ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/16455/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників:
позивача - Слободяника І.П.,
третьої особи -Ковриги М.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Борисенко І.І.)
від 26.07.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Майданевич А.Г., Сулім В.В.)
від 14.02.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"
про витребування майна.
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про витребування у добросовісного набувача ОСОБА_2 та передачу у власність ОСОБА_1 частки у розмірі 6, 87 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (далі - Товариство), розмір якої на дату звернення до суду становить 293 732, 00 грн в натурі, а не її грошового еквіваленту.
2. Позов обґрунтований тим, що позивач був власником 24 % статутного капіталу Товариства, однак 08.10.2018 дізнався з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про виключення його зі складу учасників Товариства. Будь-яких дій на відчуження своєї частки позивач не вчиняв.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Станом на 27.09.2018 учасниками Товариства, статутний капітал якого складав 84 100, 00 грн, були:- ОСОБА_2 - 52 % (43 732, 00 грн) статутного капіталу;- ОСОБА_3 - 24 % (20 184,00 грн) статутного капіталу;- ОСОБА_1 - 24 % (20 184,00 грн) статутного капіталу.
4. Цей розподіл часток у Товаристві був затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 11 від 01.06.2018, статутом Товариства в редакції від 01.06.2018 та підтверджується наданим до справи витягом з ЄДРПОУ щодо Товариства станом на відповідну дату.
5. 28.09.2018 ОСОБА_1 відчужив частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 24 % статутного капіталу на користь ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу № 28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі). Договір посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Т.В. та зареєструвала у реєстрі за №1793.
6. Згідно умов цього договору продавець продає, а покупець купує корпоративні права у вигляді 24, 00 % частки статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 20 184,00 грн на умовах та в порядку, визначених цим договором.
7. Відповідно до умов пунктів 5.1., 5.2. вказаного договору своїми підписами під цим договором сторони досягли згоди, що договірна вартість корпоративних прав у статутному капіталі Товариства, що продаються за цим договором, становить 20 184, 00 грн без урахування ПДВ. За купівлю корпоративних прав покупець зобов`язується сплатити продавцю 20 184, 00 грн.
8. Сторони встановили, що право власності на корпоративні права у статутному капіталі Товариства, які продаються за цим договором, переходить до покупця після здійснення приймання-передачі корпоративних прав, про що сторони оформлюють акт, який підтверджує отримання покупцем корпоративних прав за цим договором (пункт 5.3 договору).
9. На виконання умов договору між ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_4 був складений акт від 28.09.2018 приймання-передачі корпоративних прав по договору купівлі-продажу №28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1791, 1792. Згідно з умовами якого продавець передав, а покупець прийняв корпоративні права у вигляді 24, 00 % частки статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 20 184, 00 грн. Згідно з актом приймання-передачі від 28.09.2018 передано продавцю грошові кошти в сумі 20 184,00 грн.
10. Позивач оскаржував договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.09.2018 в межах іншого судового провадження (справа № 910/14811/18), обґрунтовуючи свої вимоги вибуттям частки Товариства не з його волі. Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.09.2021 залишив позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України. ОСОБА_1 не оскаржував вказану ухвалу. Тобто договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.09.2018 з підстав вибуття частки поза волею власника недійсним не визнавався.
11. Такий же договір купівлі-продажу (№28- 09/18/КП/1) уклав ОСОБА_3, який володів часткою у Товаристві у розмірі 24 %, з ОСОБА_4 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1788.
12. ОСОБА_4 у подальшому продала частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 48 % на користь Компанії "Аселон Інвестментс Лімітед" (далі - Компанія) за договором купівлі-продажу корпоративних прав Товариства від 29.09.2018.
13. Загальні збори учасників Товариства затвердили протокол від 30.10.2018, яким було узгоджено результати внесення додаткових вкладів учасників Товариства, а саме щодо внесення ОСОБА_2 додаткових вкладів, загальна вартість яких становить 200 000, 00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
14. Також було затверджено збільшений розмір часток учасників Товариства, а саме: номінальна вартість частки ОСОБА_2, яка становить 243 732, 00 грн, що у співвідношенні до загального розміру статутного капіталу дорівнює 85, 79 %, номінальна вартість частки Компанії становить 40 368 грн, що у співвідношенні до загального розміру статутного капіталу дорівнює 14, 21%.
15. 06.11.2018 загальні збори учасників Товариства прийняли рішення про внесення додаткових вкладів на загальну вартість 50 000, 00 грн.
16. 07.11.2018 Компанія подала заяву про вихід зі складу учасників Товариства, у зв`язку з чим статутний капітал Товариства було зменшено на 40 368 грн та становив 243 732 грн.
17. ОСОБА_2 на виконання рішення про внесення додаткових вкладів від 06.11.2018, вніс свою частину додаткового вкладу в розмірі 42 895, 00 грн, а також, на реалізацію свого переважного права на внесення додаткового вкладу (внаслідок відмови Компанії внести додатковий вклад та її виходу зі складу учасників) вніс додатковий вклад у розмірі 7 105, 00 грн.
18. Статутний капітал Товариства було затверджено у розмірі 293 732, 00 грн.
