ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8493/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік" -
Андрощука С.В.,
Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Шукліної О. В., Сімчука І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022
(суддя Полякова К. В.),
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023
(судді Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю., Михальська Ю. Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов?язання вчинити дії, стягнення упущеної вигоди.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранслоджистік" (далі - ТОВ "Укртранслоджистік") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про заборону АТ "Українська залізниця" вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагона № 95084448 для курсування; зобов?язання АТ "Українська залізниця" внести до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо вагона № 95084448; стягнення з АТ "Українська залізниця" суми упущеної вигоди в розмірі 0,01 грн.
1.2. Позов мотивував тим, що відповідач з огляду на прийняття Міністерством інфраструктури України наказу від 30.11.2021 № 647 "Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів", фактично змінив граничний термін експлуатації вагона № 95048884, який був визначений технічним рішенням від 02.05.2018 № 301, складеним Департаментом вагонного господарства AT "Українська залізниця" ДП "Український науково-дослідний Інститут вагонобудування", згідно з яким строк служби вагона продовжений до 02.05.2024.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 01.12.2017 позивач (покупець, до зміни найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сідрейл") та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Агро Капітал" (продавець) уклали договір поставки №011217, на підставі якого позивач придбав, зокрема, вагон № 95084448, побудований 01.08.1979, модель 11-739.
2.2. Як відображено в технічному паспорті форми ВУ-4М вагона № 95084448 останній деповський ремонт був проведений 30.06.2021, капітальний - 29.05.2018.
2.3. Відповідно до технічного рішення від 02.05.2018 № 301, складеного Департаментом вагонного господарства AT "Українська залізниця" ДП "Український науково-дослідний Інститут вагонобудування", строк служби вагона продовжений до 02.05.2024, що також відображено в технічному паспорті.
2.4. 30.11.2021 Міністерство інфраструктури України прийняло наказ № 647, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1677/37299, "Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів" (далі - Наказ № 647), яким затверджено:
- Порядок проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, що додається (пункт 1, далі - Порядок);
- Строки продовження експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), що додаються (пункт 2).
2.5. У пункті 5 Наказу № 647 зазначено, що останній набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше ніж через один місяць з дня його офіційного опублікування.
2.6. 16.02.2022 позивач звернувся до відповідача із листом № 55 про надання інформації про граничний строк (дату) експлуатації вагона № 95084448 на коліях загального користування.
2.7. 22.02.2022 відповідач у листі № 50/421 зазначив відомості щодо вагона №95048884, відповідно до яких станом на 21.02.2022 в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів наявні відомості про власника вагона - ТОВ "Укртранслоджистік", станція приписки - Дарниця регіональної філії "Південно-Західна залізниця". Вагон має дозвіл на курсування коліями Укрзалізниці, дорогами приписки та в міжнародному сполученні. Також у додатку до листа зазначено, що строк закінчення терміну служби з урахуванням продовження - 02.05.2024, кінцевий строк експлуатації - 01.08.2023.
2.8. У листі від 06.04.2022 № Ц-У-88/731-22 відповідач вказав на те, що згідно з положеннями Наказу № 647 експлуатація вагона № 95048884 після 01.08.2023 не передбачена; вагон після наведеного терміну може курсувати залізницями України тільки в порожньому стані; граничний термін експлуатації вагона №95048884 згідно з положеннями Наказу № 647 настає 01.08.2023; вимоги Наказу №647 застосовуються для всіх вантажних вагонів і вступають у дію з 01.01.2022, у тому числі для тих вагонів, які мали технічні рішення на продовження терміну служби.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Господарський суд міста Києва рішенням від 08.12.2022 задовольнив позов у частині заборони вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагона № 95084448 та зобов?язав АТ "Українська залізниця" внести до Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо вагона № 95084448. В іншій частині позову відмовив.
3.2. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що Наказ № 647 набрав законної сили 01.01.2022 та в ньому прямо не встановлено застосування його положень зі зворотною силою, його положення не поширюють дію на правовідносини щодо граничного строку (дати) експлуатації спірного вагона на коліях загального користування.
3.3. Оскільки відповідно до технічного рішення від 02.05.2018 № 301 строк служби спірного вагона № 95048884 продовжений до 02.05.2024 та підстави для застосування положень Наказу № 647 щодо зміни граничного строку використання вагона відсутні, вимоги позивача щодо заборони відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії із заборони допуску вагона № 95084448 для курсування на шляхах загального користування залізницями України у вантажному стані з 01.08.2023, та зобов`язання відповідача внести до АБД ПВ дані щодо вагона № 95084448 у частині граничного строку (дати) експлуатації цього вагона на коліях загального користування, який вказаний у технічному рішенні від 02.05.2018 № 301, є обґрунтованими.
3.4. Суд першої інстанції вказав, що позивач жодних доказів на підтвердження упущеної вигоди в розмірі 0,01 грн не надав, а тому відмовив у цих вимогах.
3.5. До Господарського суду міста Києва надійшла також заява ТОВ "Укртранслоджистік" про компенсацію судових витрат, в якій заявник просив стягнути з відповідача на користь позивача суму вартості правової (правничої) допомоги у розмірі 70 000,00 грн.
