ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 912/3033/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" - Гриценко Ю.В., адвокат (ордер від 11.04.2023),
відповідача - фізичної особи - підприємця Демченко Ірини Вікторівни - Шаповалов Д.В., адвокат (ордер від 24.05.2023),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 - не з`явився,
2. ОСОБА_2 - Захарченко І.В., адвокат (ордер від 08.06.2023),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" - відсутні,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" та ОСОБА_2
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Дармін М.О.),
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Дармін М.О.)
та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 (за результатом розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) (головуючий суддя: Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Дармін М.О.)
у справі № 912/3033/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (далі - ТОВ "Маркхолдер")
до фізичної особи - підприємця Демченко Ірини Вікторівни (далі - Підприємець),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Цефей" (далі - АТ "Цефей"),
про заборону використання знаку для товарів і послуг.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Маркхолдер" у жовтні 2019 році звернулося до суду з позовом до Підприємця (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про заборону використання знаку для товарів і послуг шляхом заборони відповідачу використовувати в будь-який спосіб, будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "УКРЗОЛОТО", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 № 124382, зокрема, але не виключно: нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення; під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про незаконне використання Підприємцем товарного знаку "УКРЗОЛОТО" за місцем здійснення його господарської діяльності шляхом нанесення знаку на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ "Маркхолдер".
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2021 залучено до участі у справі № 912/3033/19 фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2023 залучено до участі у справі № 912/3033/19 АТ "Цефей" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 у справі № 912/3033/19 (суддя Коваленко Н.М.) позов задоволено частково: заборонено Підприємцю використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "УКРЗОЛОТО", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 № 124382 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Підприємця на користь ТОВ "Маркхолдер" 1921,00 грн. судового збору та 19 612,80 грн. витрат на судову експертизу.
Згідно з додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2022 стягнуто з Підприємця на користь ТОВ "Маркхолдер" 15 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Протокольною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі суд відмовив у задоволенні клопотання (заяви) ТОВ "Маркхолдер" та АТ "Цефей" про заміну сторони (позивача) у справі в порядку процесуального правонаступництва.
Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 зі справи (з урахуванням ухвали від 19.04.2023 про виправлення описки) рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2022 скасовано частково: ухвалено нове рішення, згідно з яким у позові відмовлено. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладено на позивача.
Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 додаткове рішення суду першої інстанції від 15.11.2022 зі справи скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Маркхолдер" про стягнення з Підприємця витрат на професійну правову (правничу) допомогу.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у задоволенні заяви ТОВ "Маркхолдер" про стягнення з Підприємця витрат на професійну (правничу) допомогу у справі № 912/3033/19 відмовлено.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах ТОВ "Маркхолдер", з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції: скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 (яка не підлягає оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції і скарга щодо якої включається до касаційної скарги на відповідну постанову) про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про заміну сторони (позивача) у справі в порядку процесуального правонаступництва; ухвалити нове рішення про здійснення процесуального правонаступництва позивача у справі на його правонаступника - АТ "Цефей", виключивши при цьому АТ "Цефей" з переліку третіх осіб у справі; скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.04.2023, а рішення суду першої інстанції від 28.10.2022 залишити в силі; скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 08.05.2023, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі; скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 24.05.2023 зі справи та задовольнити заяву ТОВ "Маркхолдер" про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу.
Також у касаційних скаргах ТОВ "Маркхолдер" заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу (докази на підтвердження яких будуть надані Суду протягом 5 днів після ухвалення рішення).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 у касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Також ОСОБА_2 подав до суду касаційної інстанції заяву в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стосовно витрат на правничу допомогу, які планує понести за розгляд справи в суді касаційної інстанції і докази на обґрунтування яких (витрат) будуть надані Суду протягом 5 днів після ухвалення рішення.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 17.04.2023, яка ухвалена по суті спору, ТОВ "Маркхолдер" посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, зокрема, статті 4, 52 ГПК України, статті 15, 16, 424, 426, 494, 495, 1113, 1114 Цивільного кодексу України, статтю 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 912/3034/19, від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (щодо загального застосування статті 52 ГПК України);
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 52 ГПК України у подібних правовідносинах;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, вказуючи про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, статей 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 236, 269 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема, за доводами скаржника, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Водночас ТОВ "Маркхолдер" також зазначає про те, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 (яка не підлягає оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції і скарга щодо якої включається до касаційної скарги на відповідну постанову) про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про заміну сторони (позивача) у справі в порядку процесуального правонаступництва, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 та додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 ТОВ "Маркхолдер" посилається на:
- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права, зокрема, приписи статті 129 ГПК України, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19, від 21.03.2023 у справі № 911/813/21, від 06.02.2023 у справі № 41/1-10 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 в обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 17.04.2023, яка ухвалена по суті спору, посилається на:
- пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано положення частин першої, третьої статті 13, частин першої, третьої статті 74, частин першої, другої статті 269, пункту 5 частини четвертої статті 238, пункту З частини першої статті 282 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/553/22, від 18.01.2023 у справі № 522/13211/14, від 22.02.2023 у справі № 480/1270/21, від 24.01.2023 у справі № 320/5796/21, від 06.04.2023 у справі № 640/13626/20, від 03.08.2022 у справі № 280/4264/21, від 07.12.2022 у справі № 340/9011/21, від 15.02.2023 у справі № 560/1271/21;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України, зазначаючи про те, що при ухваленні оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 брала участь колегія суддів, якій було заявлено відвід з обґрунтованих підстав.
