Постанова
Іменем України
19 червня 2023 року
м. Київ
справа № 569/10590/22
провадження № 61-5600св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 19 жовтня 2022 року у складі судді Світличного Р. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів: Боймиструк С. В., Гордійчук С. О., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати
ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із чотирьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: площею 0,7093, кадастровий номер 5622286600:12:000:0367; площею 0,7264, кадастровий номер 5622286600:08:000:0169; площею 0,7691, кадастровий номер 5622286600:12:000:0710; площею 0,7931, кадастровий номер 5622286600:13:000:0322.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, крім позивача, є також дочка спадкодавця - відповідач у справі ОСОБА_2 .
Позивач посилалася на те, що спадкодавець була непрацездатною особою похилого віку, інвалідом другої групи та через свій безпорадний стан потребувала сторонньої допомоги, яку надавала їй лише позивач, однак відповідач ухилялася він надання допомоги спадкодавцеві, а тому позивач просила усунути її від права на спадкування спадщини за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Заочним рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області
від 19 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спадкодавець потребувала допомоги відповідача,
а вона умисно ухилялися від надання такої допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 357/6927/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги є повністю доведеними, матеріали справи містять достатньо доказів ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, яка через свій безпорадний стан потребувала допомоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із чотирьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: площею 0,7093, кадастровий номер 5622286600:12:000:0367; площею 0,7264, кадастровий номер 5622286600:08:000:0169; площею 0,7691, кадастровий номер 5622286600:12:000:0710; площею 0,7931, кадастровий номер 5622286600:13:000:0322.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
15 липня 2022 року позивач, а 21 липня 2022 року відповідач звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
21 липня та 01 серпня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно відмовилися від прийняття спадщини після смерті матері на користь ОСОБА_1, подавши нотаріусу відповідні заяви.
Встановлено, що померла ОСОБА_3 з 16 березня 2001 року мала другу групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до довідок Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22 липня 2022 року спадкодавець
ОСОБА_3 на момент смерті проживала разом із позивачкою.
ОСОБА_1 позивач здійснювала догляд за свою матір`ю до дня її смерті.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач посилалася на наявність підстав, визначених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, для усунення відповідача, яка є дочкою спадкодавця та спадкоємцем першої черги за законом, від права на спадкування, оскільки ОСОБА_3 фактично перебувала у безпорадному стані, потребувала сторонньої допомоги, догляду, а відповідач не брала участі у догляді за нею, не вчиняла належних дій щодо утримання та надання допомоги, якої вона потребувала.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217
ЦК України).
Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.