1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/854/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Багай Н. О., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора"

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 (колегія суддів: Василишин А. Р. - головуючий, Бучинська Г. Б., Філіпова Т. Л.) та рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 (суддя Соловей Л. А.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора"

до Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни

про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсного правочину у вигляді реституції

за участю: позивача Гуртовенко Р. М (адвокат), відповідача Козлова Л. Б.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" звернулося з позовом до суду до Фізичної особи - підприємця Козлової Лариси Борисівни, у якому просило:

- визнати недійсним договір на надання послуг від 04.06.2019 № 22 (далі - договір), який укладено сторонами у справі;

- у порядку застосування реституції за наслідком визнання недійсним правочину стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 505 805,00 грн сплачених за договором з липня 2019 року по липень 2021 року.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори співвласників не приймали рішення щодо передачі відповідачу окремих функцій управління багатоквартирним будинком шляхом укладення договору, що є підставою для визнання його недійсним та застосування реституції за наслідком визнання його недійсним шляхом стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за договором.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022, позов задоволено частково, визнано недійсним договір, стягнуто з відповідача на користь позивача 293 998,00 грн грошових коштів у порядку застосування реституції, відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 211 807,00 грн.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що загальними зборами не приймалося рішення щодо передачі відповідачу окремих функцій управління багатоквартирним будинком шляхом укладення договору. При цьому суд встановив, що договір за змістом є договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, оскільки визначені договором обов`язки відповідача є частиною компетенції органів управління позивача та голова правління Ємельянов І. Ю. уклав договір з перевищенням повноважень. В частині задоволення позову щодо часткового стягнення грошових коштів, суд зазначив, що відповідач не довів надання послуг за договором на суму 293 998,00 грн, тому вимоги у цій частині є законними та обґрунтованими. Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд послався на те, що застосування реституції в частині стягнення 211 807,00 грн є неможливою, оскільки послуги за договором на цю суму були прийнятті позивачем без заперечень і оплачені ним, що виключає правові підстави для задоволення вимоги у цій частині.

2.3. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, вищевказане рішення суду скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 293 998,00 грн у порядку застосування реституції та прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 505 805,00 грн у порядку реституції за наслідками визнання недійсним договору. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

2.4. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що вимога щодо застосування реституції шляхом стягнення з відповідача грошових коштів задоволенню не підлягає, оскільки договір у цій частині є виконаним і задоволення цієї вимоги не поновить прав позивача. При цьому апеляційний суд послався на те, що позивачем заявлена позовна вимога про застосування наслідків реституції тільки для позивача та не заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, двосторонню реституцію, як для позивача так і відповідача. В частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору та прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник послався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 19.01.2022 у справі № 924/316/21, від 21.12.2021 у справі № 917/664/19, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 13.04.2021 у справі № 904/2344/19, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 25.08.2021 у справі № 910/16519/20, від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 25.05.2021 у справі № 461/9578/15-ц.

3.3. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 505 805,00 грн у порядку реституції за наслідками визнання недійсним договору та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

3.4. На обґрунтування касаційної скарги позивач послався на те, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц.

3.5. Від адвоката відповідача Ващук Ю. С. надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому також викладено клопотання поновити пропущений процесуальний строк на подання цього відзиву.

3.6. Вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

3.7. Ухвалою Верховного Суду від 16.05.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2023, тобто вимоги щодо подачі касаційної скарги та надіслання копії касаційної скарги відповідачу, передбачені статтями 290, 291 ГПК України, заявником виконані, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.04.2023.

3.8. Цією ухвалою визначено, що у разі, якщо учасник справи скористається наданим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, такий відзив та докази надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи, має бути поданий до Касаційного господарського суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) у строк до 31.05.2023.

3.9. Згідно частини 1 статті 296 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

3.10. Отже, строк на подачу до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу встановлюється судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження, що і було зроблено судом.

3.11. Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

3.12. Частиною 1 статті 119 вказаного Кодексу визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

3.13. У частині 2 наведеної статті вказано, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

3.14. Згідно статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2).

