ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа №826/6665/16
адміністративне провадження № К/9901/10213/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.12.2020 (колегія суддів: Огурцов О.П., Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 (колегія суддів: Бабенко К.А., Степанюк А.Г., Чаку Є.В.) у справі №826/6665/16 за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Національного банку України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міської молодіжної організації "Центр соціальних та ділових ініціатив", та на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, -
УСТАНОВИВ:
Благодійна організація "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійний фонд "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати протиправними та скасувати постанову Національного банку України від 05.04.2016 № 234 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 касаційну скаргу Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 - без змін.
Постановою Верховного Суду від 16.05.2019 заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 у справі № 826/6665/16 (провадження № К/800/15366/17, К/800/15779/17, К/800/15968/17) задоволено частково.
Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017.
Справу № 826/6665/16 передано на розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення змінити в частині мотивів, відмовивши в задоволенні позову з мотивів, наведених у касаційній скарзі.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачами у цій справі є вкладники банку, що ліквідується, а не його акціонери. Оскаржувана постанова НБУ є складовою процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та може бути оскаржена лише самим банком, а у виключних випадках мажоритарним акціонером, що діє в інтересах банку. Отже, позивачі не є учасниками спірних публічно-правових правовідносин, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
Вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 24.10.2017 у справах №21-1650а16 та №21-3926а16, та у постановах Верховного Суду від 26.02.2021 у справі №826/20045/14, від 27.01.2021 у справі №826/1973/17.
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 266-1 КАС України, зокрема, щодо обов`язку застосування судами кількісних, якісних оцінок та висновків, зроблених Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі яких були прийняті відповідні рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2021 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1, 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа ТОВ "Сіріус 1" просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.
Від решти учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що постановою правління Національного банку України від 04.04.2016 № 231/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії проблемних" ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
05.04.2016 Національним банком України прийнято постанову №234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних", згідно з якою Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Крім того, зазначеною Постановою визнано такими, що втратили чинність Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 189/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" та призначення куратора" та від 04.04.2016 №231/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії проблемних".
Постанову від 05.04.2016 № 234 Національним банком України прийнято за наслідками розгляду пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних та інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 04.04.2016 № В/20-0003/36223/БТ, складеній за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю ПАТ "КБ "Хрещатик".
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 04.04.2016 № 231/БТ, в зв`язку з допущенням ПАТ "КБ "Хрещатик" зменшення на 5 і більше відсотків значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) нижче мінімуму нормативного значення п`ять і більше разів протягом березня 2016 року ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії проблемних
Листом від 31.03.2016 № 16-15/2-077 ПАТ "КБ "Хрещатик" надав до Національного банку України план реструктуризації, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів банку.
За даними статистичної звітності ПАТ "КБ "Хрещатик" за формою № 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції" станом на 01.04.2016 відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу та нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) до однієї третини від мінімального рівня, встановленого Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №368 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за №841/6032 .
Встановлено при здійсненні Банком діяльності щодо порушення Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за №841/6032 щодо нормативу миттєвої ліквідності (Н4), нормативу короткострокової ліквідності (Н6), нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), нормативу великих кредитних ризиків (Н8), нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов`язаними з банком особами (Н9), а також ліміту загальної довгої та відкритої валютної позиції банку (Л13-1).
Зважаючи на вказані обставини, Національний банк України прийшов до висновку, що прийняття постанови про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до неплатоспроможних на підставі статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" буде адекватним вчиненим банком порушенням та рівню загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів Банку.
Не погоджуючись з постановою Національного банку України від 05.04.2016 № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", Благодійна організація "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійний фонд "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" як вкладники Комерційного банку "Хрещатик", звернулись до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю підстав для захисту та відновлення прав позивачів, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №640/18835/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "УКРФІНКОМ" до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Шевченко Олександр Володимирович, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Хрещатик" Луньо Ілля Вікторович про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 05.04.2016 № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".
При цьому суди виходили з того, що позивачі як вкладники банку наділені адміністративно - процесуальною правосуб`єктністю щодо звернення до суду з позовом про скасування рішень щодо неплатоспроможності та ліквідації банку.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції, чинній на момент звернення до суду) визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Основного Закону). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України та ст.ст. 2, 5 КАС України (в чинній редакції).