ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2023 року
м. Київ
справа № 826/19403/16
адміністративне провадження № К/9901/1005/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Акціонерного товариства "СБЕРБАНК" (правонаступник Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк")
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року (Суддя: Добрівська Н.А.),
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (Судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Мельничук В.П.),
у справі № 826/19403/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступник Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - позивач, ПАТ "Сбербанк") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС) із вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2016 року №000030806.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з вищенаведеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок неврахування, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000030806 від 29.11.2016 року, яке прийнято на виконання судового рішення у справі № 2а-9851/10/2670, призводить до подвійного оподаткування одних й тих самих операцій, а всупереч п.11 підрозділу 10 ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, контролюючим органом застосовані штрафні санкції, які не були чинними на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення і відповідачем неправомірно було нараховано штраф на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами". Крім того, скаржник наголошує, що контролюючим органом всупереч вимог п.102.1 ст.102, п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України визначена сума грошових зобов`язань позивача після закінчення строку - 1095 днів, що настає за днем граничного строку подання податкових декларацій з податку на прибуток за податкові періоди з IV кварталу 2006 року по III квартал 2009 року. Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про задоволення позову.
20.03.2019 року на адресу Верховного Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, відповідач, посилаючись на правомірність визначення до сплати позивачеві у відповідності до вимог статті 60 Податкового кодексу України та вимог Порядку від 28.12.2015 року № 1204 оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зменшеної суми грошових зобов`язань на виконання рішення у справі № 2а-9851/10/2670, яке набрало законної сили, просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги і залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. Також, в надісланих на адресу Суду додаткових поясненнях від 24.10.2022 року представник відповідача посилався на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 2а-9851/10/2670 (на виконання якого відповідачем прийнялося податкове повідомлення-рішення) за наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 09.06.2022 року залишено без змін.
Верховним Судом відкрито касаційне провадження у цій справі, закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження. До того ж, на стадії підготовки справи до касаційного розгляду, враховуючи повідомлені позивачем в надісланому на адресу суду клопотанні відомості про зміну найменування Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк"), Верховним Судом здійснено заміну позивача на належного в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС України. Також, враховуючи клопотання відповідача, що пов`язано із реорганізацією органів ДПС, судом замінено в порядку процесуального правонаступництва відповідача його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, і не є спірним між сторонами, в період з 30.09.2009 року по 10.11.2009 року СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків було проведено виїзну планову документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 17.11.2009 №521/43-10/25959784, в якому зафіксовано встановлені в ході проведення перевірки порушення позивачем положень п.п.5.2.4 п.5.2 ст. 5, з урахуванням вимог п.п.12.2.1 та п.п.12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищення (з урахуванням заниження) валових витрат у вигляді сум збільшення страхового резерву, сформовану під нестандартну заборгованість за позабалансовими операціями на загальну суму 16971611,57 грн в тому числі по періодах: 2006 рік - 3165186,81 грн; 2007 рік - 990236,11 грн; 2008 рік - 18096505,91 грн; півріччя 2009 року - 3299845,04 грн (т. 2 а.с. 35-50).
За наслідками проведеної перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2009 № 0001134310/0, згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктами 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 10 713 855,71 грн, в тому числі основний платіж - 5019332,30 грн, штрафні (фінансові) санкції - 5694523,41 грн.
За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0001134310/1 від 18.02.2010, №0001134310/2 від 26.04.2010 та №0001134310/3 від 23.06.2010.
Прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення від 30.11.2009 № 0001134310/0, а також №0001134310/1 від 18.02.2010, №0001134310/2 від 26.04.2010 та №0001134310/3 від 23.06.2010 були предметом судового оскарження у справі №2а-9851/10/2670.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 року у справі №2а-9851/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2011 судові рішення залишено без змін (т. 2 а.с. 186-194).
Постановою Верховного Суду України від 08.05.2012 скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.12.2011 і направлено справу до суду касаційної інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0001134310/0 від 30.11.2009, №0001134310/1 від 18.02.2010, № 0001134310/2 від 26.04.2010 та №0001134310/3 від 23.06.2010 в частині визначення податкових зобов`язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10 585 527,30 грн, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2011 залишено без змін. Підставою для таких висновків слугувало встановлення судом за наслідками касаційного перегляду справи того, що податковим органом було неправомірно визначено позивачу суму податкового зобов`язання та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у сумі 128328,40 грн (згідно поепізодного розрахунку основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій), оскільки позивач правомірно нараховував амортизаційні відрахування на суму податку на додану вартість за спірними операціями.