3.6. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 22.12.2022 заяву задовольнив частково, стягнув з відповідача 9533,34 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3.7. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.03.2023 рішення від 08.12.2022 залишив без змін. Змінив додаткове рішення від 22.12.2022, стягнув з відповідача 8233,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3.8. Вказав, що Порядок, який затверджений Наказом № 647, застосовується з метою продовження строку експлуатації вантажного вагона для вагонів, строк експлуатації яких закінчується, а відповідно до технічного рішення строк служби вагона продовжений до 02.05.2024.
3.9. Щодо зміни додаткового рішення про розподіл витрат на правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат та встановив, що дійсний розмір витрат складає 12 350,00 грн, з яких: послуги з формування позовної заяви із додатками 5200,00 грн.; формування на запит суду пакету документів 650 грн.; формування заяви про компенсацію судових витрат із додатками 650,00 грн.; участь у судових засіданнях 5850,00 грн. А оскільки судовим рішенням позовні вимоги задоволено частково, а саме задоволено дві немайнові вимоги та відмовлено в задоволенні майнової вимоги, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8233,33 грн.
3.8. Додатковою постановою від 20.03.2023 суд стягнув з відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. 23.03.2023 АТ "Українська залізниця" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.2. Підставами касаційного оскарження АТ "Українська залізниця" зазначило недотримання судами попередніх інстанцій вимоги частини п?ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обґрунтованості судового рішення, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (статті 58 Конституції України, статті 5 Цивільного кодексу України), як наслідок, невиконання судом завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених статтею 2 ГПК України.
4.3. Так, суди застосували норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21, щодо застосування спеціального закону перед загальним (принципи lex specialis та lex specialis derogat generali), а саме застосували Положення про продовження строку служби вантажних вагонів, які курсують у міждержавному сполученні, затверджене 14.05.2010 Радою залізничного транспорту країн СНД, яке не має статусу нормативно-правового акта над наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647. Цим підтверджується випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України)
4.4. Крім того, суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 стосовно розподілу судових витрат щодо відсутності обов`язку суду присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, а також, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
4.5. 07.06.2023 від АТ "Українська залізниця" надійшли пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/857/23. Клопотання мотивовано тим, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/857/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марторгсервіс" до Міністерства інфраструктури України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ "Українська залізниця" про визнання протиправним та скасування пунктів 9 та 15 Порядку.
4.6. Розглянувши надане заявником клопотання, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі не покликався на невідповідність Порядку, приписам чинного законодавства, наполягаючи на тому, що спірні пункти взагалі не поширюються на визначення граничного строку (дати) експлуатації вагона у спірному випадку. Відповідно і судові рішення також не ґрунтуються на обставинах незаконності згаданого вище Порядку.
4.7. З огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, наведені у статті 300 ГПК України, результат вирішення спору у справі № 320/857/23 не впливає на розгляд касаційної скарги, тому підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/857/23 на стадії касаційного розгляду відсутні.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укртранслоджистік" просить судові рішення залишити без змін. Зазначає, що введення Наказом № 647 в дію терміну "граничний строк експлуатації вагона" не означає, що він має застосовуватися автоматично; питання про продовження строку служби вагона № 95084448 і його допуску до експлуатації шляхами загального користування було вирішено на підставі технічного рішення від 02.05.2018 № 301 до прийняття Наказу № 647. Відповідач залишає поза увагою принцип дії нормативно-правового акта в часі, і те, що за цим принципом Наказ № 647 не може змінювати/скасовувати в т. ч. технічне рішення від 02.05.2018 № 301, видане на підставі актів, які існували до його прийняття.
5.2. В судовому засіданні представники сторін доводи, викладені в касаційній скарзі та відзиві на неї, підтримали.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
Щодо суті спору
6.2. Як вже зазначалося, незважаючи на наявність технічного рішення від 02.05.2018 № 301, яким строк служби вагона № 95048884 продовжений до 02.05.2024, відповідач, з посиланням на прийнятий 30.11.2021 Міністерством інфраструктури України Наказ № 647, повідомив позивача, що кінцевий строк експлуатації цього вагона спливає 01.08.2023. Вагон після наведеного терміну може курсувати залізницями України тільки в порожньому стані.
6.3. Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанції виходили з того, що:
- Наказ № 647 набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше ніж через один місяць з дня його офіційного опублікування; Наказ № 647 не містить посилання на те, що його положення мають зворотну силу;
- до прийняття Наказу № 647 на законодавчому рівні не існувало порядку продовження строку експлуатації вантажних вагонів, які належать власникам на території України;
- Наказ № 647 не містить будь-яких посилань на те, що продовжені до його прийняття строки експлуатації вагонів зменшуються, а відповідні технічні рішення, якими були продовжені такі строки, є недійсними/незаконними та/або не підлягають застосуванню.
6.4. Колегія суддів погоджується з таким висновком та звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що їх дія не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку, коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
6.5. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (стаття 5 Цивільного кодексу України).
6.6. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
6.7. Отже, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
6.8. Закріплення названого принципу є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 у справі № 1-зп).
6.9. Водночас цивільне/господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою, але виключно тоді, коли зворотна дія цих актів, по-перше, встановлена в них самих, а по-друге, якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, вираженому в статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.
6.10. Саме з такого розуміння принципу дії закону в часі слід виходити під час вирішення питання щодо застосування норм закону, що набрав чинності, на зміну попередньому, який регулював аналогічні правовідносини.
6.11. За пунктами 1 та 2 Порядку він встановлює механізм проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником. Цей Порядок є обов`язковим при проведенні комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів, у тому числі вагонів загального користування, установленого виробником