ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 902/329/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Таковенко О.В. (адвокат), Прилуцька Н.М. (адвокат),
представника відповідача - Мартинюк А.П. (адвокат), Мусієнко О.П. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"
на рішення Господарського суду Вінницької області
(суддя - Міліціанов Р.В.)
від 30.11.2022
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Саврій В.А., судді - Миханюк М.В., Савченко Г.І.)
від 22.02.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада трейд груп"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 560 040 896,00 грн.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Укрстальспецконструкція" (далі - Компанія) звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада трейд груп" (далі - Товариство) про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 30.11.2021, № 3 від 21.02.2022 до договору підряду №0208/Ямп-К від 02.08.2021 та стягнення 560 040 896, 00 грн заборгованості за цим договором.
2. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що оспорювані додаткові угоди про зменшення ціни однієї тони продукції та розірвання договору, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг), акти звірки взаєморозрахунків підписані директором під психологічним тиском працівників поліції 19.04.2022, коли у нього відбувався обшук, за відсутності письмового рішення наглядової ради Компанії та доказів їх схвалення позивачем. Позивач наполягає, що відповідач не оплатив 65 264 235, 00 грн вартості фактично поставленої продукції, а також не здійснив до 05.01.2022 фінансування відповідно до графіку фінансування виробництва на суму 494 879 360,00 грн.
3. 02.08.2022 позивач змінив підстави позову. Обґрунтовуючи недійсність додаткових угод, позивач посилався на те, що вони укладені під впливом насильства; внаслідок зловмисної домовленості представника позивача з відповідачем, на шкоду інтересам Компанії (порушено загальні вимоги щодо добросовісності дій керівника); керівником з перевищенням повноважень, наданих статутом, генеральному директору, в тому числі і в частині укладання значного правочину в розумінні статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою а додатковою відповідальністю".
4. Відповідач заперечував проти позову з таких підстав:
- проведення правоохоронними органами слідчих дій, передбачених КПК України на підставі ухвали слідчого судді, не може вважатися доказом наявності тиску щодо примушування керівника позивача укласти додаткові угоди, оскільки такі дії вчинялися слідчими органами у відповідності до вимог законодавства. Позивач не довів, що відповідач мав будь-яке відношення до вказаного кримінального провадження;
- положення статуту не містять чітких критеріїв визначення "значного правочину". Статут Компанії надає генеральному директору право самостійно укладати договори та визначати ціну продукції. Основний договір не схвалювався загальними зборами, а тому у відповідача були відсутні сумніви щодо наявності у керівника позивача достатнього обсягу компетенції на укладення оспорюваних додаткових угод;
- додатковою угодою № 3 сторони змінили загальну вартість продукції, яка була передана позивачем відповідачу та кількість такої продукції. Сторони визначили, що будь-які грошові зобов`язання відповідача перед позивачем за договором відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. 13.07.2021 Служба автомобільних доріг у Вінницькій області та ТОВ "Спільне українське німецьке підприємство "АВТОСТРАДА" уклали договір підряду №75/21-Б від 13.07.2021 на будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдавському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль - Косунець (з розробкою проектної документації).
6. Укладення договору відбулось за наслідками проведення процедури публічної закупівлі із застосування системи Prozorro https ://prozorro.gov.ua/tend cr/UA-2021-04-30-001829-а.
7. Забезпечення об`єкту будівництва матеріально-технічними ресурсами покладено на ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "АВТОСТРАДА", яке до реалізації проекту залучило Товариство, що підтверджено рамковим договором поставки №26/07-09 від 26.07.2019.
8. 02.08.2021 Товариство та Компанія уклали договір підряду №0208/Ямп-К (далі - договір), відповідно до умов якого Компанія прийняла зобов`язання поставити металеві конструкції мостового переходу на умовах DDP за адресою: автомобільна дорога загального користування державною значення Т-02-02 Могилів-Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань (Вінницька область) - майданчик об`єкту "Будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль-Косунець".
9. Згідно з умовами договору:
- ціна за 1 (одну) тонну продукції, на момент складення цього договору, складає 161 700, 00 грн, у тому числі ПДВ. Загальна вартість договору на момент його укладення, виходячи з визначеної на основі проектів кількості продукції в об`ємі 9 065, 00 тонн, є орієнтовною і складає 1 465 810 500, 00 гривень, у тому числі ПДВ (п. 6.1., 6.3. договору);
- ціна за одну тонну продукції і відповідно загальна вартість договору підлягають уточненню сторонами та оформляється шляхом підписання додаткової угоди до даного договору у випадках: внесення змін у проектну документацію, при виявленні додаткових обсягів робіт, настання дії обставин непереборної сили (п. 6.6. договору).
