ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 759/9979/19
провадження № 51-2636 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080003424, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Києві, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: 1) 9 квітня 2022 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; 2) 21 січня 2011 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 3) 20 жовтня 2011 року Березанським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 121 та на підставі статей 71, 72 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців; 28 лютого 2018 року звільнений по відбуттю покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за таких обставин.
Так, ОСОБА_7 13 травня 2019 року приблизно о 22:50, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на вул. Булгакова, 6-А у м. Києві, діючи умисно, підбіг до ОСОБА_8 та вирвав з її рук ключ від замка запалення автомобіля марки "BMW316i", державний номерний знак НОМЕР_1, що належить останній та був припаркований на неохоронюваній стоянці навпроти зазначеного будинку. Після чого, ОСОБА_7, підійшовши до вказаного автомобіля, за допомогою викраденого ключа запустив його двигун та, керуючи ним, зник з місця скоєння злочину, незаконно заволодівши автомобілем потерпілої.
24 січня 2023 року Київський апеляційний суд скасував вирок Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 в частині звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, та ухвалив новий вирок, за яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не було належним чином враховано всі обставини кримінального провадження, дані про особу винного, поведінку ОСОБА_7 після скоєння злочину та відсутність претензій з боку потерпілої. З урахуванням викладеного, виправлення останнього вважає можливим без відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та захисника перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
Висновки судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, правильність кваліфікації його дій, а також вид та розмір призначеного йому судом покарання у касаційній скарзі не оскаржуються.
Разом із тим, доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів колегія суддів вважає безпідставними.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаним вимогам повинен відповідати й вирок апеляційного суду, а також, згідно з положеннями ч. 2 ст. 420 КПК, й загальним вимогам до вироків. Крім того, у ньому має бути зазначено мотиви ухваленого рішення, статті закону, які порушено судом першої інстанції, та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку суду першої інстанції.