1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 420/4540/22

адміністративне провадження № К/990/32869/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,

представника позивача Тітова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ"

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови

за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради

на рішення Одеського окружного адміністративного суду в складі судді Свиди Л.І. від 25 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Лук`янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г. від 25 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" (далі - ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ", позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № 008/22/53-вих від 8 лютого 2022 року про накладення штрафу у розмірі 89 316,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" не здійснювало жодних робіт з реконструкції павільйону кафе з моменту укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомості до моменту проведення перевірки відповідачем; всі роботи щодо влаштування прибудови до кафе були здійснені попереднім власником, а позивач не має відношення до забудови та не здійснював експлуатацію такого об`єкту після його придбання. Крім того, зазначає, що на момент проведення перевірки об`єкт не експлуатувався за функціональним призначенням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" не є і не може бути замовником будівництва вказаного об`єкту, не провадить містобудівної діяльності, однак, фактично понесло відповідальність у вигляді накладення штрафу за експлуатацію раніше самочинно реконструйованого об`єкту, що суперечить вимогам законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, а тому спірна постанова є протиправною, що є підставою для її скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління ДАБК Одеської МР звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461), у зв`язку з чим дійшли необґрунтованого висновку про те, що спірний об`єкт не експлуатується позивачем та що це є підставою для незастосування до позивача відповідальності.

7. Також скаржник наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норми процесуального права, зокрема положень статей 73-77 та 90 КАС України, внаслідок чого суди дійшли неправильного висновку про те, що прибудова, щодо якої виник спір, існувала з 2011 року. Зокрема, скаржник вказує, що суди вдалися до однобічного дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, оскільки прийняли до уваги електронні фотографії та інформацію, яка міститься на веб-сервісі Google Maps, який є географічною картою та містить супутникові знімки всього світу, однак необґрунтовано відхилили інші докази, подані відповідачем - матеріали фотофіксації, технічний паспорт об`єкта, акт огляду земельної ділянки.

8. Крім того, скаржник стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень дотримувалися позиції надмірного формалізму, оскільки не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 522/7674/18, про те, що суд повинен уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.

9. Від ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованим, а вимоги касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів. Позивач наголошує, що суди не встановили факту того, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" здійснювало прибудову до приміщення кафе та того, що товариство здійснює експлуатацію цієї прибудови, тому дійшли висновку про протиправність постанови, якою на позивача накладено штраф; просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а садові рішення - залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Касаційну скаргу подано 25 листопада 2022 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/4540/22, витребувано матеріали справи та встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР.

12. Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року справу № 420/4540/22 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 травня 2023 року, яке у подальшому було перенесено на 20 червня 2023 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що на підставі звернення Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-8/616вх від 15 грудня 2021 року Управлінням ДАБК Одеської МР 12 січня 2022 року винесено наказ № 01-13/15 ДАБК "Про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва реконструкції нежитлового приміщення павільйон-кафе з улаштуванням прибудови за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Старопортофранківська, 22", суб`єкт містобудування: ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ".

14. Головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської МР Найко В.Г. на підставі зазначеного звернення № 01-8/616вх від 15 грудня 2021 року, наказу № 01-13/13 ДАБК від 12 січня 2021 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12 січня 2022 року № 000032 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" на об`єкті будівництва: реконструкція нежитлового приміщення павільйон-кафе з улаштуванням прибудови за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Старопортофранківська, 22, за результатами якої складено акт перевірки від 26 січня 2022 року № 000032. Замовник будівництва - ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ".

15. Зазначеною перевіркою встановлено, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" експлуатується раніше самочинно реконструйований об`єкт (приміщення павільйон-кафе) з розширенням за рахунок прибудови, що розташована на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 22, який не прийнятий в експлуатацію.

16. На підставі виявлених порушень, 26 січня 2022 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської МР Найко В.Г. винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

17. У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 січня 2022 року зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 8 лютого 2022 року о 11 год. 00 хв.

18. За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника - начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської МР Єфремовим В.Ю. 8 лютого 2022 року винесено постанову № 008/22/53-вих за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 89 316,00 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

22. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 12 Порядку № 461, оскільки не врахували при цьому правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 522/7674/18, про те, що суд повинен уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження.

27. Скаржник стверджує, що неправильне застосування вищенаведених норм права зумовило неправильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є замовником будівництва спірної прибудови, про відсутність належних та допустимих доказів того, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" експлуатує відповідну прибудову та, відповідно, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки він не є суб`єктом вчинення цього правопорушення.

28. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

29. Відповідно до частин першої-другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

30. Частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно з частиною дванадцятою цієї ж статті у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

31. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553; тут і далі - у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

32. Пунктом 2 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством.

33. Пунктом 2-1 Порядку № 533 встановлено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, зокрема експлуатація об`єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію.

34. Зі змісту наведених правових норм колегія суддів доходить висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими є замовники, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями. При цьому окремим об`єктом перевірки є експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

35. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 464/2858/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16 та від 5 вересня 2019 року у справі №0870/7854/12(СН/808/48/15).

36. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позапланова перевірка на спірному об`єкті реконструкції, що розміщений за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 22, проведена Управлінням ДАБК Одеської МР на підставі звернення Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-8/616 вх від 15 грудня 2021 року.

37. Суб`єктом містобудування у наказі Управління ДАБК Одеської МР від 12 січня 2022 року № 01-13/15 "Про проведення позапланової перевірки" було зазначено ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ", оскільки згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" з 2 листопада 2021 року є власником нежитлового приміщення павільйон - кафе загальною площею 104,4 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 22.

38. За результатом позапланової перевірки відповідачем складено акт від 26 січня 2022 року № 000032, в якому, на його думку, зафіксовано порушення, а саме - експлуатація позивачем раніше самочинно реконструйованого об`єкта (приміщення павільйон-кафе) з розширенням за рахунок прибудови, що розташована на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Одеси. Аналогічна інформація відображена у протоколі перевірки від 26 січня 2022 року.

39. Судами також встановлено та не заперечується учасниками справи, що разом з актом перевірки та протоколом про порушення у сфері містобудування уповноваженою особою Управління ДАБК Одеської МР винесено припис від 26 січня 2022 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

40. Розглянувши справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, заступником начальника - начальником інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської МР Єфремовим В.Ю. 8 лютого 2022 року винесено постанову № 008/22/53-вих, якою ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а саме - експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

41. Відповідно до частин першої та восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

42. Згідно пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

43. Відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

44. Отже, зазначена норма закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тими, хто виконує функції замовника і підрядника одночасно.

45. Цей правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 818/1203/17 та від 17 квітня 2018 року у справі № 804/1845/16.

46. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" не є і не може бути замовником будівництва вказаного об`єкту та не провадить містобудівної діяльності, з огляду на що неправомірним є притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу за експлуатацію раніше самочинно реконструйованого об`єкту.

47. До такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли на підставі дослідження наявних у матеріалах справи доказів -інформації, яка міститься на вебсервісі Google Maps, з яких судами встановлено, що самочинна прибудова, що розташована на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Одеси, за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, буд. 22, здійснений ще у 2011 році попереднім власником.

48. Також судами прийнято до уваги, що під час проведення перевірки Управлінням ДАБК Одеської МР не встановлено, що добудову достеменно здійснено позивачем, оскільки в акті перевірки від 26 січня 2022 року № 000032 зазначено, що ТОВ "КІХ МЕНЕДЖМЕНТ" експлуатує раніше самочинно реконструйований об`єкт - добудову до приміщення кафе.

49. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

50.Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

51. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено поняття замовника, як фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

52. Таким чином, зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності несуть особи, які є суб`єктами містобудування та здійснюють господарську діяльність, пов`язану з містобудуванням, будівництвом або виявили намір здійснити забудову. Також суб`єктами відповідальності є суб`єкти, що здійснили самочинне будівництво.

53. Колегія суддів у цій справі також враховує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 4 березня 2014 року у справі № 21-433а13, та застосованого Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 813/3722/16, при розгляді спорів цієї категорії суди мають з`ясовувати питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема факту закінчення будівництвом відповідного об`єкта; наявності на цей момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію; не введення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до відповідальності.

54. Також у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 160/11647/19 Верховний Суд висловив правову позиці про те, що відповідальність за експлуатацію об`єктів, невведених в експлуатацію, може стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та складення і належного оформлення акта готовності об`єкта до експлуатації, але до початку використання цього об`єкту, не ввели об`єкт містобудування в експлуатацію.

55. Крім того, у постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 520/8065/19 Верховний Суд у подібних спірних правовідносинах дійшов висновку, що логічним є судження про те, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, а також відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.


................
Перейти до повного тексту