ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19444/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" - Овдієнко В.С., адвокат (ордер від 20.06.2023),
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" - Лапій А.В., адвокат (ордер від 18.02.2022),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 (головуючий суддя Євсіков О.О., судді: Ходаківська І.П., Корсак В.А.)
у справі № 910/19444/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслогістика-2" (далі - ТОВ "Укртранслогістика-2")
до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
про стягнення 22 767 816,90 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Укртранслогістика-2" звернулося до суду з позовом до Залізниці про стягнення із Залізниці на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" 22 767 816,90 грн., що є подвійним розміром шкоди, завданої позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом, у зв`язку з чим позивачу завдано шкоду у розмірі 11 383 908,45 грн. При цьому, ТОВ "Укртранслогістика-2" на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявлено вимогу про стягнення із Залізниці 22 767 816,90 грн., що є подвійним розміром шкоди, завданої позивачу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2022 зі справи № 910/19444/21 (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено повністю, з посиланням на те, що позивачу завдано шкоду, яка полягає у тому, що відповідачем безпідставно справлено з позивача плату за подачу і забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням та вивантаженням.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 зі справи рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, з посиланням на те, що імперативними положеннями законодавства України встановлено абсолютне право експедитора на отримання від клієнта компенсації всіх витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта з метою виконання договору транспортного експедирування. Вказана компенсація є окремим від винагороди експедитора платежем з боку клієнта. Отже, вчинення дій експедитором в інтересах клієнта проводиться за рахунок клієнта та клієнт зобов`язаний відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором. Таким чином, здійснені позивачем на користь відповідача за договором та додатковими угодами до нього платежі за послуги "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані, з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням", у даному випадку, є витратами експедитора та підлягають компенсації позивачу з боку клієнта-контрагента за відповідними договорами транспортного експедирування. Позивач у спірних правовідносинах не є особою, якій були завдані збитки внаслідок порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Укртранслогістика-2", з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: статті 9, 12 Закону України "Про транспортну-експедиторську діяльність", статті 22, 929, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224, 225, 316 Господарського кодексу України, стаття 7 Закону України "Про залізничний транспорт", статті 50, 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Також, за доводами скаржника, постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях в частині висновку про те, що у спірних правовідносинах позивач мав статус експедитора (посередника), надавав послуги з транспортного експедирування своїм клієнтам і не є кінцевим споживачем послуг, якому заподіяні збитки.
У касаційній скарзі ТОВ "Укртранслогістика-2" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у тому числі, 100 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу.
Також 21.06.2023 від названого Товариства надійшла заява про розподіл судових витрат у справі, а саме, витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн., докази на підтвердження яких будуть надані в порядку та в строк, визначені частиною восьмою статті 129 ГПК України.
21.06.2023 від ТОВ "Укртранслогістика-2" надійшла письмова відповідь на відзив Залізниці на касаційну скаргу.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Залізниця проти доводів касаційної скарги заперечила, з посиланням, зокрема, на законність та обґрунтованість судового рішення попередньої інстанції.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є відповідач у справі, перевізник) та ТОВ "Укртранслогістика-2" (замовник) 13.02.2018 укладений договір про надання послуг № 09359/ЦТЛ-2018 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до пункту 1.3 Договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно з підпунктом 2.1.6 пункту 2.1 Договору замовник зобов`язався оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
За умовами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Договору перевізник для проведення розрахунків і обліку сплачених сум зобов`язався відкрити для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8210260, присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача 8346.
Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (пункт 3.1 Договору).
У пункті 3.5 Договору сторони погодили, що розмір плати за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, перелік яких наведений у додатках до Договору, визначається перевізником. Зміни ставок за додаткові послуги, які виконуються за вільними тарифами, визначаються перевізником і доводяться замовнику шляхом розміщення інформації на офіційному сайті перевізника із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення.
Розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Залізниці (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.5 Договору по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається на особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати:
- вартості послуг з перевезення, зазначеної накладній;
- додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, збирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг);
- додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за користування вагонами за межами України, наведеної у зведеній відомості, що формується на підставі інформаційних повідомлень;
- штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами).
У пункті 8.1 Договору сторони домовилися про використання електронного документообігу.
У разі судового розгляду справи чи виникнення претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері (пункт 8.8 Договору).
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (пункт 12.1 Договору).
Відповідно до підпункту 13.1.1 пункту 13.1 Договору додатком до нього є додаток 1 "Ставки доплат за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами".
Рішенням правління Залізниці від 18.12.2018, оформленим протоколом № Ц-64/101 Ком.т. від 18.12.2018, затверджено та введено в дію Порядок проведення рейтинг-аналізу діяльності вантажних станцій Залізниці, згідно з пунктом 1.2 якого малодіяльна вантажна станція - це станція, в якої середньодобове загальне навантаження вагонів нижче аналогічного середнього показника усіх вантажних станцій підприємства в цілому по Залізниці та становить менше 10% від нього.
Згідно з пунктом 4.3 вказаного Порядку сформований перелік малодіяльних станцій надається Департаменту комерційної роботи та регіональним філіям для проведення додаткового аналізу, розрахунку фінансового результату та для підписання додаткових угод до договорів про надання послуг на послугу "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням".