3.15. За вказаних обставин виходячи із вимог, викладених адвокатом відповідача Ващук Ю. С. у поданому клопотанні, враховуючи наведені положення частини 2 статті 119 ГПК України, на підставі вимог статті 118 цього Кодексу, вказане клопотання адвоката відповідача Ващук Ю. С. суд залишає без розгляду

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" на підставі рішення установчих зборів співвласників будинків № 2/2 по майдану Соборному, та №4 по вул. Кафедральній, яке оформлено протоколом № 1 від 23.03.2019, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Замкова гора" та затверджено його статут. Будинки являють собою єдину забудову, яка утворена з двох будинків, які об`єднані спільною прибудинковою територією.

4.2. Пунктами 2, 3 розділу ІІІ статуту визначено, що Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, сума яких перевищує 200 (двісті) мінімальних заробітних плат; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем.

4.3. Відповідно до пунктів 14, 16 розділу ІІІ статуту, до компетенції правління належить, зокрема, прийняття рішень про укладання договорів, сума яких не перевищує 100 (сто) мінімальних заробітних плат. Правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема, діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори, сума яких не перевищує 50 (п`ятдесят) мінімальних заробітних плат і вчиняє інші правочини, відповідно до рішень правління.

4.4. Суди встановили, що 04.06.2019 позивачем (замовник) в особі голови правління Ємельянова Ігоря Юрійовича та відповідачем (виконавець) укладено договір, за умовами якого, його предметом є надання бухгалтерських послуг у тому числі ведення податкового обліку та паспортного столу, організаційних робіт, необхідних для діяльності позивача; виконання сантехнічних робіт в місцях загального користування будинку; обслуговування електромереж в будинку.

4.5. Пунктами 2.1, 2.2, 2.4 договору встановлено, що ціна послуг зазначених в цьому договорі складає 0,05 відсотків від мінімальної заробітної плати, що на момент укладення складає 4173*0,05%=2 грн 08 коп за 1м2 загальної площі будинку. Оплата здійснюється позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. Ціна за виконання інших додаткових робіт, які не обговорені в даному договорі, погоджується сторонами у відповідному додатку до договору, і сплачується на підставі виставленого рахунку і відповідного акту виконаних робіт.

4.6. Додатками № 1-3 до договору, сторони визначили перелік додаткових робіт не обумовлених договором, а саме: виконання робіт з технічного обслуговування мереж водопостачання, водовідведення та теплопостачання будинку в місцях загального користування; виконання електромонтажних робіт будинку в місцях загального користування; прибирання сходових клітин та прибудинкової території.

4.7. Згідно з пунктом 3.1 договору він починає діяти з моменту підписання сторонами; термін дії договору визначається періодом з 04.06.2019 по 31.12.2022.

4.8. Також встановлено, що на виконання умов договору, позивач з липня 2019 року по липень 2021 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 505805,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

4.9. Крім того, встановлено, що на момент укладення договору, мінімальний розмір заробітної плати становив 4173,00 грн, тому, з урахуванням обмежень, визначених статутом, голова правління вправі був укладати договори, сума яких не перевищує 208 650, 00 грн (4173 грн х 50).

4.10. Додатковою угодою від 13.08.2021 № 1 до договору сторони домовилися про розірвання договору з 13.08.2021.

4.11. Причиною виникнення спору стало укладення договору за відсутності рішення загальних зборів позивача, що, на його думку, є підставою для захисту порушеного права шляхом визнання договору недійсним.

4.12. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.13. Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

4.14. Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

4.15. Отже, об`єднання є органом, який створений власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

4.16. Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

4.17. Із наведених положень Закону вбачається, що управитель, яким у спірних правовідносинах, як встановлено судами є відповідач, забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб і таке забезпечення здійснюється за договором, укладеним ним із співвласниками.

4.18. Статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1). Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України (ч. 2). Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (ч. 4). Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (ч. 7). Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників (ч. 8).

4.19. Тож законодавець визначає об`єднання як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

4.20. Пунктом 8 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

4.21. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

4.22. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.


................
Перейти до повного тексту