Постанова
Іменем України
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 201/16791/15-ц
провадження № 61-3625св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб?єкти оскарження: головний державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишин Едуард Миколайович, Новомосковський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Дніпро),
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2022 року у складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року у складі колегії суддів:
Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві) Кузьмишина Е. М. щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, у якій просив скасувати розрахунок заборгованості
з аліментів, зобов`язати посадову особу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.
Скарга мотивована тим, що постановою головного державного виконавця Печерського Печерський РВДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві Кузьмишина Е. М. від 20 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження № 58431041
з виконання виконавчого листа № 201/16791/15-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 вересня 2018 року про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
03 вересня 2016 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на " ОСОБА_2".
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року у справі № 201/16791/15-ц, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 лютого 2016 року в частині розміру стягнених аліментів на дитину змінено, замість зазначеної 1/4 частини усіх видів доходу ухвалено стягувати 1 000,00 грн аліментів щомісяця, а також виключено
з тексту рішення фразу "але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку".
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 березня 2017 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року скасовано та залишено в силі рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 26 лютого 2016 року.
Заявник виконує рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 26 лютого 2016 року, своєчасно сплачує аліменти на утримання дитини, що підтверджується чеками на загальну суму 114 631,66 грн за період з лютого 2016 року до листопада 2020 року. Стягувач ОСОБА_2 у заяві про примусове звернення виконавчого листа до виконання не повідомила державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про ці платежі.
Заявник отримав із копією постанови головного державного виконавця від
20 лютого 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 58431041 розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 24 вересня 2019 року
№ 4652/10, згідно з яким станом на 01 січня 2019 року заборгованість становить 99 386,73 грн (37 місяців 19 днів х 1/4 середньої заробітної плати по регіону),
а станом на 01 вересня 2019 року - 130 292,23 грн.
Заявник вказував, що державний виконавець неправильно здійснив нарахування заборгованості з аліментів, не врахував його численні клопотання, до яких він додавав квитанції, згідно з якими кошти були спрямовані на подарунки та лікування дитини. Виконавець неправильно визначив середню заробітну плату, за якою здійснюється нарахування заборгованості з аліментів.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Києва
Кузьмишина Е. М. щодо проведення розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 58431041, та скасувати розрахунки головного державного виконавця заборгованості зі сплати аліментів від 12 листопада 2019 року
№ 4652/10, від 27 грудня 2019 року № 4652/10, від 24 січня 2020 року № 4652/10, від 09 квітня 2020 року № 4652/10, від 27 липня 2020 року № 4652/10, від
21 жовтня 2020 року № 1849/10 та від 02 лютого 2021 року № 1849/10; зобов`язати посадову особу Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в провадженні якої перебуває виконавче провадження № 58431041, провести перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 58431041, під час якого визначити заборгованість виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, а не по м. Києву; врахувати участь заявника в утриманні дитини (сплата аліментів) в грошовій формі (оплата лікування зубів дитини) на загальну суму 8 000,00 грн; врахувати участь в утриманні дитини (сплата аліментів) в натуральній формі на загальну суму 40 647,56 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня
2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року, скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними розрахунки заборгованості з аліментів ОСОБА_1, складені у виконавчому провадженні № 58431041 головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузьмишиним Е. М. від 12 листопада 2019 року № 4652/10, від 27 грудня
2019 року № 4652/10, від 24 січня 2020 року № 4652/10, від 09 квітня 2020 року № 4652/10, від 27 липня 2020 року № 4652/10, від 21 жовтня 2020 року
№ 1849/10 та від 02 лютого 2021 року № 1849/10 в частині нарахування заборгованості з аліментів ОСОБА_1 виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву.
Зобов`язано головного державного виконавця Кузьмишина Е. М. або іншу уповноважену особу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у провадженні якої перебуває виконавче провадження
№ 58431041, здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим листом № 201/16791/15-ц, виданим Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 58431041 виходячи із середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, у тій частині, де розрахунок заборгованості
з аліментів здійснено виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву.