- датою поставки партії продукції вважається дата відвантаження, вказана в товаротранспортних накладних. Перехід права власності на продукцію і ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження продукції переходить до підрядника після отримання продукції та підписання уповноваженою особою видаткових накладних та товаротранспортних документів на продукцію (п. 8.1. договору);
- на продукцію субпідрядник надає підряднику, відправлені разом з продукцією (вантажем) такі супроводжувальні документи (з урахуванням вимог п. 4.3. договору): видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, відвантажувальні специфікації на кожну одиницю рухомого складу, рахунки-фактури на відвантажені металоконструкції, сертифікати якості на виготовлену продукцію (проміжні), монтажні схеми (п. 8.2. договору);
- обов`язок субпідрядника по поставці партії продукції вважається виконаним з моменту одержання партії підрядником і підписання сторонами видаткової накладної і товарно-транспортної накладної (п. 8.11. договору);
- субпідрядник зобов`язаний поставити продукцію згідно з графіком виробництва та поставки металоконструкцій, при умові своєчасного перерахування підрядником платежів згідно з п. 7.1. договору (п. 9.1. договору);
- дія строку постачання, передбачена п. 9.1. договору, починається з дати перерахування підрядником суми авансу від розміру першої узгодженої сторонами партії продукції у відповідності з додатком № 1 "Графік виробництва та поставки металоконструкцій", узгодженим підрядником будівництва мосту (п. 9.2. договору);
- зміна строків постачання в сторону збільшення відбувається з визначених п. 9.3. договору підстав, і будуть узгоджені сторонами додатково шляхом підписання додаткової угоди до договору із врахуванням виробничої завантаженості на заводі - виробника субпідрядника (п. 9.3. договору);
- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 14.1.договору);
- договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або законодавстві (п. 14.4. договору);
- електронні копії документів, надіслані сторонами, діють до моменту заміни їх оригіналами, засвідчені підписами сторін та cкpiплeнi їх печатками (п. 15.6. договору).
10. 20.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою змінили п. 6.1. договору - ціну за 1 (одну) тонну продукції встановлено у розмірі 165 000, 00 гривень, у тому числі ПДВ; загальну вартість договору (договірної ціни договору) - у розмірі 1 495 725 500, 00 грн.
11. Товариство перерахувало на користь Компанії оплату за металоконструкції в сумі 228 000 000, 00 грн: 123 000 000, 00 грн згідно з платіжним дорученням №137 від 19.08.2021; 55 000 000, 00 грн згідно з платіжним доручення №197 від 03.09.2021; 50 000 000, 00 грн згідно з платіжним доручення №6546 від 26.11.2021.
12. Надані позивачем докази, з урахування наданих відповідачем доказів, документально підтвердженою є поставка 1772, 026 тонн металоконструкцій, який є на 5, 333 тон меншим за погоджений сторонами в оспорюваній додатковій угоді №3 від 21.02.2022. поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними (ЯМ-00025 від 06.12.2021 на 20,832 тонн; ЯМ-00026 від 07.12.2021 на 20,939 тонн; ЯМ-00027 від 07.12.2021 на 29,093 тонн; ЯМ-00028 від 08.12.2021 на 22,014 тонн; ЯМ-00030 від 09.12.2021 на 20,609 тонн; ЯМ-00031 від 09.12.2021 на 20,609 тонн; ЯМ-00032 від 09.12.2021 на 20,833 тонн; ЯМ-00034 від 10.12.2021 на 22,014 тонн; ЯМ-00033 від 10.12.2021 на 29,093 тонн; ЯМ-00036 від 13.12.2021 на 34,718 тонн; ЯМ-00080 від 31.01.2022 на 21,207 тонн; ЯМ-00081 від 31.01.2022 на 18,644 тонн; ЯМ-00082 від 02.02.2022 на 22,014 тонн; ЯМ-00083 від 02.02.2022 на 22,014 тонн).
