнянської селищної ради (десятої сесії восьмого скликання) від 30.07.2021 № 386/10-VIII "Про припинення права постійного користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами с. Локнисте на території Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області".
1.2. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/135/22 (суддя Ноувен М. П.) позовні вимоги ФГ "САМ" до Березнянської селищної ради задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним та скасовано рішення Березнянської селищної ради (десятої сесії восьмого скликання) від 30.07.2021 № 386/10-VIII "Про припинення права постійного користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства за межами с. Локнисте на території Березнянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області". Стягнуто з Березнянської селищної ради на користь ФГ "САМ" 2 481,00 грн судового збору.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 927/135/22 апеляційну скаргу Березнянської селищної ради задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/135/22. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено стягнути з ФГ "САМ" на користь Березнянської селищної ради 3 721,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
1.4. Постановою Верховного Суду від 30.05.2023 касаційну скаргу ФГ "САМ" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 скасовано, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/135/22 залишено в силі. Стягнуто з Березнянської селищної ради на користь ФГ "САМ" 4 962,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.
2. Короткий зміст заяви про ухвалення додаткової постанови та заперечень на неї
2.1. 05.06.2023 ФГ "САМ" подало через систему "Електронний суд" до Верховного Суду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/135/22, в якому просить стягнути з Березнянської селищної ради на користь ФГ "САМ" 68 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі: 25 000,00 грн, сплачених за правову допомогу в суді першої інстанції, 21 000,00 грн, сплачених за правову допомогу в апеляційному суді, та 22 000,00 грн, сплачених за правову допомогу в суді касаційної інстанції.
2.2. Подане клопотання мотивоване необхідністю вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи № 927/135/22 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
2.3. Березнянська селищна рада подала через систему "Електронний суд" до Верховного Суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу ФГ "САМ" до 5 000,00 грн, оскільки вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним та несправедливим, зважаючи на обсяг наданої правової допомоги в цій справі.
3. Розгляд заяви та позиція Верховного Суду
3.1. Розглянувши клопотання ФГ "САМ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13813/21, Верховний Суд вважає, що клопотання належить задовольнити частково з огляду на таке.
3.2. Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
3.3. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
3.4. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового врегулювання спору.
3.5. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
3.6. Відповідно до частин 1- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.7. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.8. При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
3.9. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
3.10. Верховний Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 915/324/20.
3.11. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.