ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № 400/4904/21
адміністративне провадження № К/990/876/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів -Смоковича М.І., Уханенка С. А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження справу №400/4904/21
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, за участю третьої особи - Державної судової адміністрації України - про стягнення недоплаченої суддівської винагороди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, ухвалене у складі головуючого судді Малих О.В, і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, ухвалену у складі головуючого судді Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченко К.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - ТУ ДСА в Миколаївській області, відповідач), за участю третьої особи - Державної судової адміністрації України - з вимогою стягнути з відповідача 7 120,94 грн недоплаченої суддівської винагороди за травень 2021 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня становить 2 270,00 грн. Водночас відповідачем за травень 2021 року нараховано суддівську винагороду із застосуванням розміру прожиткового мінімуму 2 102 грн.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Указом Президента України від 17 жовтня 2019 року №760/2019 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ленінського районного суду міста Миколаєва.
4. У травні 2021 року позивачеві було нараховано 69 366,00 грн судової винагороди, обчисленої виходячи з розміру "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року", у розмірі 2 102 грн (2102,00 х 30 х регіональний коефіцієнт 1,1).
5. Не погоджуючись з розрахунком суддівської винагороди, виходячи з розміру "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року", позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у задоволенні позову відмовлено.
7. Суд першої інстанції зазначив, що нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди, виходячи з положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року прожиткового мінімуму у розмірі 2 102 грн не можуть бути визнані протиправними, оскільки вони відповідали вимогам нормативно-правових актів, які були чинними у зазначений період.
8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року змінено шляхом викладення її мотивувальної частині в редакції постанови суду апеляційної інстанції.
9. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначив, що ТУ ДСА в Миколаївській області, яке позивач визначив відповідачем за позовом, не могло виплачувати позивачу суддівську винагороду понад виділені йому для цього бюджетні асигнування на власний розсуд, вирішуючи, який нормативно-правовий акт потрібно застосувати, адже воно є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. 06 січня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, у якій позивач вимагає їх скасувати й ухвалити нове, яким позов задовольнити.
11. Ухвалою Суду від 31.01.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Відповідно до доводів позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
13. Позивач зазначає, що, відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", базовий розмір посадового окладу судді обчислюється, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Водночас у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" законодавець поряд з прожитковим мінімумом у розмірі 2 270 гривень закріпив також іншу величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, "який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого є меншим за прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. Посилаючись на те, що суддівська винагорода регулюється виключно Законом України "Про судоустрій та статус суддів" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, позивач доводить, що спеціальна величина прожиткового мінімуму, "який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", не може бути базою для обчислення його суддівської винагороди.
16. Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
17. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
18. У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
19. Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
20. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 1402-VIII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
21. Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
22. Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року
23. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня - 2189 гривень, з 01 липня - 2294 гривні, з 01 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 01 січня - 1921 гривня, з 01 липня - 2013 гривень, з 01 грудня - 2100 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня - 2395 гривень, з 01 липня - 2510 гривень, з 01 грудня - 2618 гривень;
- працездатних осіб: з 01 січня - 2270 гривень, з 01 липня - 2379 гривень, з 01 грудня - 2481 гривня;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 01 січня - 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 01 січня - 1600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність: з 01 січня - 1769 гривень, з 01 липня - 1854 гривні, з 01 грудня - 1934 гривні.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Спір у цій справі виник у зв`язку з обчисленням суддівської винагороди позивача, виходячи з установленого у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102 гривні.
25. У касаційній скарзі позивач доводить, що розмір суддівської винагороди визначається виключно законом про судоустрій і відповідним законом передбачено, що для цілей обчислення посадового окладу судді застосуванню підлягає прожитковий мінімум для працездатних осіб (з 01 січня 2021 року), розмір якого, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", становить 2 270 гривень.
26. Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
27. Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
28. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.
29. 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII).
30. Законом №1401-VIII, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".
31. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
32. Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
33. Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
34. Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.