ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/13481/15
адміністративне провадження № К/9901/24953/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Томах О. О., представників позивача - Перепилиці А. В., відповідача - Франчук Я. Р.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (процесуальний правонаступник - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2016 (суддя Арсірій Р. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016 (головуючий суддя Мельничук В. П., судді: Грищенко Т. М., Мацедонська В. Е.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ``Укрнафта`` до Міжрегіонального управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство ``Укрнафта`` (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 18.02.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2016, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0000614101.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідач стверджує, що перевіркою не підтверджено реальності здійснення господарських операцій.
У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів`` та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представники сторін надали пояснення щодо обставин у справі, доводів кожної із сторін стосовно предмета та підстав позову, обґрунтованості судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2014 року, податку на прибуток за 2014 рік по взаємовідносинам з ТОВ ʼʼАзонтесʼʼ (ЄДРПОУ 38361657), за результатами якої складено акт № 642/28-10-41-29/00135390 від 17.06.2015.
Перевіркою встановлено порушення абз. ʼʼаʼʼ п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 та п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 43 332 304 грн.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.07.2015 №0000614101, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 64 998 456 грн, з яких за основним платежем - 43 332 304 грн, за штрафними санкціями - 21 666 152 грн.
Фактичною підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення слугувало твердження відповідача про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та постачальником ТОВ ʼʼАзонтесʼʼ .
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство є власником 563 автозаправочних станцій, 547 з яких здійснюють свою діяльність з роздрібного продажу нафтопродуктів на території України.
Між Товариством (покупець) та ТОВʼʼАзонтесʼʼ (продавець) укладено договори купівлі-продажу нафтопродуктів разом із додатковими угодами, а саме: №НП-101 від 30.09.2014, №НП-102 від 30.09.2014, №НП-103 від 30.09.2014, № НП-104 від 30.09.2014, №НП-105 від 30.09.2014, №НП-106 від 30.09.2014. За умовами вказаних правочинів продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти.
На підтвердження виконання умов укладених правочинів до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі нафтопродуктів від 31.10.2014, податкові накладні від 31.10.2014 № 9, № 10, № 11, №12, №13, №14, виписка з банківського рахунку про оплату поставлених нафтопродуктів за договорами.
Зберігання товару здійснювалось відповідно до договорів зберігання №1014-0108-01, укладених 01.08.2014 між позивачем та ПАТ ʼʼНафтохімік Прикарпаттяʼʼ, додаткової угоди до нього, №1014-2910-01/1560 від 29.10.2014.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що кількість нафтопродуктів (13 432 тон), переданих за договорами купівлі-продажу, відповідає кількості нафтопродуктів, прийнятих ПАТʼʼНафтохімік Прикарпаттяʼʼ на зберігання.
Також позивачем надано копії первинних документів про транспортування від місця зберігання до місця реалізації - АЗС ПАТ "Укрнафта" (договір транспортного експедирування від 29.10.2014 № УЗВ-14-10-02, акт №11-1 транспортно-експедиційних послуг по договору № УЗВ-14-10-02 від 29.10.2014, звіт експедитора №1 за листопад 2014 року до акта № 11-1 від 30.11.2014 транспортно-експедиційних послуг по договору № УЗВ-14-10-02 від 29.10.2014, які також досліджувалися перевіряючими під час здійснення перевірки. Всього ПАТ ʼʼНафтохімік Прикарпаттяʼʼ для виконання взятих на себе зобов`язань згідно з договором № УЗВ-14-10-02 від 29.10.2014 залучено 13 (тринадцять) інших субпідрядних виконавців-перевізників, згідно Звіту експедитора № 1 за листопад 2014 року до акта № 11-1 від 30.11.2014.