13. Крім того, поставка підтверджується видатковою накладною № 24 від 24.06.2022, щодо передачі Товариству продукції за договором у кількості 1777, 359 тонн на загальну суму 145 921 180, 98 грн, за ціною 68416,67 грн без ПДВ (82100,00 грн з ПДВ) за 1 тону; видатковою накладною № 25 від 24.06.2022 щодо передачі Товариству продукції у кількості 1 200, 00 тонн на загальну суму 82 078 819, 24 грн, за ціною 56 999, 18 грн без ПДВ (68 399, 02 грн з ПДВ) за 1 тонну.
14. 30.11.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою змінено п. 6.1. договору щодо ціни за 1 тонну продукції на умовах DDP за адресою: автомобільна дорога загального користування державного значення Т-02-02 Могилів-Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань (Вінницька область) на ділянці км 43+500 (на в`їзді в м. Ямпіль зі сторони м. Могилів-Подільський) - майданчик об`єкту "Будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдавському кордоні в районі населених пунктів Ямпіль-Косеуць" (згідно правил "Інкотермс" в редакції 2010), яка на момент складання цього договору становить 82 100, 00 гривень, у тому числі податок на додану вартість в розмірі 20 % складає 13 683, 33 гривень.
Ціна за 1 (одну) тонну продукції на умовах ЕXW за адресою: 54050, м. Миколаїв, Миколаївська область, Заводська площа, будинок 1, Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН" (згідно з правилами "Інкотермс" в редакції 2010) на момент складання цього договору складає 68 399, 02 грн, у тому числі податок на додану вартість в розмір 20 % складає 11 399, 84 грн.
Також сторони виклали п. 6.3 договору у такій редакції: "6.3. Загальна вартість договору (договірна ціна договору) на момент його укладання, виходячи із визначеної на основі проектів КМ кількості продукції в об`ємі 9 065, 00 тонн, є орієнтованою і складає 744 236 500, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість в розмірі 20% складає 124 039 416, 67 грн".
Крім того, положення договору підряду доповнено п. 8.13., згідно з яким у разі виникнення у підрядника потреби, субпідрядник може надати останньому послуги по зберіганню будь-якої кількості партій продукції, до моменту доставки таких партій, на умовах, передбачених договором. Передача на зберігання продукції, оформлюється актом прийняття-передання. Послуги надаються на безоплатній основі, термін зберігання не повинен перевищувати 120 календарних днів.
15. 18.02.2022 сторони підписали акт прийняття-передання майна на відповідальне зберігання від 01.02.2022, згідно з яким на виконання умов договору підрядник передав, а субпідрядник прийняв належне підряднику на праві власності наступне майно: виготовлені металоконструкції за договором загальним обсягом 1 200, 00 тонн, загальною вартістю 82 078 826,10 грн, у тому числі ПДВ.
Субпідрядник зобов`язаний забезпечити повернення майна з відповідального зберігання на першу вимогу підрядника та забезпечити доступ до металоконструкцій для їх вивезення власник або залученим транспортом підрядника.
16. 21.02.2022 позивач і відповідач уклали додаткову угоду № 3 до договору, згідно з п. 1 якої сторони вирішили розірвати договір.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 сторони підтверджують, що підрядником на виконання умов договору було перераховано субпідряднику суму в розмірі 228 000 000, 00 грн та субпідрядником було здійснено виготовлення та передано у власність підрядника металоконструкцій загальною вартість 228 000 000, 00 грн.
Згідно з п. 4 додаткової угоди № 3 сторони не вважають пов`язаними себе будь-якими зобов`язаннями за договором, окрім зобов`язань субпідрядника повернути з відповідального зберігання металоконструкції вагою 1 200 тонн, загальною вартістю 82 078 826, 10 грн.
Після виконання зобов`язань субпідрядника щодо повернення належних підряднику металоконструкцій з відповідального зберігання, підрядник не буде мати до субпідрядника будь-яких претензій майнового та немайнового характеру (п. 5 додаткової угоди).
Субпідрядник підтверджує відсутність будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до підрядника за договором (п. 6 додаткової угоди № 3).
17. Додатком до додаткової угоди № 3 від 21.02.2022 визначено акт звірки взаємних розрахунків станом на 21.02.2022, відповідно до якого сторони підтвердили перерахування Товариство 228 000 000, 00 грн (19.08.2021, 03.09.2021, 26.11.2021), а також надходження товару на зазначену суму: 15.11.2021 вартістю 8 608 513, 81 грн; 30.11.2021 - 15 572 388, 67 грн; 30.11.2021 - 1 298 011, 06 грн; 31.01.2022 - 62 931 366, 56 грн; 31.01.2022 - 39 264 849, 73 грн; 21.02.2022 - 1 691 998, 98 грн; 21.02.2022 - 16 554 055, 09 грн; 21.02.2022 - 82 078 826, 10 грн.
18. Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.07.2022 відсутні будь-які діагностичні ознаки, які свідчили б про вплив на виконавця, якихось збиваючих факторів (природного чи штучного характеру) у досліджуваних підписах від імені Уса О.Л., які містяться у додаткових угодах №2 від 30.11.2021 та №3 від 21.02.2022, акті приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.02.2022, акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 21.02.2022. Підписи виконано одним штучним приладом; відсутні ознаки штучного зістарювання документів. Додаткові угоди №2, №3 виконані раніше березня - квітня 2022 року. Аналогічні висновки здійснені щодо акту прийняття-передання майна на відповідальне зберігання від 01.02.2022, датованого 18.02.2022, та акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 21.02.2022.
19. Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.06.2022 №СЕ-19/111-22/17309 підтверджено відповідність відтисків печаток у додаткових угодах №2, №3, акті приймання-передавання майна на відповідальне зберігання від 01.02.2022, акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 21.02.2022, зразкам відбитків печаток Компанії, які надано на дослідження.
20. Статут Компанії містить такі положення:
- Загальні збори учасників Товариства є вищим органом управління (п. 8.1.);
- загальні збори учасників Товариства можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства (п. 8.2.1.);
- п. 8.7., який визначає процедурні питання заочного голосування під час проведення загальних зборів учасників Товариства включено положення відносно того, що рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, тобто правочину якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу приймаються виключно загальними зборами учасників, в порядку визначеному п. 8.6.3. статуту Товариства (п. 8.9.);
- до компетенції генерального директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 8.13.4.);
- генеральний директор діє від імені Товариства без довіреності (п. 8.13.6.);
- до компетенції генерального директора Товариства, зокрема віднесено: розпорядження майном та коштами Товариства згідно з цим статутом, укладення від імені Товариства договорів та вчинення інших правочинів, затвердження цін та тарифів на продукцію та послуги, що вироблені Товариством (п. 14, 15, 18 п. 8.13.8.);
- наглядова рада Товариства є одноособовим органом, який представляє голова наглядової ради (п.10.1);
- до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину та про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю (пп. 7 п. 10.16).
Водночас компетенцію загальних зборів учасників Товариства визначено п. 8.2.2. статуту, до якої не віднесено надання згоди на вчинення генеральним директором значних правочинів. Питання, визначені у п. 8.2.2. статуту та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу Товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства (п. 8.2.3. статуту).
21. Згідно із заявою свідка ОСОБА_1 від 28.04.2022 повідомлено про проведення обшуку правоохоронними органами 19.04.2022, допиту в якості свідка у межах кримінального провадження, а також підписання 19.04.2022 у приміщенні відділення поліції акту приймання-передавання майна на зберігання від 01.02.2022, датованого 18.02.2022; додаткових угоди №2, №3, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №224 від 21.02.2022; акту звірки взаєморозрахунків від 21.02.2022.
22. У заявах від 24.06.2022 та 10.11.2022 ОСОБА_2 повідомив про відкликання попередньої заяви від 28.04.2022. Свідок підтвердив підписання акту приймання-передавання майна на зберігання від 01.02.2022, датованого 18.02.2022; додаткових угод №2, №3, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №224 від 21.02.2022; акту звірки взаєморозрахунків від 21.02.2022 добровільно та без примусу, тиску (фізичного або психологічного), без впливу обману, тяжких обставин або інших факторів, які могли б вплинути на його волевиявлення, у відповідності до статуту Компанії у дати, зазначені в таких документах.
23. Відповідно до заяву свідка ОСОБА_3 (з 08.06.2021 його призначено на посаду генерального директора Компанії) 19.04.2022 ОСОБА_1 було допитано як свідка в рамках кримінального провадження. Цього ж дня останній під примусом підписав акт приймання-передавання майна на зберігання від 01.02.2022, датований 18.02.2022; додаткові угоди №2, №3 від 21.02.2022, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №224 від 21.02.2022; акт звірки взаєморозрахунків від 21.02.2022. Приблизно через два місяці ОСОБА_2 змінив свою позицію та почав, склав коригування податкових накладних, підписав нові видаткові накладні про відвантаження металоконструкцій Товариству, відмовився від показань свідка, подав заяву про звільнення.
