Постанова
Іменем України
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 757/37163/20-ц
провадження № 61-2583св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., та Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 рокуу складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі трьох відсотків від вартості послуги за кожен день прострочення з 18 грудня 2019 року до 17 січня 2020 року у розмірі 11 122 410, 48 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №0519/12689/2012 стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на його користь 400 000,00 дол. США за договором про спеціальний строковий вклад від 26 вересня 2001 року № 791 та відповідно до частини другої статті 625 ЦК України стягнуто три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 36 003,69 дол. США.
28 травня 2020 року він звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з заявою про добровільне виконання постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в частині повернення коштів.
07 серпня 2020 року на його поточний рахунок надійшли грошові кошти від АТ КБ "ПриватБанк", як повернення від банку депозитного вкладу.
Стягнуті кошти включають в себе суму вкладу та 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов`язань із повернення суми грошового вкладу, але вказана сума розрахована до звернення з позовом до суду, тобто з 21 листопада 2010 року до 21 листопада 2012 року.
Разом із тим він не міг користуватися грошовими коштами, які йому належать, до фактичного повернення АТ КБ "ПриватБанк" суми вкладу, а саме до 07 серпня 2020 року, у зв`язку з цим змушений звернутися до суду з позовом про стягнення пені за період розгляду позовної заяви та до виконання рішення суду.
Посилаючись на те, що банк несвоєчасно повернув грошові кошти за судовими рішеннями у справі № 0519/12689/2012, просив відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" стягнути з банківської установи пеню в розмірі трьох відсотків від загальної суми зобов`язання банку за кожний день прострочення з урахуванням строків спеціальної позовної давності за один місяць - з 18 грудня 2019 року до 17 січня 2020 року, що складає 405 483, 43 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 11 122 410, 48 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 3 % річних за кожен день прострочення з 18 грудня 2019 року до 17 січня 2020 року в розмірі 11 122 410,48 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що банк несвоєчасно повернув належні позивачу грошові кошти, що встановлено судовими рішеннями у справі № 0519/12689/2012, у зв`язку з чим визнав обґрунтованими доводи останнього про стягнення пенів розмірі 3 % за кожен день прострочення виконання зобов`язання відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ "Приватбанк" про стягнення пені відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що, оскільки між сторонами припинено правовідносини з договору банківського вкладу, то частина п`ята статті 10 Закону України "По захист прав споживачів" не розповсюджується на спірні правовідносини.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року заяву АТ КБ "ПриватБанк" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Судові витрати, понесені АТ КБ "ПриватБанк" зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 15 765,00 грн, компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Встановивши, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як споживач, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судові витрати, понесені АТ КБ "ПриватБанк" зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
22 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Савченко Т. В. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року в справі № 761/16124/15-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
15 березня 2023 року представник АТ КБ "Приватбанк" - адвокат Данильченко О. О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь банківської установи судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року в справі № 757/57212/20 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 320/5115/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.
Відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського рахунку сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Договірні відносини між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" є розірваними виключно з моменту набрання законної сили судовим рішенням Верховного суду у справі № 0519/12689/2012, яким було встановлено факт наявності договірних відносин між сторонами та стягнуто на користь позивача грошові кошти за договором вкладу від 26 вересня 2001 року.
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що між позивачем та банком відсутні правовідносини з договору банківського вкладу, тому Закон України "Про захист прав споживачів" не розповсюджується на спірні правовідносини. За таких обставин позивач повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах та у розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір".
Доводи інших учасників справи
Від АТ КБ "ПриватБанк" надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, оскільки Верховним судом було встановлено відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем на момент звернення з цим позовом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 13 та 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/37163/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення пені.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що 24 вересня 2001 року ОСОБА_1 передав до каси Маріупольської філії АТ КБ "ПриватБанк" 400 000,00 дол. США для зарахування на його депозитний рахунок та його дочки - ОСОБА_2 строком на шість місяців зі сплатою 24 % річних.
26 вересня 2001 року між позивачем та банком укладений договір про спеціальний строковий вклад № 791, згідно з яким банк зобов`язався протягом шести місяців з дня наступного після прийняття від ОСОБА_1 200 000,00 дол. США нараховувати на вказану суму 24 % річних і на першу вимогу виплатити позивачу суму вкладу та відсотки.
На вимогу позивача до банку про виплату йому суми вкладу та відсотків банк йому відмовив.
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми внеску у розмірі 200 000,00 дол. США, відсотків та розірвання договору від 26 вересня 2001 року № 791, який 13 листопада 2008 року задоволений рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя.
09 січня 2009 року рішенням Апеляційного суду Донецької області рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 листопада 2008 року скасовано, в позові відмовлено.
Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що належні позивачу грошові кошти в сумі 400 000,00 дол. США присвоєні директором Маріупольської філії АТ "КБ "ПриватБанк" Кудіновою Т. М. і головним бухгалтером Маріупольської філії АТ "КБ "ПриватБанк" Павловою В. В., які отримані кошти до каси банку не вносили.
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про відшкодування майнової шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року у справі № 0519/12689/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 400 000,00 дол. США, що на день ухвалення рішення, відповідно до курсу Національного банку України (далі - НБУ), становить 10 784 840, 00 грн, та судовий збір у розмірі 2 520, 00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 24 червня 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в розмірі 400 000,00 дол. США залишено без змін та скасовано в частині відмови в стягненні трьох процентів річних від простроченої суми. Позов в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 157 216,44 дол. США, судовий збір в розмірі 20 000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 0519/12689/2012 рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 серпня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 червня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про повернення грошової суми (вкладу) та трьох процентів річних задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти, внесені позивачем в розмірі 400 000,00 доларів США за договором про спеціальний строковий вклад від 26 вересня 2001 року № 791, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 195 475,41 доларів США, всього 595 475,41 доларів США.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 0519/12689/2012 виправлено в мотивувальній частині постанови Верховного Суду описки, а саме зазначено період за який підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми: "з 21 листопада 2010 року (період три роки, який передував подачі позову) до 21 листопада 2012 року (момент подачі позову)" замість "з січня 2004 року до квітня 2020 року". Виправлено в резолютивній частині цієї ж постанови описку й зазначено стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми в розмірі 36 003,69 дол. США.
Обґрунтовуючи підстави позову у справі, яка переглядається, позивач посилався на те, що тривалий час банк не виконував його вимоги про повернення належних йому вкладів, а тому просив стягнути з відповідача на свою користь пеню на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період із 18 грудня 2019 року до 17 січня 2020 року.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року в справі № 761/16124/15-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).