Доводи інших учасників справи
Підприємець у відзивах на касаційні скарги ТОВ "Маркхолдер" просив Суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись, зокрема, на необґрунтованість доводів касаційних скарг ТОВ "Маркхолдер".
ОСОБА_2 у відзиві на касаційні скарги ТОВ "Маркхолдер" просив Суд: касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі закрити; касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - закрити; касаційну скаргу ТОВ "Маркхолдер" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, -закрити; касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 закрити. Також у відзиві ОСОБА_2 наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат названої особи у справі.
Підприємець у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 просить Суд касаційну скаргу останнього задовольнити.
ТОВ "Маркхолдер" у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 просить Суд: касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - закрити; якщо Суд знайде за можливе розглядати касаційну скаргу у цій частині по суті - залишити скаргу без задоволення; касаційну скаргу ОСОБА_2 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, - залишити без задоволення.
АТ "Цефей" у відзиві на касаційні скарги ТОВ "Маркхолдер" та ОСОБА_2 просить Суд: у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити повністю; касаційну скаргу ТОВ "Маркхолдер" на ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 та на постанову від 17.04.2023 задовольнити; ухвалу суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 скасувати, здійснити процесуальне правонаступництво позивача у справі на його правонаступника - АТ "Цефей", виключивши назване Товариство з переліку третіх осіб у справі; постанову суду апеляційної інстанції від 17.04.2023 скасувати, а рішення суду першої інстанції від 28.10.2022 залишити в силі; касаційну скаргу ТОВ "Маркхолдер" на постанову суду апеляційної інстанції від 08.05.2023 у справі задовольнити повністю. Також у відзиві АТ "Цефей" наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат названого Товариства у справі.
Від ОСОБА_1 відзивів на касаційні скарги не надходило.
Згідно з ухвалою Суду від 14.06.2023 задоволені заяви Підприємця, ТОВ "Маркхолдер", АТ "Цефей" та ОСОБА_2 про участь у судових засіданнях касаційного провадження по справі № 912/3033/19, у тому числі, яке призначене на 22.06.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з актом Суду від 22.06.2023 № 37/2023 (за підписом заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Пляс Н.П., секретаря судового засідання Гибало В.О., головного спеціаліста відділу інформатизації та захисту інформації Касаційного господарського суду Дейко О.В.) представник АТ "Цефей" - адвокат Ускова О.В. не змогла прийняти участь у судовому засіданні 22.06.2023 в повній мірі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (приєдналась на початку судового засідання, а пізніше від`єдналась) через технічні проблеми, які не пов`язані з діяльністю Верховного Суду, а саме, у зв`язку з нестабільним підключенням до мережі "Інтернет".
Водночас з огляду на те, що відповідно до частини п`ятої статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, у судовому засіданні 22.06.2023 колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про можливість продовження розгляду касаційних скарг зі справи без участі представника АТ "Цефей".
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Маркхолдер" належить право власності на торговельну марку "УКРЗОЛОТО", що зареєстрована, зокрема, для категорії товарів "Ювелірні вироби" (клас 14 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків). Право власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом України № 124382, яке зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.06.2010. У відповідності до інформації, опублікованої у виданні у сфері інтелектуальної власності "Промислова власність" (Бюлетень № 19, 2019), позивач є власником торговельної марки згідно з рішенням № 25921.
Відповідач з 19.01.2006 зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом економічної діяльності - 47.77 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах".