24. У серпні 2022 року ОСОБА_2 звільнився з посади генерального директора Компанії за власним бажанням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
26. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов таких висновків:
- посилання лише на обставини проведення слідчих дій є недостатнім для кваліфікації стану насильства для визнання додаткових угод недійсними на підставі статті 231 ЦК України. Згідно з висновком експертів відсутні будь-які діагностичні ознаки, які свідчили б про вплив на виконавця, якихось збиваючих факторів (природного чи штучного характеру) у досліджуваних підписах від імені ОСОБА_1 у додаткових угодах № 2 і № 3, акті прийняття-передання майна на відповідальне зберігання від 01.02.2022, акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 - 21.02.2022. Підписи виконано одним штучним приладом, відсутні ознаки штучного зістарювання документів. Документи виконано до березня 2022 року;
- зменшення ціни за одиницю товару не є доказом зловмисної домовленості керівника Компанії та Товариства (як підстави для визнання недійсними додаткових угод на підставі статті 232 ЦК України), оскільки через несвоєчасне виготовлення продукції Компанією, Товариство в порядку статті 852 ЦК України було наділено правом зменшення плати за виконану несвоєчасно роботу. Укладення оспорюваних додаткових угод узгоджувалось з вимогами законодавства (статті 849, 852 ЦК України);
- позиція позивача відносно зловмисної домовленості суперечить діям сторони щодо підписання видаткових накладних №24 та №25 від 24.06.2022, які скріплені підписами представників та печатками юридичних осіб;
- щодо обмеження повноважень директора Компанії - ОСОБА_1 на підписання видаткових накладних №24 та №25 від 24.06.2022, то доказів вручення йому рішення Компанії від 20.04.2022 про обмеження повноваження директора від 20.04.2022 не встановлено, обмеження на підписання первинних документів у рішенні відсутні, звільнення директора з посади відбулося 13.07.2022, тобто після підписання видаткових накладних № 24, 25;
- оцінка відображених сторонами відомостей про податкові операції не має самостійного доказового значення. До того ж сторонами скориговано відомості щодо податкових зобов`язань у відповідності з укладеними додатковими угодами, що також відповідає даним первинних бухгалтерських документів;
- наявність тиску на директора Компанії спростовується його заявами, як свідка. ОСОБА_2 спростував свою попередню заяву від 28.04.2022 щодо підписання спірних додаткових угод і актів 19.04.2022 у приміщенні поліції. У заявах від 24.06.2022, 10.11.2022 та у судовому засіданні вказав, що підписав вказані документи у дати їх складення добровільно та без примусу, тиску (фізичного або психологічного), без впливу обману, тяжких обставин або інших факторів, які могли б вплинути на його волевиявлення, у відповідності до статуту Компанії та з відома учасників Компанії та голови наглядової ради. Зменшення ціни за одиницю товару відбулося у зв`язку із укладенням нового договору, який був економічно вигідним та дозволяв уникнути збитків за договором підряду;
- обставини, викладені у заяві свідка ОСОБА_3 (посадової особи Компанії) оцінено в сукупності з іншими доказами. Водночас повідомлене свідком не підтверджено іншими письмовими доказами, він не був очевидцем вчинення тиску, зловмисних домовленостей. Про такі обставини повідомив зі слів ОСОБА_1, який їх спростував;
- відсутні підстави для визнання недійсним спірних додаткових угод на підставі статті 92 ЦК України і статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", тому що (1) відповідач був позбавлений можливості, навіть ознайомившись зі змістом статуту позивача, самостійно визначити, до компетенції якого органу віднесено схвалення значних правочинів, оскільки його положення є суперечливими; (2) у ЄДР були відсутні обмеження щодо повноважень керівника Компанії; (3) позивач не довів, що оспорювані додаткові угоди мали статус значних правочинів, у розумінні норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки Компанія не надала звіти за 3 і 4 квартали 2021 року, як це передбачено частиною другою статті 4 вказаного закону, а у наданій звітності відсутні дані щодо чистих активів Компанії (передбачено п. 8.9. статуту), що виключає можливість визнання спірних додаткових угод недійсними з підстав перевищення повноважень керівника;
- посилання позивача на фраудаторність правочинів є необґрунтованими, оскільки (1) право на зменшення ціни продукції, розірвання договору підряду гарантовано відповідачу положеннями статей 849, 852 ЦК України, (2) зменшення ціни товару та припинення дії договору підряду обґрунтовано наявністю між сторонами іншого договору підряду №1211/км-Др від 12.11.2021 з аналогічною ціною продукції;