Також рішенням правління Залізниці від 18.12.2018, оформленим протоколом № Ц-64/101 Ком.т. від 18.12.2018 (пункт 7.3) затверджено текст та умови додаткової угоди до Договору про надання послуг, згідно з якою суб`єкт господарювання зобов`язується компенсувати перевізнику витрати, пов`язані з подачею і забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням за ставкою, встановленою у додатку 1 до договору.
Наказом Залізниці від 09.01.2019 № 22 введено в дію Перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами регіональними філіями Залізниці, та визначено послугу "Подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням".
Вказана послуга введена в дію з 14.01.2019 і застосовується після укладення додаткової угоди. Вартість послуги становила 170,38 грн. без ПДВ (204,46 грн. з ПДВ) за 1 вагон/1 кілометр.
У подальшому рішенням правління Залізниці від 25.11.2019, оформленим протоколом № 46/104 Ком.т. від 25.11.2019, затверджено нову редакцію Порядку проведення рейтинг-аналізу діяльності вантажних станцій Залізниці та новий текст і умови додаткової угоди.
За твердженням позивача, з огляду на припинення обслуговування підприємств на малодіяльних станціях без підписання додаткових угод та у зв`язку з необхідністю здійснення перевезення вантажів з/на малодіяльні станції, ТОВ "Укртранслогістика-2" вимушено погодилося на встановлені відповідачем умови.
На підставі накопичувальних карток відповідач провів списання з рахунку позивача зі спеціальним режимом використання через філію Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень вартість послуги "за подачу й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльній станції, для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею навантаженням і вивантаженням" вагонів на загальну суму 11 383 908,45 грн.
Факт отримання відповідачем коштів у розмірі 11 383 908,45 грн. (з ПДВ) Залізницею визнається.
Рішенням Антимонопольного комітету України від 06.08.2020 № 470-р у справі № 130-26.13/102-19 визнано, що Залізниця протягом періоду 2018 рік - 31.03.2020 займала монопольне становище на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України з часткою 100 відсотків; визнано дії Залізниці, які полягають у визначенні малодіяльних вантажних станцій і запровадженні послуги "Подача й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановленні її вартості, порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічно конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання (споживачів послуг Залізниці), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку; зобов`язано Залізницю припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення; за порушення, зазначене в пункті 2 рішення, на Залізницю накладено штраф у розмірі 18 282 400,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/15766/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, у задоволенні позову Залізниці до Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення від 06.08.2020 № 470-р відмовлено.
У рішенні господарського суду міста Києва зі справи № 910/15766/20, зокрема, встановлено, що вказані дії перевізника створюють для суб`єктів господарювання, які уклали відповідні типові договори й користуються послугами Залізниці з перевезення вантажів, різні умови, оскільки суб`єкти господарювання, які здійснюють приймання/відправлення вантажів зі станцій, які визначені малодіяльними, змушені укладати додаткові угоди до договорів та сплачувати різну вартість за фактично одну послугу - приймання/відправлення вантажів. Суб`єкти господарювання, які використовують малодіяльні станції, також сплачують різну вартість послуги залежно від відстані такої станції до найближчої немалодіяльної. Суб`єкти господарювання, які мають можливість сформувати маршрутну відправку, не сплачують вартість послуги, на відміну від тих, які не мають такої можливості.
Таким чином, Антимонопольний комітет України дійшов висновку про те, що дії Залізниці щодо визнання малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги "Подача й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням" та встановлення її вартості, призводять до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, яке було б неможливим за умови існування конкуренції на ринку.
Постановою Верховного Суду від 12.10.2021 касаційну скаргу Залізниці залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/15766/20 - без змін.
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ "Укртранслогістика-2" зазначало про те, що відповідач порушив законодавство про захист економічної конкуренції, що підтверджено рішенням Антимонопольного комітету України від 06.08.2020 у справі № 130-26.13/102-19, яким встановлено факт порушення Залізницею законодавства про захист економічної конкуренції - визначення малодіяльних вантажних станцій і запровадження послуги "Подача й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням", встановлення її вартості та справляння відповідних платежів.
За твердженням позивача, внаслідок вчинення відповідачем указаного порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Укртранслогістика-2" понесло необґрунтовані витрати в сумі 11 383 908,45 грн. (з ПДВ) і відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має право на відшкодування шкоди у подвійному розмірі.
За доводами Залізниці, зокрема, позивач є експедитором, а тому всі сплачені ним кошти, які є предметом даного спору, відшкодовані йому третіми особами, що взагалі виключає факт порушення прав позивача та заподіяння йому шкоди/збитків відповідачем.
Позивач факт відшкодування йому спірної суми третіми особами заперечив.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності та/або відсутності підстав для стягнення з відповідача на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" шкоди, заподіяної порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.
Аналіз Закону України "Про захист економічної конкуренції" дає підстави для висновку про те, що в даному законі не передбачено порядку (механізму) відшкодування шкоди, а тому слід застосовувати положення Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.