Позивачу стало відомо про незаконне використання вказаної торговельної марки, а саме, шляхом нанесення її на вивіску ювелірного магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. За місцем розташування вказаного ювелірного магазину, за твердженням позивача, господарську діяльність з продажу ювелірних виробів на час подання позову здійснював відповідач. У підтвердження неправомірного використання відповідачем позначення "УКРЗОЛОТО" у господарській діяльності, позивач надав такі докази: товарний чек від 24.10.2019; розрахункову квитанцію № 019416; фотокопії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки, копію наказу позивача від 30.10.2019 № 2177 про проведення перевірки, акт фіксації від 06.11.2019 № 2.
Позивач в позові стверджує, що в порушення вимог законодавства, не уклавши відповідних ліцензійних договорів з власником торговельної марки - ТОВ "Маркхолдер", відповідач здійснював її незаконне використання за місцем своєї господарської діяльності, тому відповідачем порушені права позивача щодо виключного права на використання торговельної марки.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначила про те, що вивіска з позначенням "УКРЗОЛОТО" є твором образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218, виданого на ім`я авторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Автори твору у вигляді "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218 жодних претензій до відповідача не мають.
Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства згідно з поданими до суду документами підтвердило реєстрацію авторського права на твір образотворчого мистецтва "Зображення логотипу "УКРЗРОЛОТО" та видачу Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 912/3033/19 від 18.08.2020 № 3621/20-53/20440/20-53:
- позначення "УКРЗОЛОТО", що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаком для товарів та послуг "УКРЗОЛОТО", зареєстрованим за свідоцтвом України № 124382 щодо споріднених товарів і послуг, визначених у додатку до Висновку;
- позначення "УКРЗОЛОТО", що використовуються на вивісках ювелірного магазину під час пропонування ювелірних виробів до продажу, є використанням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382 ;
- позначення (написи) "УКРЗОЛОТО", які розташовані на вивісках ювелірного магазину на будівлі за адресою: АДРЕСА_1, є відтворенням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382 . Встановити чи є позначення " УКРЗОЛОТО", які розташовані на будівлі за адресою: АДРЕСА_1, відтворенням твору образотворчого мистецтва у вигляді "Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" відповідно до Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір від 11.10.2016 № 68218 за наявними матеріалами не видається за можливе.
Підприємець здійснювала свою підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_2 (вона ж АДРЕСА_1 ) на підставі договору оренди частини нежитлового приміщення від 09.11.2017 № 4, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОПМАРК-Х ЛТД". На підставі додаткової угоди від 21.01.2020 до договору оренди частини нежитлового приміщення від 09.11.2017 № 4 сторони договору дійшли згоди про його розірвання з 15.02.2020 і в цей же день згідно з актом приймання - передачі орендоване приміщення Підприємцем повернуто орендодавцю.
Зображення логотипу "УКРЗОЛОТО" на будинку по АДРЕСА_1, за твердженням відповідача, демонтовано власниками твору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2020 року. Підприємець 15.02.2020 припинила діяльність в частині нежитлового приміщення площею 70 м.кв. по АДРЕСА_2 (вона ж АДРЕСА_1), у зв`язку з припиненням дії договору оренди.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що використання позначення "УКРЗОЛОТО" на вивісці приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є використанням знаку для товарів та послуг за свідоцтвом України № 124382; здійснення Підприємцем торгівельної діяльності з продажу ювелірних виробів в приміщенні, на якому розміщено вивіску "УКРЗОЛОТО", є свідченням використання саме Підприємцем торговельної марки "УКРЗОЛОТО", право власності на яку належить позивачу; ТОВ "Маркхолдер" не надавало Підприємцю дозвіл на використання торговельної марки "УКРЗОЛОТО", а, отже, права позивача щодо виключного права на використання торговельної марки порушені відповідачем. При цьому демонтаж вивіски з позначенням "УКРЗОЛОТО" під час розгляду справи в суді, в тому числі, з урахуванням зміни позивачем предмета позову, не доводить наявність підстав для закриття провадження у справі згідно зі статтею 231 ГПК України. Заявлена позивачем позовна вимога в частині заборони Підприємцю використовувати будь-якими шрифтами та алфавітами позначення "УКРЗОЛОТО", що є схожим настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України від 25.06.2010 № 124382 шляхом нанесення такого позначення на вивіски та їх розміщення, під час пропонування для продажу та/або продажу продукції 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, відповідає характеру порушеного права. Водночас у частині заборони використовувати позначення "у будь-який спосіб" не підлягає задоволенню, оскільки Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачені й інші способи використання зареєстрованого знака для товарів і послуг, які не стосуються встановленого у справі порушення прав позивача (нанесення позначення на вивіску) та у частині шостій статті 16 названого Закону передбачені випадки правомірного використання (без дозволу власника свідоцтва).