19. Як стверджує позивач, 08.10.2018 він ознайомився з відомостями з ЄДРПОУ та дізнався про виключення його зі складу учасників Товариства, при цьому статутний капітал Товариства, за невідомих позивачу обставин був розподілений таким чином: ОСОБА_2 - 52 % (47 732,00 грн) статутного капіталу; Компанія - 48 % (40 368,00 грн) статутного капіталу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
21. Суд першої інстанції виходив з того, що:
- ОСОБА_2 не набув частку у статному капіталі Товариства, яка належала ОСОБА_1, оскільки не набував частки, яка належала ОСОБА_4 і Компанії. Частка ОСОБА_2 в Товаристві була сформована за рахунок додаткових вкладів самого відповідача, тому відсутні підстави для застосування статті 388 ЦК України;
- ОСОБА_1 не довів, що частка у статутному капіталі Товариства належала йому до укладення договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП від 28.09.2018;
- позивач сам зменшив розмір частки, яку він просить витребувати, пропорційно до поточного розміру статутного капіталу Товариства;
- майно позивача (частка у статутному капіталі) не було загублене і не було викрадено у позивача (не було надано вироку суду);
- позивач не довів, що договір купівлі-продажу, за яким він відчужив частку у Товаристві, визнано недійсним, що спростовує його доводи про вибуття частки поза волею ОСОБА_1 та виключає можливість застосування частини першої статті 388 ЦК України;
- посилання позивача на заяви свідків та листи управлінь Міністерства юстиції України відхилено, оскільки заявник не обґрунтував, яким чином такі заяви відносяться до предмету спору, а більш пізні заяви цих же свідків спростовують їх попередні пояснення. Листи Міністерства юстиції України були сформовані на вимогу судів у інших справах (№ 910/14811/18 та № 910/14740/18), в яких не приймалось рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу;
- позивач пропустив строк позовної давності, однак у зв`язку з відмовою у позові через його необґрунтованість, підстави для застосування позовної давності відсутні.
22. 14.02.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції змінив, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
23. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем, що частка у статутному капіталі Товариства належала йому до моменту укладення договору купівлі-продажу №28-09/18/КП корпоративних прав. Суд зазначив, що:
- надані скаржником докази щодо факту неукладення договору управління корпоративними правами від 14.04.2017 не є беззаперечними, оскільки копія цього договору є неякісною (неможливо встановити зміст правочину), доводи скаржника щодо неможливості прийняття такого доказу як належного в розумінні статті 76 ГПК України частково приймаються;
- відчуження частки скаржника у Товаристві відбулося на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.09.2018, який посвідчено приватним нотаріусом. Повноваження уповноваженої особи, зокрема на підставі договору на управління корпоративними правами від 14.04.2017, підлягали встановленню нотаріусом, тому обставини щодо відсутності повноважень у ОСОБА_5 на укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав відповідно до статті 79 ГПК України не доведені;
- договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.09.2018 з підстав вибуття частки поза волею власника недійсним не визнавався;
- скаржник не довів, що договір купівлі-продажу корпоративних прав від 28.09.2018 є нікчемним з підстав, передбачених частинами першою, другою статті 228 ЦК України;
- відповідач та третя особа не були сторонами договорів про управління корпоративним правами та купівлі-продажу корпоративних прав, тому обставини щодо їх укладення не можуть бути їм відомі (у разі якщо інша сторона не доведе протилежного);
- можливість власника витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем без оспорювання правочинів щодо спірного майна тощо не звільняє власника від обов`язку доведення своїх позовних вимог відповідно до приписів процесуального законодавства, зокрема, обставин щодо: наявності у нього права власності (чи іншого суб`єктивного права) на спірне майно; вибуття зазначеного майна з володіння позивача поза його волею; а також перебування спірного майна на момент вирішення спору у володінні відповідача. Без доведення зазначених обставин суди не матимуть достатніх правових підстав для задоволення віндикаційного позову (постанова Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/9924/19);
- позивач не може позбавити права власності відповідача на частку Товариства, яким він володіє законно (частина набута за договором, частина - за рахунок додаткових внесків). Таке втручання у право власності буде порушенням критерію пропорційності та порушуватиме баланс інтересів. Отже, для урахування балансу інтересів позивач мав би просити суд збільшити розмір статутного капіталу, який існував на момент звернення до суду з позовом, на розмір своєї частки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
24. 08.03.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
26. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій:
- неправильно застосували норми частини шостої статті 91 ГПК України щодо визнання допустимим доказом копії договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, яку неможливо прочитати, достовірність якої заперечував позивач, як допустимого доказу, та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 14.04.2021 у справі № 520/17947/18, від 13.07.2022 у справі № 201/7705/19 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- не застосували норми частини другої статті 74 ГПК України і відсутній висновок Верховного Суду щодо зобов`язання учасників справи, які набули викрадене з використанням підроблених документів майно, надавати докази реальності укладення відповідних угод, оригінали документів на підставі яких вони були укладені, тим більше, якщо позивачем заявлене клопотання про покладення на відповідача (третіх осіб на стороні відповідача) обов`язку доказування факту укладення договорів, відповідно до яких було набуте викрадене майно (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);