ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа №400/11492/21
провадження № К/990/34165/22, № К/990/34324/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за № 400/11492/21
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Миколаївської обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Димерлія О.О., суддів - Танасогло Т.М., Крусяна А.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія) від 13 вересня 2021 року №208 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", прийняте відносно прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №1236к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області з 23 жовтня 2021 року;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора та уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити прокурору Вознесенської місцевої прокуратури ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
- стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2021 року до ухвалення рішення у справі за її позовом.
2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 04 листопада 2020 року склала іспит у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за результатами якого набрав 91 бал із необхідних 93-х для допуску до наступного етапу. Після іспиту ОСОБА_1 подала на ім`я голови Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Перша кадрова комісія) заяву про наявність поважних причин, які, на її думку, могли істотно вплинути на перебіг і результат іспиту. Перша кадрова комісія протокольним рішенням від 20 листопада 2020 року № 12 задовольнила цю заяву та включила ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки без визначення конкретної дати. Згодом на підставі відповідних наказів Генерального прокурора повноваження цієї кадрової комісії було припинено, натомість створено П`ятнадцяту кадрову комісію. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Першої кадрової комісії щодо виключення ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали згаданого іспиту та включення її до відповідного графіку для його складання, прийняла оскаржуване рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації за результатами складання зазначеного іспиту, взявши до уваги результати тестування від 04 листопада 2020 року, що в подальшому стало підставою для її звільнення з посади прокурора.
3. На переконання позивачки, оспорюване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії підлягає скасуванню як протиправне, оскільки це рішення не відповідає критерію обґрунтованості, вмотивованості та правомірності, його ухвалено неповноважним суб`єктом та за відсутності для цього правових підстав. Ураховуючи, що наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури про звільнення позивачки з посади ґрунтується на згаданому рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії, то він так само є протиправним і підлягає скасуванню судом з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №208 про неуспішне проходження прокурором атестації;
- визнано протиправним та скасовано наказ керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року №1233к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області з 22 жовтня 2021 року;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області з 23 жовтня 2021 року;
- стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без утримання податків та обов`язкових зборів в сумі 27 618,36 грн.;
- стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу без утримання податків та обов`язкових зборів за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 7 890,96 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 7 890,96 грн звернуто до негайного виконання.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №400/11492/21 змінено:
- викладено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині щодо розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу в редакції судового рішення суду апеляційної інстанції;
- викладено абзац 5 резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 400/11492/21 у такій редакції:
" 5. Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22 жовтня 2021 року по 09 лютого 2022 року у загальному розмірі 27 259,68 грн без урахування обов`язкових відрахувань".
В решті рішення місцевого адміністративного суду залишено без змін.
6. Обґрунтовуючи наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що Закон України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ), Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221), а також Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року №233 (далі - Порядок №233) не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами переглядати власне рішення або рішення іншої (попередньої) кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, не передбачають вчинення кадровою комісією повторних дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, а також не наділяють комісію правом вирішувати питання щодо включення до графіку складання іспитів прокурора, стосовно якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. Суд вважав, що у цьому випадку єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього ОСОБА_1 .
7. Оскільки наказ про звільнення позивачки було прийнято на підставі зазначеного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, суд визнав обґрунтованими і задовольнив як похідні вимоги про визнання протиправним і скасування цього наказу, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
8. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання Офісу Генерального прокурора та уповноваженої кадрової комісії призначити позивачці новий час (дату) проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, суд першої інстанції зазначив, що вчинення зазначених дій є способом виконання судового рішення, яким скасовано рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації, а тому не може бути предметом позову.
9. Суд апеляційної інстанції загалом погодився з такими висновками, однак змінив судове рішення місцевого адміністративного суду в частині суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягала стягненню на користь позивачки, оскілки, на його переконання, період вимушеного прогулу становив 76, а не 77 робочих днів, як вважав суд першої інстанції.
Короткий зміст касаційних скарг
10. Миколаївська обласна прокуратура та Офіс Генерального прокурора у касаційних скаргах просять скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні позову.
11. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі Миколаївська обласна прокуратура посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:
- пунктів 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком №221 у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу І, пунктом 2 розділуцього Порядку;
- пункту 16 Закону розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачкою, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивачки про повторне проходження іспиту та надалі прийняттям рішення віддаленого у часі від пройденого етапу атестації новоствореною (іншою) кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX в контексті правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивачки;
- пункту 7 розділу І Порядку №221 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим же самим прокурором атестації або одного із її етапів та можливість призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складання було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
12. Офіс Генерального прокурора у своїй касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Свої доводи мотивує тим, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а щодо порядку застосування положень пункту 7 розділу І Порядку №221, з урахуванням положень пунктів 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ та пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221; пункту 7 Порядку №233 щодо повноважень членів кадрових комісій; пункту 8 Порядку №221, згідно з яким за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
13. Мотиви поданих відповідачами касаційних скарг загалом зводяться до того, що позивачка на виконання пункту 10 Порядку №221 власноруч подала заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, чим фактично надала персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Подання такої заяви свідчить про усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивачка не набрала необхідної кількості балів (прохідного балу), при цьому проходження нею тестування 04 листопада 2020 року було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 не складалися. До того ж, Першою кадровою комісією за результатами проходження позивачкою атестації прийнято процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), яким вирішено призначити новий час складання цього іспиту без визначення конкретної дати, у подальшому новий час та дату складання іспиту Перша кадрова комісія не визначила, графік складання іспиту, зокрема, позивачки, не затвердила, тому висновки судів про те, що рішення Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року було реалізовано скаржники вважають помилковими.