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, у розгляді справи додатково встановив, що ТОВ "Маркхолдер" не є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг № 124382, що підтверджується копією договору про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) від 30.06.2021, згідно з яким позивач за винагороду передав право власності, зокрема, на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" за свідоцтвом України № 124382 на користь АТ "Цефей".
З роздруківки з інформаційного порталу Українського інституту інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) щодо бібліографічних даних свідоцтва на знак для товарів і послуг № 124382 (публікація в Бюлетені від 27.10.2021 № 43) вбачається, що власником свідоцтва є АТ "Цефей".
ТОВ "Маркхолдер" під час розгляду справи судом першої інстанції не повідомило суд про те, що 30.06.2021 позивач уклав з АТ "Цефей" договір про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг), а саме, на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" за свідоцтвом України № 124382 .
Також позивач та АТ "Цефей" не зверталися до суду першої інстанції із заявою про здійснення процесуального правонаступництва у даній справі.
Враховуючи те, що право власності на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" на час ухвалення рішення господарським судом позивачу не належало, заявлені останнім позовні вимоги жодним чином не зможуть відновити його права або захистити інтереси, і використання в майбутньому будь-ким торговельної марки "УКРЗОЛОТО" не буде порушувати права позивача. Отже, у цьому випадку, з 30.06.2021 фактично відсутнє порушене право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача на час вирішення оскаржуваного рішення, за висновком суду апеляційної інстанції, є підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Маркхолдер" та заяви АТ "Цефей" про здійснення процесуального правонаступництва позивача у справі. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що як АТ "Цефей", так і ТОВ "Маркхолдер", будучи обізнаними про наявність судового спору, не повідомили суд першої інстанції про обставини щодо переходу права власності на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" за свідоцтвом України № 124382. Оскільки ні ТОВ "Маркхолдер", ані АТ "Цефей" не вчинили процесуальних дій щодо здійснення процесуального правонаступництва на стадії розгляду справи судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції, з посиланням на приписи частини четвертої статті 13 ГПК України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання (заяви) на стадії апеляційного провадження.
Водночас в частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та саме з його вини спір між сторонами доведено до суду, відповідно на відповідача покладається судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції та витрати на судову експертизу. Витрати за розгляд справи апеляційною інстанцією покладено на позивача.
Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 зі справи, скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції від 15.11.2022 (відповідно до якого на відповідача було покладено 15 000,00 грн. витрат позивача на правову допомогу), суд апеляційної інстанції зазначив про те, що заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу надійшла до суду після передачі прав на торговельну марку "УКРЗОЛОТО" іншій особі. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто, додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. За загальним правилом розподілу судових витрат, визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що позивач просить суд відшкодувати витрати на правову допомогу, яка надавалася згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2022 за період з 19.07.2021 по 28.10.22, тобто в період, коли права позивача не були порушені, у зв`язку з передачею 30.06.2021 права власності на торговельні марки (зокрема, торговельну марку "УКРЗОЛОТО") АТ "Цефей".
Обґрунтовуючи постанову від 24.05.2023 про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Маркхолдер" про стягнення з Підприємця витрат на професійну (правничу) допомогу у справі № 912/3033/19, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що з 30.06.2021 фактично відсутнє порушене право або охоронюваний законом інтерес, за захистом якого звернувся позивач, у зв`язку з чим рішення господарського суду про часткове задоволенні позову було скасоване, та прийнято нове рішення, про відмову в задоволенні позову. Тобто, в даному випадку, при апеляційному розгляді справи № 912/3033/19 встановлені обставини щодо відсутності порушених прав ТОВ "Маркхолдер" станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції. Оскільки апеляційні скарги відповідача та третьої особи задоволенні, рішення скасовано і в позові відмовлено, то судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покладаються на позивача.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 та включеної до касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції по суті спору скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у контексті доводів касаційної скарги ТОВ "Маркхолдер", Суд зазначає таке.
Так, у доводах касаційної скарги ТОВ "Маркхолдер" посилається на те, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2023 (яка не підлягає оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції і скарга щодо якої включається до касаційної скарги на відповідну постанову) про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про заміну сторони (позивача) у справі в порядку процесуального правонаступництва, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 52 ГПК України у подібних правовідносинах.
Також ТОВ "Маркхолдер" у зазначеному аспекті посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 912/3034/19, від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17 (щодо загального застосування статті 52 ГПК України), порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, статей 73, 74, 76, 77, 79, 80, 86, 236, 269 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.