Постанова
Іменем України
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 359/5647/20
провадження № 61-3661св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Бориспільська міська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Борця Є. О. від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М. від 10 січня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Бориспільська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем без укладення шлюбу, визнання транспортних засобів спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку в цьому майні, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, за яким на праві власності був зареєстрований автомобіль марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та причіп марки "ПГМФ-830200, номерний знак НОМЕР_2 . Спадкоємцями першої черги за законом є його дочки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 указувала на те, що станом на день відкриття спадщини ОСОБА_4 проживав з нею однією сім`єю без реєстрації шлюбу. У зв`язку з тим, що автомобіль марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та причіп марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2, були придбані під час проживання позивачки однією сім`єю зі спадкодавцем, указані транспортні засоби були їх спільною сумісною власністю.
Після смерті ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на транспортні засоби припинилось, у неї виникло право власності на частку автомобіля марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та на частку причепа марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2, тоді як інша частка у транспортних засобах ввійшла до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 .
У зв`язку із викладеним просила суд встановити факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 07 грудня 2019 року; визнати автомобіль марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та причіп марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2, спільною сумісною власністю позивачки та ОСОБА_4, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на частку в цьому нерухомому майні та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 липня 2020 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевською М. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2-488, в частині спадкування частки транспортних засобів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 01 грудня 2019 року. Визнано автомобіль марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та причіп марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку в автомобілі марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та на частку причепа марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 10 липня 2020 року державним нотаріусом Бориспільської міської державної нотаріальної контри Кардашевською М. В. та зареєстроване в реєстрі за № 2-488, в частині спадкування ОСОБА_2 частки автомобіля марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та частки причепа марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2 . У задоволенні позову в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем з 01 грудня 2019 року по 07 грудня 2019 року відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 01 грудня 2019 року, належні частини автомобіля та причіпу позивачці та необхідності у зв`язку з цим визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 в частині спадкування ОСОБА_2 частки автомобіля марки ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та частки причепа марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2 .
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Купрієнко В. М. звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позову, та в цій частині ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
Судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем з 01 грудня 2019 року по 07 грудня 2019 року до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року в справі № 466/3769/16, від 15 липня 2020 року в справі № 524/10054/16 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 554/8023/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 359/5647/20.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_5 який 07 вересня 1993 року був розірваний. У період шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Попередній шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_7 був розірваний 26 травня 2000 року.
28 березня 2015 року за ОСОБА_4 був зареєстрований автомобіль марки "ВАЗ-2115", номерний знак НОМЕР_1, та 19 листопада 2016 року - причіп марки "ПГМФ-830200", номерний знак НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина.
ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини на користь сестри - ОСОБА_2
10 липня 2020 року державний нотаріус Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевська М. В. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 2-488 на спірне рухоме майно.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.