14. Також скаржники наполягають на тому, що Законом № 113та Порядком № 221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. У розглядуваному випадку підстав для повторного проходження позивачкою тестування П`ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.
15. З огляду на наведене відповідачі переконані в тому, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, а також прийнятий на їх підставі наказ про звільнення позивачки з посади прокурора, є законними та обґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій - помилковими.
Позиція інших учасників справи
16. Позивачка подала відзиви на касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, у яких просила ці скарги залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - без змін.
17. На її переконання, суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, водночас касаційні скарги відповідачів є необґрунтованими, а наведені у них доводи висновків судів не спростовують.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
18. 05 та 06 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшли відповідно касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора.
19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 400/11492/21визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
20. Ухвалами Верховного Суду від 13 грудня 2022 року задоволено клопотання Миколаївської обласної прокуратури, а також клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано причини пропуску строку кожним із цих скаржників поважними та відкрито касаційні провадження відповідно №К/990/34165/22 і №К/990/34324/22 за поданими ними касаційними скаргами.
21. Ухвалою Верховного Суду 13 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Миколаївської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі №400/11492/21 до закінчення касаційного розгляду.
22. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання зазначених судових рішень в частині стягнення коштів до закінчення касаційного розгляду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі; об`єднано касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури №К/990/34165/22) та Офісу Генерального прокурора №К/990/34324/22) в одне касаційне провадження; справу № 400/11492/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_1 про долучення матеріалів до справи №400/11492/21
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
24. ОСОБА_1, працювала в органах прокуратури починаючи з березня 2005 року (т.1, а.с.55 57).
25. 04 жовтня 2019 року позивачка подала заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивачка підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, її буде звільнено з посади прокурора (т.1 а.с. 122).
26. За результатом складання 04 листопада 2020 року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_1 набрала 91 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали). Ці результати відображено у відповідній відомості (т.1, а.с.135).
27. Відповідно до протоколу засідання Першої кадрової комісії від 04 листопада 2020 року № 10 було затверджено, зокрема, список осіб, які 04 листопада 2020 року не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (додаток № 2), до якого включено ОСОБА_1 за №61 (т. 1, а.с.132 134).
28. 05 листопада 2020 року, на наступний день після проходження тестування, позивачка звернулася із заявою на ім`я голови Першої кадрової комісії, у якій просила вирішити питання щодо допущення її до повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, мотивувавши це незадовільним станом здоров`я, хвилюванням та технічними проблемами в роботі комп`ютера (т.1, а.с.167 168).
29. За результатами розгляду заяви позивача Перша кадрова комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом № 12 від 20 листопада 2020 року, відповідно до якого заяву, зокрема, ОСОБА_1 задоволено, внесено її до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, а також виключено зі списку осіб, які 04 листопада 2020 року не склали цей іспит. Окрім цього відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221 вирішено призначити нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.1, а.с.153 166).
30. Наказом Генерального прокурора від 16 липня 2021 року № 236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10 вересня 2020 року № 422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)
31. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року № 239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.
32. 26 серпня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні розглянула питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (питання №31 порядку денного). За результатом розгляду цього питання 4 члени комісії віддали голоси "проти" включення ОСОБА_1 до відповідного графіку, "за" - 0, що оформлено протоколом засідання комісії від 26 серпня 2021 року №7 (т.2, а.с.13 14).
33. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком (додаток № 1 до протоколу засідання Комісії від 13 вересня 2021 року № 11), до якого за №208 включено, зокрема, ОСОБА_1 (т.2, а.с.108).
34. Того ж дня П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила оскаржуване рішення від 13 вересня 2021 року № 208 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", у якому зазначено, що ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 91 бал, що є менше прохідного балу (93), встановленого наказом в.о. Генерального прокурора від 07 жовтня 2020 року № 474, вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку із цим прокурор ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію (т.1, а.с.45).
35. Наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 1236к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113з 22 жовтня 2021 року у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
ІІІ. Позиція Верховного Суду
36. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
38. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходить із такого.
39. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади з органів прокуратури на підставі такого рішення.
40. Касаційні провадження у справі, що переглядається, відкриті з підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про що було зазначено вище.
41. Колегія суддів ураховує, що на час перегляду справи Верховний Суд вже сформулював правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 11, 14, 17 розділуІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, який викладено, зокрема, у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/21729/21 та № 280/11332/21, від 21 лютого 2023 року у справах № 260/6716/21, № 380/22495/21, № 560/3698/22, № 420/23667/21, від 23 лютого 2023 року у справах № 160/20922/21, № 120/15448/21-а, № 260/6744/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 140/13818/21 та інших.
42. Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.
43. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року Конституцію України доповнено статтею 131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
44. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
45. У зв`язку з імплементацією цих змін у національний правопорядок 19 вересня 2019 року прийнято Закон №113 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України "Про прокуратуру" в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
46. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.
47. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства, а також сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
48. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Установлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
49. Положення Закону №113щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка є не складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру" (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113), а самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами 20 та 22 розділу ІІ Закону №113, носять тимчасовий характер (до 01 вересня 2021 року).
50. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" названого Закону). Таким наразі є Порядок №221.
51. Пунктом 21 розділу І Закону №113передбачено заміну слів у Законі України "Про прокуратуру", зокрема слова "Генеральна прокуратура України" (в усіх відмінках) замінено словами "Офіс Генерального прокурора" (в усіх відмінках), а слова "регіональні" словами "обласні"; "місцеві" - "окружні".
52. Відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього ж Закону прокурори, які на день набрання ним чинності займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.