ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року
м. Київ
справа № П/320/1189/20
адміністративне провадження № К/9901/15177/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021 (колегія у складі суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В.)
у справі № П/320/1189/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
3-тя особа ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача у формі пункту 27 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.09.2019 № 124;
- скасувати пункт 27 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.09.2019 № 124;
- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву з питання виплати одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти стосовно заяви позивача рішення, передбачене Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервісті, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у в/ч НОМЕР_1 з квітня 1985 року по квітень 1987 року, у тому числі й у складі діючої армії у період бойових дій з 04.11.1985 по 18.05.1987.
3. Згідно довідки до акта огляду МСЕК позивачу з 20.12.2013 встановлена ІІІ група інвалідності. Причина інвалідності - поранення, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
4. Зі змісту витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол від 09.09.2013 № 2161) вбачається, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, обличчя, правої руки (контузія головного мозку 1986 року) старшого сержанта у відставці ОСОБА_1, 1967 року народження, наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджується військово-медичними та військово-обліковими документами, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
5. Управлінням соціального захисту населення Києво-Святошинської РДА позивачу видано посвідчення інваліда ІІІ групи від 21.01.2014, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
6. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 29.09.2018 вх. № 2160 у якій просив підготувати висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та передати його до Міністерства оборони України разом із заявою та доданими документами.
7. До вказаної заяви позивачем було додано: 1) копію довідки медико-соціальної комісії про встановлення ІІІ групи інвалідності МСЕК від 20.12.2013 серії КИО-1 № 0401861; 2) копію витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 09.09.2013 № 2161; 3) копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи; 4) копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 5) копію довідки про відкриття рахунку; 6) копію посвідчення інваліда ІІІ групи від 21.01.2014 серії НОМЕР_2 ; 7) копію посвідчення учасника бойових дій; 8) копію паспорта; 9) копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
8. Отримавши вказану заяву, ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 17.04.2018 № 2/5/636 повідомив позивача про те, що у його зверненні відсутня заява, згідно якої Постанови про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги він звертається, що не дає підстави скласти висновок та надіслати його за належністю разом з документами до Міністерства оборони України.
9. Вважаючи такі дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі № 810/2707/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019, позов задоволено:
- визнано неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1, пов`язані з відмовою у складанні висновку щодо ОСОБА_1 та відправки його на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти висновок щодо ОСОБА_1 та відправити його на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
10. Обставини, встановлені судовими рішеннями у справі № 810/2707/18, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України визнаються судом преюдиціальними та такими, що не потребуються повторного доказування.
11. Після надходження документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на засіданні 27.09.2019 було прийнято рішення, яке оформлено пунктом 27 протоколу № 124, про відмову у призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги.
12. Підставою для відмови є наступні обставини: проходження позивачем військової служби в прикордонних військах КДБ СРСР, внаслідок чого виплата допомоги має здійснюватися Державною прикордонною службою України; встановлення інвалідності понад тримісячний термін після звільнення зі служби; неподання документа, що свідчить про причини та обставини поранення.
13. Вважаючи протиправною відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що його право на отримання одноразової грошової допомоги підтверджено судовим рішенням у справі №810/2707/18.
Позивач стверджував, що обмеження виплати допомоги тримісячним терміном після звільнення зі служби стосується випадку встановлення інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку та не поширюється на спірні правовідносини, у яких інвалідність була встановлена внаслідок поранення.
Щодо ненадання документа про обставини поранення позивач зауважує, що перелік документів, які можуть підтверджувати обставини поранення колишнього військовослужбовця, не є вичерпним, і такими документами, у даному випадку, є протокол Центральної військово-лікарської комісії від 09.09.2013 №2161 про встановлення причинного зв`язку поранення, а також судове рішення у справі №810/2707/18, яким підтверджено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Також позивач вважає безпідставними твердженнями відповідача про те, що виплату у даному випадку має здійснювати Державна прикордонна служба України, оскільки належним органом є саме Міністерство оборони України як правонаступник Міністерства оборони СРСР.
15. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що поранення, яке згодом призвело до встановлення інвалідності, було отримано позивачем під час проходження строкової військової служби, внаслідок чого підлягає застосуванню строкове обмеження для виплати одноразової грошової допомоги, а саме: інвалідність має бути встановлена не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Враховуючи, що позивачу вперше інвалідність було встановлено через 28 років після звільнення зі служби, відповідач вважає, що право на отримання допомоги у позивача відсутнє.
Також відповідає зауважує, що, не зважаючи на законодавчо встановлені вимоги, позивачем не було надано документ, що підтверджує причини та обставини отримання поранення, зокрема, що воно не було отримано внаслідок вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Посилання позивача на протокол ЦВЛК відповідач вважає непереконливими, оскільки військово-лікарська експертиза установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), однак не встановлює і не може встановлювати причини та обставини поранення (контузій, травми або каліцтва).
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що інвалідність ІII групи позивачу було встановлено з 20.12.2013, внаслідок чого він отримав право на отримання одноразової грошової допомоги з 20.12.2013.
18. Редакція частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ станом на момент виникнення у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення, заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби - 20.12.2013, не обмежувала таке право жодним строком, у тому числі трьома місяцями після звільнення зі служби.
19. Таке обмеження права військовослужбовця на отримання одноразової грошової допомоги тримісячним терміном після звільнення особи з військової служби стосувалося випадку встановлення інвалідності внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
20. Поняття "період проходження військової служби" є більш широким та охоплює у собі поняття "виконання обов`язків військової служби".
21. Інвалідність була встановлена позивачеві саме внаслідок поранення, заподіяного при виконанні обов`язків військової служби. Встановлення інвалідності не пов`язано із захворюванням або нещасним випадком в період проходження строкової військової служби, а тому посилання відповідача на часові обмеження є неправомірними.
22. За висновком суду першої інстанції, саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов`язок щодо прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, в тому числі особам, які проходили військову службу у Прикордонних військах КДБ СРСР, у разі встановлення їм відповідної групи інвалідності.
23. Крім того, покликаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, зазначив, що позивач не надав документи, які свідчать про обставини поранення, а доданий до заяви про призначення одноразової грошової допомоги висновок МСЕК та витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, таких даних не містить.
24. Таким чином, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, а твердження позивача про подання ним всіх необхідних документів, які передбачені чинним законодавством, для призначення одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності ІІІ групи, не відповідають встановленим судом обставинам.
25. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021 змінено рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 в мотивувальній частині, а в іншій - залишено без змін.
26. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.
27. В контексті спірних правовідносин саме ч. 6 ст. 16 Закону № 2011-XII є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема: особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби; визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби; відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.