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що державний виконавець безпідставно здійснив розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (у відповідній частині) виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву, а не по Дніпропетровській області, оскільки матеріалами справи підтверджено, що заявник ОСОБА_1 не є працівником, що здійснює свою діяльність у м. Києві. Відмовляючи у частині вимог про зобов`язання уповноваженої особи органу ДВС при розрахунку з заборгованості з аліментів врахувати участь в утриманні дитини у грошовій формі у вигляді оплати лікування зубів дитини на суму 8 000,00 грн, в натуральній формі на суму 40 647,56 грн, суд виходив з того, що та обставина, що заявник у призначенні платежу на чеках про переказ вказував "аліменти", не означає, що це дійсно аліменти, при тому, що заявник сам вказує у скарзі, що це були витрати на придбання іграшок, тому суд не прийняв указані перекази як докази сплати аліментів.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 березня 2023 року Печерський РВ ДВС м. Києва подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що розраховуючи заборгованість головний державний виконавець діяв відповідно до Закону.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року Печерському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновлено строк на касаційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
06 січня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
10 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року оскаржуються в частині задоволення вимог скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця щодо скасування розрахунків заборгованості з аліментів та проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
В іншій частині ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
06 січня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 01 лютого 2023 року на оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст фактичних обставин справи
Постановою головного державного виконавця від 20 лютого 2019 року відкрито виконавче провадження № 58431041 з виконання виконавчого листа
№ 201/16791/15-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 04 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття.
03 вересня 2016 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на " ОСОБА_2".
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого
2016 року в частині розміру стягнених аліментів на дитину змінено, замість зазначеної 1/4 частини усіх видів доходу ухвалено стягувати 1 000,00 грн аліментів щомісячно, а також виключено з тексту рішення фразу "але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку", також рішення суду в частині розміру аліментів на утримання матері дитини змінено з 1/6 частини та вказано суму 200,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 15 березня 2017 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року скасовано та залишено
в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2016 року.
19 лютого 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Печерського РВ ДВС м. Києва із заявою про примусове виконання рішення суду, надавши оригінал виконавчого листа у справі № 201/16791/15-ц від 26 червня 2016 року. У заяві повідомила, що Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за вказаним виконавчим листом відкривалося виконавче проваджений (постанова про повернення виконавчого документа додається), проте жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, здійснено не було, у зв`язку із чим за боржником утворилася заборгованість з аліментів з 11 листопада 2015 року. Повідомила реквізити стягувача: МФО 305299, код банка 14360570, рахунок
№ НОМЕР_1, особовий картковий рахунок № НОМЕР_2,
АТ КБ "ПриватБанк", м. Київ.
Боржник отримав з копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 58431041 розрахунок головного державного виконавця про нарахування заборгованості зі сплати аліментів № 4652/10 від 24 вересня 2019 року, яким повідомлено, що станом на 01 січня 2019 року заборгованість становить
99 386,73 грн (37 місяців 19 днів х 1/4 середньої заробітної плати по регіону),
а станом на 01 вересня 2019 року - 130 292,23 грн.
ОСОБА_1 звертався ідо Печерський РВ ДВС м. Києва із клопотаннями від 02 листопада 2019 року про здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, від 10 грудня 2019 року про повторне здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів та закінчення виконавчого провадження, від 02 березня 2020 року про врахування нових доказів участі боржника в утриманні дитини (сплати аліментів) в грошовій та натуральній формі на загальну суму
42 946,56 грн, здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів від
13 липня 2020 року та від 15 жовтня 2020 року.
У своїх клопотаннях заявник вказував, що є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування. При цьому, фізична особа-підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, була включена до переліку осіб, зазначених у частині другій статті 195 СК України лише в редакції Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", який набрав чинності через місяць з дня його опублікування, тобто