Ухвала
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 619/917/20
провадження № 13-40 зво 23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянула заяву засудженого ОСОБА_15 про перегляд за виключними обставинами судових рішень, постановлених у кримінальному провадженні щодо нього, і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін 14 січня 2021 року Харківським апеляційним судом, ОСОБА_15 було засуджено за ч. 3 ст. 332 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності. Такі судові рішення Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд) 09 червня 2021 року залишив без зміни.
У подальшому засуджений ОСОБА_15 звернувся до Верховного Суду з питанням перегляду за виключними обставинами вказаних судових рішень щодо нього.
Касаційний кримінальний суд, керуючись ч. 10 ст. 31, ч. 5 ст. 33, ст. 463, ст. 441 КПК України, ухвалою від 05 червня 2023 року передав заяву ОСОБА_15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
У заяві ОСОБА_15 стверджує про неправомірність засудження. Свої вимоги мотивує тим, що під час розгляду кримінального провадження щодо нього судами було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, оскільки у ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб) мова йде про двох осіб і більше, тоді як він був засуджений за переправлення лише однієї особи, яка незаконно перебувала на території України, виконуючи розпорядження митної служби, а тому його дії не являються злочином. Також посилається на незаконність рішень суду першої інстанції, якими, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, йому повернуто його заяви про перегляд вироку місцевого суду у порядку, передбаченому главою 34 КПК України.Просить призначити покарання відповідно до ст. 202 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення у виді штрафу за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду.
Перевіривши доводи, наведені в заяві засудженого ОСОБА_15 , Велика Палата вважає, що у відкритті провадження за цим зверненням має бути відмовлено з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 459 КПК України виключними обставинами визнаються: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом; 3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.