- відсутні підстави для стягнення заборгованості за поставлений товар та заборгованості з фінансування відповідно до графіку, оскільки (1) первинними бухгалтерськими документами підтверджується отримання відповідачем продукції у загальній кількості 2 977, 359 тон (1777,359 (видаткова накладна №24 від 24.06.2022) та 1 200, 00 (видаткова накладна №25 від 24.06.2022); (2) відповідач перерахував на користь позивача 228 000 000, 00 грн; (3) дійсна вартість товару у кількості 2 977, 359 тонн узгоджена сторонами у додатковій угоді № 3, що відповідає здійсненим між сторонами розрахункам та здійсненим поставкам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
27. 20.03.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
28. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
29. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається:
- суди неправильно застосували норми статей 231, 232 ЦК України і відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування цих норм у подібних правовідносинах. Скаржник наполягає, що внаслідок неправильного застосування судами положень статті 79 ГПК щодо вірогідності доказів, висновки, що позивач не довів наявних підстав для визнання правочинів недійсними з підстав статті 231 ЦК України, не відповідають фактичним обставинам справи. Суди не врахували, що будь-які обставини у справі, що вказують на застосування психічного насильства тягнуть за собою наслідок визнання оспорюваних правочинів недійсними, а також не врахували, що правочин з дефектами волі може бути укладений також і внаслідок зловмисної домовленості представників сторін договору. За твердженням позивача оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним одночасно з підстав статті 231 та статті 232 ЦК України залежно від фактичних обставин справи. Висновки судів, які прийняли доводи відповідача та відхилили доводи позивача, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, оскільки у справі є доведеними обставини злочинної домовленості представників сторін оспорюваних правочинів (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- суди неправильно застосували норми частин другої та третьої статті 13 ЦК України, оскільки не врахували, що при укладанні оспорюваних позивачем додаткових угод представник юридичної особи - генеральний директор Компанії діяв не тільки з перевищенням повноважень, а й зловживав правом, тобто допустив недозволене використання свого права на шкоду інтересам позивача, зважаючи на їх явну економічну недоцільність. Скаржник наполягає, що відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування цих норм права у справах, в яких оспорюються правочини, якими істотно, майже в 2 рази, зменшувалася ціна товару за договорами підряду (змішаний, з елементами договору поставки) в сукупності з додатковими наявними обставинами психологічного впливу на представника позивача з метою примушування його до підписання оспорюваних правочинів та подальшими діями такого представника, спрямованими на створення уяви про відсутність дефектів волі представника. На його думку, слід сформувати єдину практику застосування норм статті 13 ЦК України, відповідно до якої встановити, що правочин, який створює очевидний дисбаланс у економічних інтересах сторін, є таким, що не відповідає вимогам статті 13 ЦК України та підлягає визнанню недійсним (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);
- суди порушили норми статей 14, 79, 86, 236, 269, 282 ГПК України, оскільки: 1) всебічно не дослідили зібрані у справі докази, 2) не врахували, що подані позивачем докази слід вважати більш вірогідними, 3) не надали в сукупності з іншими доказами належної правової оцінки подальшій поведінці генерального директора позивача ОСОБА_1 щодо його відмови від імені товариства від апеляційної скарги, 4) не оцінили покази свідка ОСОБА_3 щодо невигідності умов про зменшення ціни металоконструкцій та розірвання договору, 5) не відхилили договір доручення на отримання продукції, яким передбачено право уповноважених осіб-працівників третьої особи ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" на приймання продукції від позивача лише в певній частині, з яким позивач не був обізнаний, тому зробили помилковий висновок про прострочення виконання позивачем зобов`язань з поставки продукції відповідачу. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення судової технічної експертизи часу створення документів - спірних додаткових угод, що має вирішальне значення для правильного вирішення справи. Відмова у задоволенні клопотання про призначення судової технічної експертизи документів стала перешкодою позивачу у доступі до правосуддя, оскільки з моменту створення документів минуло більше, ніж 6 місяців, відбулася втрата ідентифікаційної придатності примірників оспорюваних позивачем додаткових угод, тому призначення експертизи на стадії апеляційного перегляду вже не могло принести процесуального результату (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України);